Організована злочинність в Україні: нова сторінка боротьби
09.10.2020
Криза, політична нестабільність, бідність та соціальна нерівність. Як свідчить історія, це головні передумови для “розквіту” організованої злочинності в будь-якому суспільстві.
Саме за таких умов у першій половині минулого століття сформувалась відома італійська мафія, а 1990-ті стали прямо асоціюватись із бандитизмом.
Ці ж умови, на жаль, багато в чому супроводжували Україну протягом 29-річної історії її незалежності. За останні 6 років ще й відбулась ескалація жорстокості та насильства, спричинена збройною агресією проти України. А тому поширення організованої злочинності в наших реаліях – скоріше логічна очевидність, аніж випадковість.
Що маємо зараз?
Якщо при згадці про ОЗГ ви уявляєте групу раніше судимих осіб з важким кримінальним минулим та асоціальним способом життя, вітаю у світі штампів та кліше.
Ні, безумовно, серед учасників злочинних угруповань трапляються такі елементи, і досить-таки часто, але сучасна організована злочинність може виглядати по-іншому – у білих сорочках та на автомобілях представницького класу.
Вони навчилися іти в ногу з часом, швидко адаптуються до змін законодавства і знаходять в ньому прогалини, якими можна скористатися. Вони чітко розподіляють “повноваження” і координують свої дії, розуміючи, що можуть бути викриті правоохоронцями.
Деякі нахабніють до того, що будують злочинні схеми, де правоохоронні органи стають потерпілими.
Яскравий приклад: директор та троє співробітників компанії-постачальника пального привласнили 135, 6 млн грн коштів Національної поліції України.
За умовами укладеного договору, компанія надавала послуги постачання палива за смарт-картками через мережі АЗС партнерів. Аж раптом вони “забули” перерахувати отримані бюджетні гроші цим самим АЗС. Останні заблокували картки на паливо, а Нацполіція понесла збитки.
У результаті нам вдалося викрити схему. 31 серпня цього року кримінальне провадження скероване до суду. Тепер чотирьом учасникам злочинного угруповання замість сонця на шикарному курорті, куди вони могли б поїхати за злочинно зароблені кошти, “світить” хіба до 12 років позбавлення волі.
Що вже зроблено?
Сьогодні, 9 жовтня, рівно рік з дати прийняття постанови Кабміну про створення міжрегіонального територіального органу у складі Національної поліції України – Департаменту стратегічних розслідувань, який я очолюю з червня цього року.
Найважливіше, що варто про нас знати: ми займаємося лише оперативною роботою, викриваємо злочинність, діємо на випередження. Головною нашою мішенню якраз і є організована злочинність.
За рік ми задокументували 189 злочинних груп – 182-м їхнім учасникам повідомили про підозри. Ці особи скоїли 760 злочинів. 129 кримінальних проваджень по ОЗГ вже пішли до суду з обвинувальними актами.
Загалом же оперативники Департаменту та наших обласних управлінь здійснювали оперативний супровід у майже 4-х тисячах кримінальних проваджень.
Якщо проаналізувати нашу статистику, я б виокремив головні “сфери інтересів” організованої злочинності:
-вимагання (про це я писав окремо у попередній колонці);
-шахрайство та привласнення коштів – тут майже ніколи не обходиться без “допомоги” чиновників;
-незаконне виробництво та розповсюдження наркотиків;
-злочини проти природніх ресурсів (незаконні порубка лісу, видобуток бурштину).
Таке різноманіття демонструє, як організована злочинність проникає практично у будь-яку сферу життя і буквально спустошує матеріальні, природні і навіть людські ресурси держави.
Крім того, не важко помітити тренд, що участь в ОЗГ стає все більш цікавою посадовцям державних установ та підприємств. Мова йде про різні рівні влади, впливу, сфери відповідальності.
Від ОЗГ у складі нотаріуса, головного спеціаліста управління Мін’юсту та інших громадян, які привласнили майже 2,5 млн грн соцвиплат пенсіонерів із тимчасово окупованих територій. До розкрадання директорами держпідприємств у змові з працівниками приватних структур пільгового скрапленого газу на Дніпропетровщині та Буковині: у першому випадку два роки “роботи” ОЗГ призвели до 4,7 млн грн збитків державі, у другому – 1,5 млн грн.
До речі, у всіх цих історій однаковий фінал – на учасників злочинних організацій складено обвинувальні акти, вони відповідатимуть за свої дії перед судом.
Не можу не згадати, що не так давно набули чинності зміни в Кримінальний кодекс, що вводять в українське законодавство термін “ворів в законі” і передбачають окрему відповідальність за цим видом злочинної діяльності.
За рік роботи оперативникам ДСР вдалося затримати 12 “ворів в законі”. Це значний прогрес у напрямку боротьби з таким явищем. Ба більше, сам факт ухвалення змін в законодавстві спричинив неабияке пожвавлення в кримінальному світі. За нашою інформацією, є ті, хто виїхали, так і не дочекавшись, коли закон набуде чинності.
Що далі?
Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України ще дуже молодий, та, можу запевнити, вже досить “зубатий”. На рік наступний ми ставимо перед собою амбітне завдання – суттєво зменшити обсяги організованої злочинності в Україні та їхній вплив на всі сфери діяльності.
Важливо, що ця мета є пріоритетом для держави. Як підтвердження – у вересні уряд схвалив Стратегію боротьби з організованою злочинністю. Це дозволить зробити роботу в цьому напрямку більш комплексною, скоординованою і, як наслідок – результативною.
Серед ключових фокусів нашої уваги:
1.Розширення міжнародного співробітництва. Це відкриє нові можливості, допоможе включитися в боротьбу зі світовою організованою злочинністю, дозволить швидко обмінюватися інформацією.
2.Робота на випередження. Це допоможе попередити злочини, а іноді навіть зберегти життя. Ми вже маємо такі успішні приклади – спецоперація з “розстрілом” автомобіля на трасі Київ-Харків. Тоді оперативники ДСР попередили замовне вбивство.
3.Навчання сучасним методам роботи з інформацією та оперативно-розшукової діяльності. Ми не маємо пасти задніх. Наші оперативники вже проходять курси з кращих практик, які успішно застосовують європейські країни.
Можна ще довго розповідати, що ми хочемо зробити. Можна ще багато виокремити проблем та видів організованої злочинності. Та краще виділити цей час на реальну роботу. Аби рівень організованої злочинності помітно зменшився. Аби українці почували себе захищено та у безпеці.
І наостанок: нашу роботу не помітно – помітно результат.
Руслан Марчук, начальник Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України