Гюндуз Мамедов, заступник генерального прокурора України
08.07.2020
Шість років тому в небі над Донбасом було збито пасажирський літак рейсу MH17. 298 чоловік загинули, серед них – 196 громадян Нідерландів. Міжнародне розслідування дійшло висновку, що літак знищено російським зенітно-ракетним комплексом «Бук», який належав 53-й зенітній ракетній бригаді з Курська.
Схоже, без РФ не обійшлося й у іншій авіакатастрофі. Зображення уламків ракети «Тор» – зенітної ракети російського виробництва – почали ширитися інтернетом майже одразу після збиття літака МАУ в Ірані 8 січня 2020 року. Тоді загинуло 11 українців: дев’ятеро членів екіпажу та двоє пасажирів. Загалом на борту літака рейсу PS752 «Міжнародних авіаліній України» перебувало 176 чоловік. У березні цього року Окружний суд Гааги розпочав розгляд справи МН17. Іран пообіцяв до 20 липня передати «чорні скриньки» збитого над Тегераном літака МАУ для розшифрування до Франції. Влада Франції погодилася прийняти двох українських експертів, які мають долучитися до процесу.
Що спільного та відмінного між знищенням рейсів МН17 та PS752 – в інтерв’ю Укрінформу розповідає заступник генерального прокурора України Гюндуз Мамедов, який очолює Міжнародну спільну слідчу групу (JIT) від України у справі MH17, а також увійшов до групи прокурорів і до складу делегації, створеної для участі в переговорах з Іраном у справі про катастрофу літака МАУ.
ВЕРСІЇ ЗБИТТЯ МН17 І КЛЮЧОВИЙ ЕТАП У СУДІ
– Пане Мамедов, 9 березня 2020 року в Нідерландах розпочався судовий процес у справі МН17. Обвинуваченими у справі, яких називають причетними до транспортування та бойового застосування «Бука», є троє громадян РФ – колишній офіцер ФСБ, так званий ексміністр оборони «ДНР» Ігор Гіркін (Стрєлков), генерал, а на час збиття літака полковник ГРУ генштабу збройних сил РФ, глава «РУ ДНР» Сергій Дубинський, підполковник-спецпризначенець ГРУ Олег Пулатов та громадянин України Леонід Харченко, який воював на боці Росії. Через коронавірус судові засідання відбулися лише 9, 10 і 23 березня. Перерва у слуханнях тривала два з половиною місяці. 8 червня розпочався другий блок слухань. Відбулося сім судових засідань, і 3 липня він закінчився. За цей час суд заслухав позицію нідерландських прокурорів та адвокатів одного з чотирьох обвинувачених – Пулатова, який виявив бажання долучитися до судового процесу. Нідерландські прокурори оприлюднили деталі розслідування, захист Пулатова наполягає, що розслідування не завершено. Мовляв, іншим можливим версіям трагедії, окрім тієї, що МН17 було знищено ракетою «Бук», не було приділено достатньо уваги. Що ви думаєте про таку позицію захисту?
– Я обмежений в оцінках позиції захисту одного з обвинувачених. По-перше, професійна етика прокурора не дозволяє мені обговорювати судовий процес. По-друге, навіть я, як керівник Міжнародної спільної слідчої групи від України, утримуюся від оцінок процесу, адже будь-які публічні висловлювання потім стають предметом обговорення в суді, що може нашкодити розглядові справи.
Водночас я вважаю, що нідерландські прокурори в суді зробили докладну та доступну презентацію розслідування авіакатастрофи літака рейсу МН17. Держави-учасниці спільної слідчої групи за шість років слідства ґрунтовно проаналізували всі можливі версії збиття. І точність сценарію, що лежить в основі обвинувачення, перевірялася, зокрема, й шляхом пошуку доказів «альтернативних» версій. Усі ми пам’ятаємо, хто ці інші версії надавав, коментував, залучав до цього «експертів».
Нідерландські прокурори у своїй презентації під час відновлених у червні судових слухань детально продемонстрували докази на основі дослідження уламків літака, тіл загиблих та речей, виявлених елементів ракети, аналізу перехоплених телекомунікацій. Зокрема звертали увагу на застосування захищених каналів зв’язку. Тому всі ці «альтернативні» сценарії виглядають не інакше, як маніпуляції захисту для введення слідства в оману, що, власне, і було заявлено прокурорами в суді.
Також слідством встановлено та підтверджено роль у вчиненні цього злочину чотирьох осіб, які обвинувачуються в Окружному суді м. Гаага. Усі, хто стежить за процесом, у цьому могли переконатися. Я б узагалі хотів, щоб якомога більше людей в Україні мали можливість спостерігати за цим важливим процесом. Він цікавий і тим, що у ньому застосовано механізм заочного розгляду. Тобто без фізичної присутності обвинуваченого в суді здійснюється правосуддя.
