Як хочуть реформувати поліцію у США на тлі протестів
22.06.2020
Протести у США, які спалахнули наприкінці травня після вбивства правоохоронцями афроамериканця Джорджа Флойда, спричинили активну дискусію не лише про расизм, а й про нагальну реформу американської поліції. 16 червня на неї відреагував і президент США Дональд Трамп: він підписав указ, який обмежує використання прийомів на удушення під час затримання та ініціює створення бази даних співробітників, які так вчинили.
Це не єдиний проєкт змін в американській правоохоронній системі: у Конгресі дещо відмінні документи представили і демократи, і республіканці — голосування щодо них має відбутися найближчими днями. А ще власні програми реформ пропонує влада на місцях — переглянути фінансування поліції чи здійснити переатестацію правоохоронців.
Демонстранти не вважають це достатньою реакцією на вимоги і не припиняють протестів. Тим паче, що поліцейське насильство трапляється навіть під час масових акцій.
Нові вимоги протестувальників
12 червня в Атланті поліцейський застрелив 27-річного афроамериканця Рейшарда Брукса, коли той під час затримання намагався чинити опір правоохоронцям. Поліцейського звільнили, висунули йому звинувачення в убивстві, а голова поліцейського департаменту міста Еріка Шилдс подала у відставку.
Але, фактично, те, проти чого протестували більше ніж два тижні після вбивства Джоржа Флойда в Міннеаполісі, повторилось. Тож акції проти поліцейського свавілля та за права афроамериканців по всій країні поновилися.
Не зменшив запалу протестувальників і указ Трампа про реформу поліції, який, за словами американського президента, має поліпшити стандарти роботи поліцейських — активісти вважають його недостатньо радикальним. Документ обґрунтовує неможливість реалізації однієї з головних вимог протестувальників — скорочення фінансування правоохоронних органів. Defund the Police! («Скоротити фінансування поліції!») — в останній тиждень було головним гаслом протестів.
Суть вимоги в тому, щоби зменшити державні витрати на поліцейські управління на місцях, особливо — на мілітаризацію. Йдеться про закупівлю, наприклад, танків чи сльозогінного газу, якими поліцейські потім розганяють демонстрації. Ці кошти пропонують вкласти у фінансування соціальних програм для етнічних меншин та молоді. Ідею підхопили мери Нью-Йорка та Лос-Анджелеса, де на поліцію у міському бюджеті відводиться майже 6% та понад 17% відповідно.
У деяких містах протестувальники пропонували взагалі розпустити поліцію — так сталося у Міннеаполісі, звідки й почалися демонстрації. «Ми підтримуємо ідею демонтажу поліції у її нинішньому вигляді та створення за допомогою містян нової моделі безпеки», — заявила голова міської ради Міннеаполіса Ліза Бендер. Але якими будуть ці оновлення, поки що незрозуміло.
Відповідь Трампа
Президент США певен, що «взагалі без поліції настане хаос» та закликає не скорочувати її фінансування. Його указ навпаки пропонує федеральні й місцеві гранти для поліпшення роботи поліцейських, їхньої перепідготовки і створення спеціальної бази, де фіксуватимуться правопорушення, скоєні поліцейськими або випадки зловживання владою. Ідея Трампа — у поліцейських управліннях мають з’явитися місця для соціальних працівників. Вони допомагатимуть правоохоронцям займатися ненасильницькими злочинами, що пов’язані з безпритульністю чи наркоманією. Першочергово додаткові кошти виділятимуть тим поліцейським управлінням, які будуть готові дотримуватися нових, вищих стандартів.
«Співробітники правоохоронних органів забезпечують захист, необхідний усім американцям, щоб виховувати своїх дітей і жити продуктивним життям. Відносини між нашими громадянами та співробітниками правоохоронних органів є важливим елементом їх спроможності забезпечити такий захист. Працюючи напряму з громадами, співробітники поліції можуть створити безпечне середовище, де ми всі зможемо жити гідно», — йдеться в указі.
