Судова мафія завдає удару у відповідь

29.10.2020

З одного боку Зеленський питає у виборців про довічне ув’язнення для корупціонерів, а з іншого рішенням КСУ корупціонерів позбавляють від відповідальності взагалі

Причому я цілком переконаний, що Зеленський до рішення КСУ не має жодного стосунку. Самого президента оточення запроторило в надійний кокон, а опитування влаштували саме таким способом і саме для того, щоб відбити в нього бажання взагалі спробувати цікавитися думкою суспільства. І в результаті він сам тепер інстинктивно тулитиметься всередину цього захисного кокона.

А от хронічно нереформована судова система просто дочекалася слушної миті й, вибачте, в’*бала ззаду Україну арматурою по голові.

Судова система України – це корупційна корпорація з мільярдними грошовими потоками, кастами недоторканих, чіткою структурою “рішал” й абсолютною беспринципністю.

І ця корпорація має своїх представників практично в кожному політичному проєкті України. Ці представники беруть участь у підготовці законопроєктів, виконуючи роль “смотрящіх” від судової мафії, діяльність яких зосереджена навколо обшаштування в “чутливих документах” слабких місць та юридичних пасток, здатних паралізувати будь-які спроби знизити корупційні впливи. А ще потрібно забезпечити способи правової евакуації корупціонерам, які потрапили в “зашквар”: судова система генерує комплексні рішення, які потім вигідно продають зацікавленим особам.

Як колись один знайомий суддя у приватній бесіді щиро дивувався, мовляв, навіщо взагалі ці адвокати, якщо найкращим твоїм адвокатом завжди буде суддя.

А насправді це все – діяльність із розміщення “закладок” вибухівки під різні длянки державного фундаменту. Ці ділянки продають. Потім підривають.

А потім цій же мафії політики доручають відремонтувати пошкоджені ділянки фундаменту. Який вона щойно ж і підірвала чужими руками.

І щоразу вона знову закладає там приховані “порожнини” з “вибухівкою”, яка тільки чекатиме слушного часу. Або акуратно стимулює ухвалення політичного рішення для відкриття доступу до попередньо замаскованої “бомби”.

І щоразу, ремонтуючи пошкоджене власноруч, не забуває вибивати за рахунок держави собі чергові преференції, зміцнювати гарантії власної недоторканостіта навіть отримувати державні нагороди з гігантськими пенсіями для своїх почесних і заслужених пенсіонерів.

Ідеальний бізнес, чи не так?

Судову систему в поточному стані, із її традиційними зв’язками із правоохоронними органами неможливо реформувати у принципі. На моє особисте переконання, яке ґрунтується на моєму ж власному життєвому досвіді, шанс на позитивні зміни може з’явитися тільки в разі повного демонтажу поточної судової системи та набору нових кадрів. І не в один раз. І це паралельно зі зміною законодавства.

Судова реформа мала стати першою та головною реформою після Революції гідності, тому що саме нова судова система мала би гарантувати гідність насамперед. Це означало б відмову від старих корумпованих “понятій” і перехід до принципово інших суспільних стосунків.

Це розуміли всі дорослі політики, особливо патріотичного напрямку. Але вирішили… те, що вирішили.

Залишилися вірними традиціям.

Олексій НЕСТЕРЕНКО

Джерело

Остання Публіцистика

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"