Що стосується подальшого розслідування на нашому, національному рівні, то воно передачею матеріалів щодо цих чотирьох обвинувачених осіб не завершилось. Процес триває щодо інших осіб, що причетні до знищення літака. Й українська сторона планує координувати свою роботу з партнерами в Міжнародній спільній слідчій групі.
– Захист Пулатова намагається піддати сумніву 40 тисяч сторінок справи, мовляв, розслідування ще не завершено. Окрім «сценарію військового літака», адвокати також заявили, що літак рейсу МН17 міг знищити ЗРК «Бук», але це зробили українські військові. Вони також обурювалися, що ігнорують російських експертів…
– Слідство не може базуватися на припущеннях, що нібито когось проігнорували, а ось цю версію ніби не дослідили… Робота адвокатів і полягає в тому, щоб захищати обвинувачених, а справа прокурорів – доводити вину особи у суді. У результаті всі сторони роблять одну справу – встановлюють істину. Ще раз повторюся, усі надані докази та інформація були ретельно перевірені, а як це робилося та що досліджувалося – продемонстровано в прямому ефірі з залу суду. Докази в «альтернативних» версіях були спростовані.
– Коли суд може перейти до розгляду справи по суті?
– Розгляд справи по суті – це ключовий етап у суді. Точний прогноз дати складно, адже це залежить від рішення суду щодо запитів про додаткове розслідування з боку представників потерпілих, захисту та обвинувачення, а також інших обставин.
– Скільки років може тривати суд?
– Очевидно, це складне питання, як, власне, і сама справа. Тому судовий процес може бути тривалим.
– Як захист може затягувати процес?
– Ми за процесом спостерігаємо онлайн. Відносно позиції захисту, кожен може зробити свої висновки: чи є запити на додаткове розслідування, що ґрунтуються на припущеннях, затягуванням процесу, чи ні? Чи є гальмуванням надання своєї інтерпретації показань свідків, чи не є.
– Чи відомо вам щось про Леоніда Харченка, якого начебто у березні 2020 року в непідконтрольному Донецьку взяли під варту?
– Нам відомо, що він перебуває на тимчасово окупованій території. Більше деталей надати не можу.
– У так званій «ДНР» бояться, що фігуранта справи МН17 можуть вивезти українські спецслужби, як було з Цемахом?
– Я не хотів би наразі апелювати до того, що представники незаконних збройних формувань країни-окупанта бояться чи ні. Я скажу лише одне: відповідальність невідворотна!
ПРАВО НА ЗАХИСТ ТА ДОПИТ СВІДКІВ
– Чи з’явиться хтось з обвинувачених у суді? Чи, можливо, хтось зі свідків виявить бажання бути присутнім безпосередньо в залі суду? І як суд може упевнитися в їхніх свідченнях, адже імена свідків засекречені?
– Обвинувачені обізнані про судовий процес, а отже, мають можливість безпосередньо використати своє право на захист перед нідерландським правосуддям. Як правило, допит свідків, яким надано захист, не може бути проведений у відкритому судовому засіданні. У таких справах навіть оприлюднення інформації про час та місце допиту свідків може становити ризик для їхньої безпеки. Наприклад, з матеріалів судової справи вилучено дати відповідних допитів, адже це може сприяти ідентифікації особи.
– Зараз суд розглядає справу щодо причетності до трагедії МН17 чотирьох осіб. Хто буде наступний? І коли?
– Звісно, слідство у справі продовжується українськими органами, так само і в рамках Міжнародної спільної слідчої групи. Я вже не раз наголошував, що наше завдання – встановити та притягти до відповідальності як тих, хто здійснював запуск ракети, так і тих, хто віддавав накази.
ЗБИТТЯ ПАСАЖИРСЬКОГО ЛІТАКА РЕЙСУ PS752
– Ви очолюєте Міжнародну спільну слідчу групу від України у справі MH17, також входите до групи прокурорів і до складу делегації, яку було створено для участі у переговорах з Іраном щодо катастрофи літака компанії «Міжнародні авіалінії України». Що спільного між цими двома трагедіями?
– В обох випадках мали місце злочинні дії, тобто йдеться про умисний злочин щодо цивільних повітряних суден, на борту яких перебували сотні невинних людей. В обох трагедіях можна говорити про використання озброєння протиповітряної оборони, що призначене для ураження повітряних військових цілей. Тому й методика розслідування таких проваджень теж схожа. У лютому процесуальне керівництво було доручено здійснювати прокурорам департаменту щодо злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту. Крім того, у справі щодо збиття пасажирського літака рейсу PS752, що прямував зі столиці Ірану до Києва, ми даємо оцінку, чи всі належні заходи безпеки були залучені іранською стороною задля гарантування безпечного прольоту над їхнім авіапростором і чому ці заходи не спрацювали.
