Кримінальна та адміністративна відповідальність дітей та їх батьків

01.09.2020

У цій статті ми опустимо причини і обставини, за якими неповнолітні потрапляють «у поле зору» правоохоронних органів, але детально розберемо як особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх, так і кримінальної, оскільки Юридичний ресурс «Протокол» впевнений, що права і інтереси неповнолітніх повинні дотримуватися безумовно .

Яка кримінальна відповідальність настає з чотирнадцяти років?

Як відомо до кримінальної відповідальності притягуються особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять. Однак, за вчинення окремих видів злочинів до кримінальної відповідальності притягуються неповнолітні особи у віці від 14 до 16 років (вбивство, умисне тяжке тілесне ушкодження, згвалтування, хуліганство та інші). Що стосується кримінальної відповідальності дітей віком до 14 років, вони не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності, але до них можуть бути застосовані примусові заходи виховного характеру.

Види покарань

Штраф. Цей вид застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний дохід, власні кошти або майно, на яке може бути накладене стягнення. Максимальний розмір штрафу для неповнолітнього не може перевищувати п’ятисот встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо у неповнолітнього власних коштів / майна / доходів немає, а також, якщо неповнолітній засуджений за вчинення злочину, за який передбачено основне покарання лише у вигляді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, замість штрафу призначаються громадські або виправні роботи.

Громадські роботи, виправні роботи. Можуть бути застосовані до неповнолітнього у віці від шістнадцяти років. Громадські роботи можуть бути призначені на строк від тридцяти до ста двадцяти годин. Такі роботи повинні виконуватися і неповнолітнім у вільний від навчання чи основної роботи час і не більше двох годин на день. Виправні роботи можуть бути призначені за місцем роботи на строк від двох місяців до одного року. У разі призначення виправних робіт, із заробітку неповнолітнього здійснюється утримання коштів в дохід держави в розмірі, встановленому вироком суду, в межах від п’яти до десяти відсотків.

Арешт – утримання неповнолітньої особи в умовах ізоляції в спеціально пристосованих установах. Арешт може застосовуватися до неповнолітніх, які досягли шістнадцятирічного віку на момент винесення вироку. Термін – від п’ятнадцяти до сорока п’яти діб.

Позбавлення волі на визначений термін.

В яких випадках передбачене покарання у вигляді позбавлення волі

Окремо варто зупинитися на питанні призначення покарання неповнолітньому у вигляді позбавлення волі.

Стосовно можливих термінів:

-Повторний злочин невеликої тяжкості – на термін не більше одного року шести місяців.

-Середньої тяжкості – на термін не більше чотирьох років.

-Тяжкий злочин – на термін не більше семи років.

-Особливо тяжкий злочин – на термін не більше десяти років.

-Особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини – на термін до п’ятнадцяти років.

Варто також відзначити, що таке покарання неповнолітні відбувають в спеціальних установах.

Важливо! Позбавлення волі не може бути призначене неповнолітньому, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості.

Так, відповідно до статті 97 ККУ неповнолітня особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо її виправлення можливе без застосування покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолітньої осои примусові заходи виховного характеру.

А саме:

-попередження;

-обмеження дозвілля, встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;

-передача неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;

-покладання на неповнолітнього обов’язку відшкодування заподіяних майнових збитків. Такий захід можливий тільки, якщо неповнолітній досяг п’ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток;

-направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків на термін, що не перевищує трьох років.

Необхідно відзначити, що до неповнолітнього суд може застосувати кілька примусових заходів виховного характеру. А тривалість таких заходів встановлюється судом. Суд також може призначити неповнолітньому вихователя.

До неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у вигляді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Важливо! Неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент винесення вироку не потребує застосування покарання.

Також треба відзначити, що вчинення злочину неповнолітнім є пом’якшувальною обставиною при призначенні покарання, поряд з такими як явка з повинною, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування заподіяної шкоди або усунення заподіяної шкоди тощо.

Звільнення від відбування покарання з випробуванням

Може бути застосоване до неповнолітнього лише у разі його засудження до арешту або позбавлення волі. Випробувальний термін встановлюється тривалістю від одного до двох років. Якщо суд приймає рішення про звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням, суд може також покласти на окрему особу, за її згодою або на її прохання, обов’язок щодо нагляду за засудженим і проведенню з ним виховної роботи. Закон не встановив вимогу до такої особи, але безумовно така особа повинна бути повнолітньою і мати можливість надавати позитивний вплив на неповнолітнього. Не виключається законом можливість покладання таких обов’язків на члена сім’ї неповнолітнього, в тому ж числі на батька.

Умовно-дострокове звільнення

До осіб, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі за злочин, вчинений у віці до вісімнадцяти років, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання незалежно від тяжкості вчиненого злочину, але тільки якщо людина своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці та навчання довела своє виправлення.

