Реальні видатки на судову гілку влади зменшуються не на 192,2 млн. грн., яке це слідує із порівняльної таблиці до законопроекту від 29.03.2020 № 3279 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», а на 6,3 млрд. грн.

Такі цифри під час позачергового засідання Ради суддів України, яке було присвячене обговоренню цього проекту, озвучив голова РСУ Богдан Моніч, передає «Закон і Бізнес».

Річ у тім, що за чинної редакції закону «Про державний бюджет України на 2020 рік» на оплату праці судам першої та апеляційної інстанції було виділено 10,5 млрд. грн. В цю суму входить фінансування ДСА України, її територіальних управлінь, Національної школи суддів України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Служби судової охорони.

Разом з тим, на кінець лютого 2020 року з доведеного судам річного фонду оплати праці в обсязі 8,3 млрд. після стовідсоткового покриття потреби на суддівську винагороду діючих суддів (7,7 млрд.), на оплату праці працівників апаратів судів залишилося 598 млн. грн.

З урахуванням цього дефіцит становить:

– видатків на оплату праці працівників апарату судів 4 769,2 млн. грн.,

– нарахувань на оплату праці – 1 456,8 млн. гривень

– на інші поточні видатки судів (поштові

відправлення, папір, утримання приміщень, оргтехніки, інформаційних систем, винагорода присяжним тощо) – 831 572,9 тис. грн.

Про наявну проблему органи судової влади інформували як Кабінет Міністрів України, так і парламент.

Але проект бюджету був ухвалений без забезпечення належних видатків на забезпечення здійснення правосуддя місцевими та апеляційними судами. Тобто, в цій частині бюджет був ухвалений із заздалегідь відомим дефіцитом по фонду оплати праці судів першої та апеляційної інстанції в розмірі близько 6,1 млрд. грн., вважають у Раді суддів.

Як наслідок, загальний дефіцит фонду оплати праці по судах першої та апеляційної інстанції становить близько 74%.

«Співставляючи зазначені цифри із запропонованими Урядом змінами, можна дійти до однозначних висновків про те, що реальні видатки на судову гілку влади зменшуються не на 192,2 млн. грн., яке це слідує зі згаданої порівняльної таблиці, а на 6,3 млрд. грн.», – зазначив Б.Моніч.

За даними ДСА України сьогодні в Україні працює 5001 суддя, вакантними залишаються 2063 посади (що становить 29,3% від штатної чисельності судді), при цьому у місцевих загальних судах кількість вакантних посад становить 1576 одиниць, що складає 36% від загальної штатної чисельності. Тож судді працюють в умовах кадрового голоду та понаднормового навантаження. При цьому, реальне збільшення розміру суддівської винагороди, яке держава гарантувала суддівському корпусу декілька років тому, фактично відбулося лише з січня 2020 року.

Наведене вище наводить голову РСУ на роздуми, що за згаданими змінами, насправді, прихований лише намір суттєво зменшити суддівську винагороду, що у своєю чергою не дає підстави говорити про легітимну мету таких дій.

За підсумками засідання РСУ вирішила звернутись до Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України та Президента України з вимогою у межах своєї компетенції утриматись від будь-яких рішень, що передбачають обмеження суддівської винагороди, оскільки такі обмеження мають ознаки порушення конституційних гарантій незалежності суддів, а також внести в найкоротший строк зміни до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” в частині збільшення Державній судовій адміністрації України видатків на забезпечення здійснення правосуддя місцевими та апеляційними судами у повному обсязі, в тому числі на видатки з придбання засобів захисту та дезінфекції для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19 (коронавірусу SARC-CoV-2).

Повний текст звернення можна переглянути за посиланням.

Джерело