– Чи має Україна правові підстави розслідувати цю авіакатастрофу, надавати юридичну оцінку діям іранської сторони?
– Ми користуємося нормами міжнародного права та національного законодавства. По-перше, було повністю знищено повітряне судно української авіакомпанії. І саме про такі злочини йдеться в Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації, 1973 року. Це так звана Монреальська конвенція, якою визначено юрисдикцію України щодо цього злочину. Якщо більш докладно, то стаття 5 Конвенції передбачає, що кожна держава застосовує такі заходи, які можуть бути необхідні для встановлення своєї юрисдикції, коли злочин скоєно відносно повітряного судна, зареєстрованого в цій державі. А статтею 8 уже Кримінального кодексу України визначено, що іноземці, які не проживають постійно в Україні, також підлягають в Україні відповідальності, наприклад, якщо вони вчинили тяжкі або особливо тяжкі злочини проти громадян України або інтересів України. Тому в день авіакатастрофи – 8 січня – офіс Генерального прокурора розпочав кримінальне провадження. Зрозуміло, що кінцева мета розслідування – встановлення причетних осіб до вчинення цього злочину та доведення їхньої вини в судовому порядку, отримання для них справедливого покарання і, таким чином, захисту прав потерпілих осіб – родичів загиблих у авіакатастрофі. Усі розуміють, що для світової авіабезпеки польотів дуже важливо встановити справжні мотиви та причини вчинення цього злочину. Чи взагалі безпечно відправляти в цю країну цивільні літаки? А для родин загиблих не менш важливим є отримання справедливої грошової компенсації. Переговорним процесом займається МЗС України. І в цій частині вони залежать також від результатів кримінального розслідування та здобутих доказів, що можуть бути використані Україною в переговорному процесі. Тому в кожного в цьому процесі своя роль.
Позиція прокуратури, повторюсь, однозначна: причетні до вчинення цього особливо тяжкого злочину мають понести справедливе покарання. І ми не повинні задовольнятися лише виплатою компенсацій постраждалим. Крім того, є ще окреме розслідування трагедії – технічне, що, згідно з нормами міжнародного повітряного права, проводиться незалежно від кримінального. Його завдання – установити причини падіння літака. І технічне розслідування проводиться країною, на території якої сталася авіакатастрофа. Так записано в Чиказькій конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року. І ми не можемо змінити такий порядок. Україна та інші постраждалі країни лише призначають уповноважених представників для участі в технічному розслідуванні. Українські інтереси представляє Національне бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами.
– Під час катастрофи загинуло 176 чоловік. Серед них 11 українців – дев’ять членів екіпажу та двоє пасажирів. Загалом ідеться про громадян семи країн: України, Ірану, Канади, Швеції, Афганістану, ФРН і Великої Британії. Чи буде створено міжнародну слідчу групу, як було зроблено у випадку з МН17?
– 9 січня, у наступний після трагедії день, ми звернулися до Ісламської Республіки Іран з першим запитом про надання міжнародної правової допомоги. У ньому, серед іншого, було порушено й питання про утворення міжнародної слідчої групи. У слідчих органів та прокуратури є величезний досвід роботи в такому форматі, і, що важливо, він дає результат. Така група суттєво б підвищила якість розслідування. Із цим питанням Україна звернулася до кожної країни, чиї громадяни перебували на борту літака. Але, на жаль, за півроку слідства ми досі не отримали позитивної відповіді.
ЧОРНІ СКРИНЬКИ PS752
– На відміну від Росії, Іран узяв на себе відповідальність за трагедію. Спочатку він так само, як і РФ, усе заперечував. Що змусило Іран зізнатися? Як відбувається співпраця? Які виникають труднощі? Яка ситуація з «чорними скриньками»?
– Поки що поведінка Ірану є не до кінця зрозумілою. На жоден з чотирьох запитів української сторони ми не отримали відповідей по суті на такі важливі запитання для слідства: щодо передачі «чорних скриньок» для безпечного вилучення з них інформації, надання відомостей іранською стороною про стан їхнього кримінального розслідування та встановлення причетних осіб до вчиненого злочину, кваліфікації їхніх дій, проведення разом з Україною спільного кримінального розслідування. Проте саме від журналістів ми дізнаємося, що Іран начебто майже завершив кримінальне розслідування. Це викликає запитання, адже як можна фіналізувати розслідування без розшифровування «чорних скриньок»? Вони публічно заявляли, що не мають технічних можливостей для розшифрування. Посилаючись на карантинні обмеження, іранська сторона останні кілька місяців не направляла бортові самописці до країн, що мають такі технічні можливості. Але минулого місяця вони заявили, що готові передати «чорні скриньки» до Франції. Очікуємо, що це відбудеться наприкінці липня. Водночас Франція звернулася до України, аби ми направили наших експертів для участі в розшифруванні.
