Верховний Суд відпустив засудженого до довічного ув’язнення
24.02.2020
Велика палата Верховного Cуду скасувала вирок чоловікові, засудженому на пожиттєве ув’язнення. Його відпустили із зали суду.
Про це стало відомо з публікації Харківської правозахисної групи (ХПГ).
Адвокат ХПГ Геннадій Токарев у коментарі “Слідству.Інфо” повідомив — спершу його підзахисний не повірив, що його відпускають: “Суддя навіть повторив, що треба звільнити негайно. Він думав, що його знову поведуть кудись. Його не кожний день звільняють з зали Верховного Суду!”
За словами правозахисників, ексзасудженого звати Олексій Малий, він перебував за ґратами з 2005 року. Його заарештували за підозрою у кількох збройних пограбуваннях. Невдовзі його звинуватили й у подвійному вбивстві.
Під час слідства чоловік визнав свою провину, але згодом на суді заявив, що його змусили це зробити під тортурами. Малий розповів, що його змусили відмовитися від адвоката. За словами чоловіка, правоохоронці били його та погрожували зґвалтувати.
У 2019 році Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) зобов’язав Україну переглянути цю справу, зазначивши, що держава порушила його право на справедливий суд.
Уже на початку цього року Верховний Суд встановив, що чоловіка змусили давати покази під тиском правоохоронців. Відтак такі докази визнали незаконними. Зокрема, судді відзначили, що чоловіка катували і він давав покази без адвоката.
Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій, а справу відправили на повторний розгляд. У рішенні було вказано, що правоохоронці не навели належних доказів його провини.
Адвокат чоловіка Геннадій Токарев пояснив, що справу розглянуть з початку: “У таких справах є така можливість, коли минуло більше 15 років, клопотати до суду про закриття справи за спливом строків давності”.
Навесні минулого року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення, яким закликав Україну створити механізм перегляду вироків для довічно ув’язнених. ЄСПЛ зазначив, що в таких засуджених в нашій державі відсутня можливість переглянути пожиттєвий термін. Єдина перспектива на звільнення — президентське помилування. Але правозахисники вважають його непрозорим.
Також представники Харківської правозахисної групи та інших правозахисних організацій наголошують на тому, що до 2012 року в Україні працював кримінально-процесуальний кодекс, який ухвалили ще за радянської влади. Правозахисники вважають цей кодекс “репресивним”, оскільки він дозволяв засуджувати обвинувачених без належних та переконливих доказів. Деякі з них були засуджені до довічного ув’язнення.
Український парламент робив спроби зміни законодавства. Так, Верховна Рада минулого скликання ухвалила в першому читанні законопроект № 2033. Утім, з 2015 року фінального голосування так і не відбулося. Цей закон передбачає зміни до кримінально-процесуального кодексу, які дозволять запровадити тимчасовий механізм перегляду вироків, де особи були ув’язнені без належної доказової бази.
Нагадаємо, “Слідство.Інфо” вже близько року публікує розслідування про українські тюрми. Історії виходять в межах “Правосилля” — проекту про так зване “право на насилля”, яке часто є основоположним в українських тюрмах.
Наша редакція неодноразово порушувала теми жорстокого поводження із арештантами. Так, торік у липні ми розповідали історію Дмитра Пономаренка, який потрапив в Київське СІЗО зі СНІДом, а вже там захворів на туберкульоз. Більшу частину часу за ґратами 25-річний хлопець не міг говорити, майже не їв, а також не ходив — був у підгузку. Однак суд не вважав це підставою для зміни запобіжного заходу. Півтора року Дмитро перебував у СІЗО, допоки не помер прикутим до лікарняного ліжка наручниками.