У той же час необхідно відзначити, що до неповнолітніх заміна невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням не застосовується.

Адміністративна відповідальність

За скоєння адміністративного порушення неповнолітні з 16 до 18 років несуть відповідальність.

Важливо! Адміністративна відповідальність неповнолітнього може настати тільки тоді, коли шістнадцять років йому виповнилося саме на момент вчинення протиправного діяння, а не на момент прийняття рішення компетентним органом.

Що стосується покарання, за деякими винятками, до неповнолітніх застосовуються в основному заходи впливу.

А саме:

-зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

-попередження;

-догана або сувора догана;

-передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Що стосується винятків, неповнолітні несуть відповідальність нарівні з повнолітніми, за такі адміністративні правопорушення:

-Незаконне виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах (стаття 44 КУпАП).

-Дрібне викрадення чужого майна (стаття 51 КУпАП).

-Деякі порушення Правил дорожнього руху (статті 121-127частина перша, друга і третя статті 130 КУпАП), зокрема – керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного або іншого сп’яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу і швидкість реакції.

-Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця (стаття 185 КУпАП).

-Порушення, пов’язані зі зброєю (статті 190-195 КУпАП). Зокрема, за порушення порядку придбання, зберігання, передачі іншим особам або продажу вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї.

-Інше.

Окремо розглянемо дрібне хуліганство неповнолітніх, коли «пустощі» неповнолітніх підпадають під дію статті 173 КУпАП. Зазначена стаття встановила, що дрібним хуліганством є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Адміністративне покарання неповнолітніх за таке правопорушення передбачено як для дорослих. А саме штраф від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

Увага, які б адміністративні правопорушення не вчинив неповнолітній, покарання може обмежитися заходами впливу, зважаючи на те, що вчинення адміністративного правопорушення неповнолітнім, саме по собі є пом’якшувальною обставиною.

І тим не менше і в цьому правилі є виключення – за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП, покарання неповнолітніх залишиться в рамках санкції статті.

Відповідальність батьків неповнолітніх

За невиконання або неналежне виконання обов’язків по вихованню дітей батьки можуть бути притягнуті до різних видів юридичної відповідальності, зокрема до кримінальної, адміністративної та цивільно-правової.

Що стосується штрафів, які присуджуються батькам неповнолітніх, відзначимо, що адміністративна відповідальність встановлена ​​статтею 184 КУпАП, а саме за ухилення батьків або осіб, що їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків по забезпеченню необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Покарання зазначеною статтею передбачено у вигляді попередження або у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Якщо невиконання батьківських обов’язків спричинило за собою серйозні наслідки, батьки (або особи, що їх замінюють) можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності, за статтею 166 Кримінального кодексу України. Покарання цією статтею передбачено у вигляді обмеження волі на строк від 2 до 5 років або позбавлення волі на той самий строк.

Окрім того, передбачена відповідальність батьків за протиправні дії, вчинені їхніми дітьми. Так, вчинення неповнолітніми у віці від 14 до 16 років адміністративного правопорушення (за винятком статті 173-4 КУпАП) – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стосовно цивільно-правової відповідальності, хотілось би відзначити, що вона стосується відшкодування шкоди. ЦК України встановив, що неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану ним шкоду самостійно на загальних підставах. Але, в разі відсутності у неповнолітньої особи, майна, достатнього для відшкодування заподіяної ним шкоди, ця шкода відшкодовується в частині, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками або особами, що їх замінюють. Що стосується малолітніх дітей, то збиток, заподіяний особою, яка не досягла чотирнадцяти років, відшкодовується її батьками (або особами, що їх замінюють), – якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою. Якщо збиток, заподіяний спільними діями кількох малолітніх осіб, він відшкодовується їхніми батьками (особами, що їх замінюють) в частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду.

Таким чином, батьки «в очах» закону все ж частково відповідальні за діяння їх нащадків.

Увага! Допитувати неповнолітніх поліцейські можуть тільки в присутності їх законних представників. Нагадаємо, законними представниками фізичної особи є її батьки, усиновителі, опікуни або піклувальники.

Як бачимо, закон враховує той факт, що неповнолітні, як правило, не мають стійкої психіки, достатнього життєвого досвіду, навичок правомірної поведінки, не завжди усвідомлюють наслідки своїх дій, легко піддаються впливу інших осіб, особливо неповнолітні з неблагополучних сімей або з важкими життєвими обставинами. Іноді, вчинення протиправних дій лише спосіб привернути до себе увагу. Крім того, багато хто з тих, хто “оступився”, можуть виправитися без застосування жорстких заходів, достатньо лише виховних.

Марія Дунай

Джерело

Останні записи в лекторії

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"