– Чому дані з них мають таке важливе значення?
– Після їхнього розшифрування слідство може отримати відповіді на ключові питання цієї трагедії. Наприклад, чому країна, територія якої підпадає під ознаки конфлікту й веде активні воєнні дії, не вживає достатніх заходів для безпечного авіасполучення цивільних суден? Або чому не прийнято рішення про закриття повітряного простору над зоною конфлікту чи бодай не обмежено польоти на певній висоті або місцевості? Адже таке право чітко передбачене статтею 9 Чиказької конвенції і, можливо, таких плачевних наслідків можна було б уникнути. У цьому контексті в українських компетентних органів викликає сумніви версія ненавмисної людської помилки під час операції протиракетної оборони, яку озвучив та дотримується Іран.
– Які висновки експертів? Чому сталася ця трагедія?
– Відповіді на ці запитання ми отримаємо в ході слідства. Версій на сьогодні є кілька. У квітні призначено першу комплексну комісійну криміналістичну експертизу. Це непростий і довготривалий процес, адже експертиза надзвичайно складна й водночас цікава. Вона полягає в тому, щоб деталізувати причини авіакатастрофи, з’ясувати обставини влучення ракети ТОР-М1 і, власне, її вплив на падіння літака. Крім того, аналізується інформація про попередні рейси, які передували вильоту Боїнгу-737 з аеропорту Тегерана, а також останні вильоти літаків МАУ. Вивчаються дані з космічних апаратів, які могли зафіксувати обставини катастрофи.
ЗРК «ТОР» І ОБМЕЖЕНИЙ ДОСТУП
– Майже одразу після падіння літака в мережі почали з’являтися зображення уламків ракети «Тор» – зенітної ракети російського виробництва. Як відомо, Іран закуповує у Росії ЗРК «Тор». Тож, схоже, без Росії у катастрофі з літаком МАУ, так само, як і з МН17, не обійшлося. Що каже РФ? Чи співпрацює в цій справі?
– Справді, дані, що містяться у вільному доступі, свідчать, що світовим виробником «Тор» є РФ. На теперішній час ми все ж таки очікуємо відповідей від Ірану на наші чотири запити про міжнародну правову допомогу, які, нагадаю, були надіслані в перші ж місяці після трагедії. А нині ми фактично ведемо розслідування за браку доступу до місця вчинення злочину та його наслідків, без доступу до свідків трагедії та навіть за мовчазної тиші щодо утворення міжнародної слідчої групи з боку Ірану. Тобто в таких самих умовах, як щодо окупованих територій Криму й Донбасу, за обмеженого доступу. Тому знаємо, як координувати слідство в таких провадженнях.
– До якого суду може звернутися Україна – у Гаазі чи деінде, щоб покарати винних й отримати компенсації?
– Передусім ідеться про національний суд України. По-друге, якщо розглядати притягнення до відповідальності в Гаазі, то там є кілька судових інстанцій. Нагадаю ще раз, що тривають два незалежних одне від одного розслідування щодо обставин збиття літака – технічне та кримінальне. Чиказька конвенція, що передбачає розслідування саме технічної частини, закріплює право держави, тобто України, звернутися до міжнародного суду в разі неможливості врегулювання спору в досудовому порядку. І таким судом може бути Міжнародний суд ООН чи третейський суд ad hoc, тобто суд, утворений для розгляду конкретного спору. Такий суд, коли встановлює відповідальність певної держави, також може вирішити й питання компенсаційних виплат.
Що стосується притягнення до кримінальної відповідальності конкретних осіб, то варіант передання справи в Міжнародний кримінальний суд ми теж розглядаємо. Для цього нам необхідно довести наявність збройного конфлікту. Процесуальний керівник у провадженні стосовно збиття українського літака вбачає також і порушення норм протоколу І до Женевських конвенцій 1949 року щодо захисту жертв міжнародних збройних конфліктів. У цьому протоколі чітко передбачено, що сторони, які перебувають у конфлікті, повинні завжди розрізняти цивільні й військові об’єкти. Напади невибіркового характеру заборонені! А ті, хто планують напад або ухвалюють рішення про його здійснення, мають вжити всіх заходів, щоб не переплутати цивільну ціль із військовою. Тож можемо говорити про факти порушень статей 48, 51, 57 цього протоколу. І хоча Іран не ратифікував цей документ, його учасниками є країни, громадяни яких загинули в авіакатастрофі, а саме Україна, Великобританія, Канада та Швеція.
Ірина Драбок, Гаага
Фото автора
