Судді за корупцію
31.07.2020
У червні цього року Нацагентство з питань запобігання корупції (НАЗК) затвердило проєкт Антикорупційної стратегії. Цей документ визначає, які кроки мають зробити різні органи влади для того, аби подолати корупцію. Важлива частина Антикорупційної стратегії – це розділ про справедливий суд.
Здавалось би, Вища рада правосуддя (ВРП) як головний орган суддівського врядування має бути зацікавлена у подоланні корупції в судовій владі. Натомість ВРП ініціювала цілу інформаційну кампанію, направлену проти документу.
Спочатку сама ВРП заявила, що Антикорупційна стратегія “не відповідає вимогам нормотворчої техніки, має декларативний характер, містить суперечливі твердження та непідтверджені положення”, а згодом на заклик ВРП відгукнулись і місцеві суди. На сайті та фейсбук-сторінці ВРП чи не щодня з’являються повідомлення на кшталт “Баришівський районний суд виступив проти Антикорупційної стратегії НАЗК!”.
Ось лише кілька страшилок про проєкт Антикорупційної стратегії, які транслює через свої інформаційні канали ВРП:
-це “реальна загроза суддівській незалежності”;
-документ “безпідставно дискредитує кожного суддю та працівника суду”;
-проєкт “спрямований на руйнацію судової системи”.
Ба більше, Асоціація розвитку суддівського самоврядування наголосила, що питання доброчесності взагалі не можуть бути предметом Антикорупційної стратегії. Член ВРП Павло Гречківський пішов ще далі, заявивши, що Антикорупційна стратегія є інструментом впливу “активістів” на судову владу.
Що ж саме так налякало членів ВРП в проєкті від НАЗК, що вони організували цілу інформаційну кампанію проти документу?
Антикорупційна стратегія фіксує низький рівень довіри громадян до органів суддівського врядування – ВРП і ВККС. Майбутніх членів цих двох органів не перевіряють на доброчесність. Тому документ пропонує передбачити перевірку кандидатів до органів судової влади на доброчесність та залучити до цього процесу представників (у рівних частинах) Ради суддів України, фахової громадськості та міжнародних партнерів України. Також пропонується пропустити через сито доброчесності чинних членів ВРП.
Далі НАЗК пропонує розробити чіткі і зрозумілі правила оцінювання суддів, забезпечити реальну прозорість роботи ВККС і ВРП, переглянути рішення щодо суддів, які успішно пройшли конкурсні чи кваліфікаційні процедури попри негативний висновок Громадської ради доброчесності, вдосконалити правила щодо дисциплінарних процедур.
Словом, лінчувати суддів ніхто не пропонує, йдеться лише про забезпечення доброчесності самих суддів та тих, хто їх оцінює. То, може, проблема не в Антикорупційній стратегії, а в тих, кого вона стосується?
Приміром, членкиня ВРП Лариса Іванова є власницею нічогенького будиночка під Києвом. Будинок точно вартує більше, ніж суддівська зарплата Іванової. Однак вражає навіть не це, а пояснення, які дала членкиня ВРП, коли в неї запитали про те, де вона взяла кошти на будинок. Іванова пояснила, що “збирала полуницю в Німеччині та була кочегаркою” і так заощадила гроші на придбання будинка.
Або член правління Асоціації розвитку суддівського самоврядування, суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Олександр Кравець. У 2017 році Кравець провалився на конкурсі у Верховний Суд – набрав 0 балів за критерієм доброчесності.
Виступив проти Антикорупційної стратегії і голова Господарського суду Харківської області Віталій Усатий. За даними Prosud, теща судді у 2015-2016 роках придбала дві земельні ділянки та будинок площею 533 кв м під Харковом за майже два мільйони гривень. Тоді ж вона стала власницею новенького позашляховика Mercedes-Benz GLE, ринкова вартість якого стартує від 1,7 мільйона гривень. При цьому останні п’ять років теща судді не мала жодних доходів, крім пенсії.
Ще одна пенсіонерка, якій пощастило придбати елітну нерухомість, – це мати членкині Вищої ради правосуддя Світлани Шелест. У 2015-му Світлана Шелест отримала в подарунок від матері квартиру на 148 кв м у столичному урядовому кварталі на Інститутській. Вартість квартири – понад два мільйони гривень.
Не дивно, що члени ВРП та судді виступають проти Антикорупційної стратегії, адже тоді доведеться пояснювати, звідки вони отримали кошти на придбання елітної нерухомості.
Уже 31 липня ВРП запланувала провести обговорення проєкту Антикорупційної стратегії із суддями і представниками професійної спільноти. Представників фахової громадськості ВРП чомусь слухати не хоче – кажуть, що на онлайн-події “закінчились місця”.
Галина Чижик