Хоча в документі Трамп переважно «захищає» поліцейських, він зазначає, що серед них справді є й ті, хто «зловживав владою та не виправдовував довіри суспільства».
Протестувальникам не сподобалося, що президент не уточнив, що ці правопорушення переважно стосувалися афроамериканців. До речі, про акції проти расизму, що відбуваються в усьому світі під гаслом Black Lives Matter (разом з акціями проти поліцейського свавілля), він також не згадав, представляючи указ.
Водночас, як зазначали американські медіа, серед співавторів документа, разом із радником Трампа і водночас його зятем Джаредом Кушнером, був і інший радник — Джарон Сміт — афроамериканець. Також перед цим у Трампа відбулася закрита зустріч із кількома родинами темношкірих американців, які загинули внаслідок поліцейського свавілля, однак нікого з них на офіційну частину підписання указу він не запросив.
Також протестувальників не влаштовує і те, що у документі не йдеться про цілковиту заборону використання прийому удушення під час затримання — його дозволено лише тоді, коли життю поліцейського загрожує небезпека. Такої самої думки і творці проєкту реформи у Сенаті, де більшість становлять республіканці, — його загалом підтримав Трамп.
Крім того, указ президента залишає без змін питання імунітету правоохоронців. Демократи наполягають, що має стати законною можливість подавати до суду на поліцейських, що порушують громадянські права. Республіканці та Трамп — проти цього. Вони наполягають, що скасування імунітету завадить поліцейським ефективно виконувати свою роботу.
Чия ідея спрацює?
Демократи у Сенаті кажуть, що запропоновані Трампом зміни не матимуть бажаного ефекту. Їхній лідер Чак Шумер заявив, що «розпорядження не сприятиме всебічним змістовним змінам та підзвітності підрозділів нашої поліції, яких потребують американці» та наголосив, що варто ухвалювати «сміливіше законодавство». Крім скасування імунітету поліцейських, демократи закликають повністю заборонити застосування прийомів на удушення під час затримання. Такої самої думки і спікерка Палати представників Конгресу Ненсі Пелосі.
«Указ президента слабкий та викликає сумніви. У ньому дуже бракує того, що насправді потрібно для подолання епідемії расової ненависті та жорстокості поліції, яка вбиває сотні темношкірих американців», — каже Пелосі. На її думку, в документі «відсутні чіткі, обов’язкові заходи для унеможливлення правопорушень».
Насправді ідеї республіканців та демократів щодо реформи поліції багато в чому подібні. Обидві сторони погоджуються, що скорочення фінансування поліції, як того вимагають протестувальники, матиме негативні наслідки. Із такою заявою раніше виступив навіть кандидат у президенти США від Демократичної партії Джо Байден, який від самого початку протестів переважно опонував позиції Трампа. На відміну від різких заяв президента про те, що демонстрації переросли в тотальну анархію, та погроз залучити до розгону протестувальників Національну гвардію, Байден зустрічався з лідерами протестного руху, шукаючи порозуміння.
«Я не підтримую скорочення фінансування поліції. Я підтримую ідею про те, що обсяги федерального фінансування, яке виділяється поліції, має залежати від того, чи відповідає їхня діяльність базовим стандартам відповідальності й честі і чи можуть вони показати, що спроможні захистити суспільство», — наголосив Байден.
Загалом проблема реформування поліції, зокрема у контексті насильства над афроамериканцями, обговорюється у США ще з 1930-х. Але нині вона непокоїть значно більше американців, ніж навіть п’ять років тому. Як свідчать результати опитування Центру досліджень громадських зв’язків The Associated Press-NORC, проведеного в останні тижні, понад половина американців вважає поліцейське насильство «дуже серйозною» або «надзвичайно серйозною» проблемою. Раніше такої думки дотримувалось близько третини громадян США.
Олена Куренкова
