На сьогодні у Кримінальному процесуальному кодексі відсутня норма, що стосується процедури розгляду судами примусового годування осіб, які тримаються під вартою.

У зв’язку з цим та враховуючи положення статті 2 Кримінального процесуального кодексу, якою передбачено, що завданнями кримінального провадження є те, зокрема, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, проектом Закону пропонується внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України.

КПК доповнюється статтею 206-1 (Ухвала слідчого судді, суду про примусове годування підозрюваного, обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою).

Згідно із запропонованою нормою до підозрюваного, обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, і який заявив про відмову від прийняття їжі, може бути застосоване примусове годування на підставі ухвали слідчого судді, суду. Застосування примусового годування без ухвали слідчого судді, суду забороняється.

Клопотання про примусове годування підозрюваного, обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та матеріали, якими воно обґрунтовується, подаються прокурором на підставі відомостей від установи попереднього ув’язнення, закладу охорони здоров’я до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого утримується підозрюваний, обвинувачений, та повинно містити короткий виклад обставин, які передували відмові від їжі та голодуванню.

До клопотання обов’язково додається висновок лікаря про те, що підозрюваному, обвинуваченому, який заявив про відмову від прийняття їжі, загрожує значне погіршення стану здоров’я та існує очевидна загроза його життю, що підтверджується відповідними медичними документами, які містять результати лабораторних, інструментальних та інших необхідних досліджень.

Клопотання про примусове годування підозрюваного, обвинуваченого розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту його надходження до суду.

Розгляд клопотання про примусове годування підозрюваного, обвинуваченого може бути проведений у режимі відеоконференції.

За клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, щодо якого вирішується питання про примусове годування, або його захисника слідчий суддя, суд уповноважений викликати іншого лікаря для встановлення стану здоров’я підозрюваного, обвинуваченого та існування очевидної загрози його життю, спричиненої відмовою від прийняття їжі.

Законопроект розробляло Міністерство юстиції України, а подавав у Верховну Раду Кабмін.

Заступник Міністра юстиції Олександр Банчук переконує, що цей законопроект – юридичне зобов’язання України перед Європейським судом з прав людини та розроблений на підставі окремих рішень ЄСПЛ.

«Оскільки механізм примусового годування не закріплено в українському законодавстві, відповідні процедури передбачає розроблений законопроект», – зазначив він.

За словами Олександра Банчука необхідність прийняття законопроекту також у тому, що на сьогодні існують випадки, коли засуджені або особи, узяті під варту, з різних причин свідомо відмовляються від прийняття їжі (оголошують про голодування). Такий вид протесту завдає колосальної шкоди здоров’ю зазначених осіб, а також є смертельно небезпечним.

Питання примусового годування було висвітлено, зокрема у рішенні Європейського суду з прав людини «Невмержицький проти України», що загалом стосується порушення статті 3 Конвенції про захист прав і основоположних свобод у зв’язку з примусовим годуванням заявників.

ЄСПЛ також було встановлено, що при застосуванні заходів примусового годування необхідно переконатись щодо існування медичної необхідності, яка полягає, зокрема, у проведенні медичного дослідження, та належних медичних документів, на підставі яких вважалося б за необхідне застосування до конкретного затриманого, який свідомо голодує, примусового годування.

Раніше Мінінфраструктури придумало видавати менеджерам з перевезень свідоцтва професійної компетентності.

Сергей Студенников

Джерело