Суд скасував виправдувальний вирок і дав рік умовно жінці, яка вдарила поліцейську по обличчю
13.10.2020
Київський апеляційний суд скасував виправдувальний вирок у справі про умисне заподіяння співробітниці правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень.
Про це стало відомо з вироку від 28 вересня.
16 липня 2017 близько 2 години ночі по вулиці Льва Толстого в Києві патрульні поліції зупинили Lexus чорного кольору, який проходив по орієнтуванню щодо незаконного заволодіння транспортним засобом. Автомобіль зупинився зі сторони ботанічного саду імені Академіка Фоміна біля тротуару. На прохання надати посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, водій не назвався та надавати документи відмовився.
Далі з авто вискочила пасажирка і нібито безпідставно почала створювати конфліктну ситуацію, нецензурно висловлювалась, провокувала бійку. Працівник патрульної поліції попросила жінку заспокоїтись і сказала прослідувати до найближчого відділку для документування злочину, а саме опору працівнику поліції. У відповідь жінка правою рукою, в якій тримала мобільний телефон, вдарила патрульну в перенісся, заподіявши забій м’яких тканин носа.
Жінка пояснювала, що тої ночі вона з чоловіком, сином чоловіка та його подругою поверталися з ресторану. Син був за кермом. Поліція їх зупинила і в грубій формі вимагала пред’явити документи. Чоловік вийшов поговорити, його скрутили і притисли до паркану, вдаривши головою. Тоді вона вискочила з машини і почала кликати на допомогу, зупиняти інші автівки, дзвонити на “102”. Один автомобіль зупинився і вийшли двоє чоловіків, які радили домовлятися з поліцією. Обвинувачена намагалася зняти інцидент на телефон, але патрульні наділи на неї кайданки і затягли в службовий автомобіль.
У серпні 2018 Шевченківський суд Києва жінку виправдав, визнав вину недоведеною.
Суд вирішив, що не було належним чином встановлено наявність, характер та локалізацію тілесних ушкоджень у потерпілої та механізм їх заподіяння, оскільки копія довідки КМКЛ швидкої медичної допомоги м. Києва від та висновок судового медичного експерта містять суперечливі дані, у фототаблицях протоколу огляду місця події зображена потерпіла, на обличчі якої не спостерігається ознак тілесних ушкоджень.
Показання потерпілої та свідка суд першої інстанції визнав недопустимими доказами, оскільки є позаслужбові зв’язки потерпілої зі свідком (також патрульним поліції), що дає підстави для обмови обвинуваченої. Показання іншого свідка (стороннього чоловіка, який зупинив машину) суд не прийняв, оскільки він раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності і в даний час щодо нього існує кримінальне провадження за вчинення шахрайських дій, яке розслідується слідчими Шевченківського РУ МВС України в м. Києві.
Окрім того, суд дійшов висновку, що конфліктна ситуація виникла у зв’язку з ігноруванням патрульними положень ст.35 ЗУ «Про національну поліцію» і застосування ними до обвинуваченої та водія невиправданої фізичної сили. Також судом визнав порушення з боку слідчого Бобокала при затриманні обвинуваченої, оскільки той негайно не повідомив Регіональний центр з надання безоплатної правової допомоги, та сам провів її обшук, незважаючи на те, що є особою протилежної статі.
Прокурор вирок оскаржив, зокрема, вказуючи, що очевидцями удару перенісся патрульної були два два чоловіки, чий автомобіль зупинила сама обвинувачена. Суд обґрунтував нечесність одного зі свідків тим, що стосовно нього є кримінальна справа. Але апеляція вважає, що така позиція не ґрунтується на вимогах закону. Свідки захисту факт події не спростували, тому що перебували в машині і не бачили того. що відбувалося до надівання кайданок на обвинувачену.
Висновком судмедексперта виявлено синець на спинці носу в верхній частині, що належить до легких тілесних ушкоджень.
Висновки суду першої інстанції про неправомірну зупинку поліцейськими машини, застосування невиправданої фізичної сили до обвинуваченої та свідка, про незаконні дії слідчого Бобокала по затриманню особи та проведенню її обшуку виходять за межі висунутого обвинувачення і не можуть свідчити про наявність чи відсутність події злочину.
