Аргументи — обов’язкові

Закони «Маски-шоу стоп» не усунули можливості зловживань з боку органів досудового розслідування. Адже слідчі та прокурори на власний розсуд визначають, чи потрібно вилучати всю комп’ютерну техніку в офісі для збереження доказів. Аби слідчі не могли блокувати роботу підприємств, особливо в ІТ-галузі, пропонується вдосконалити порядок застосування окремих заходів забезпечення. Відповідні положення передбачені в проекті «Про внесення змін до кримінального процесуального кодексу та кримінального кодексу» (№2740).

Запропоновані законодавцями зміни, передбачені законопроектом №2740, є вкрай необхідними. Особливо це стосується обмеження підстав для слідчих органів чи органів прокуратури на вилучення електронних пристроїв як речових доказів. По-перше, законопроект визначає речовий доказ як «пристрій для обробки, передавання та зберігання електронної інформації або їх складових», адже саме через недовершеність тлумачення цього терміна правоохоронні органи мали можливість зловживати при вирішенні питання щодо вилучення такого пристрою.

Ще однією особливістю законопроекту є те, що для вилучення електронних носіїв слідство зобов’язане довести, яка саме шкода може бути заподіяна кримінальному провадженню у разі, якщо зазначений пристрій не буде вилучено. В інших випадках слідство не може забирати техніку, особливо якщо предметом кримінального провадження є інформація, що міститься на цих пристроях. Для цього слідству дається можливість отримати копії документів з носіїв електронних пристроїв без подальшого їх вилучення.

Такий підхід є більш гуманним, оскільки слідчі органи вилучають усі електронні носії, які мають стосунок до кримінального провадження, хоча предметом злочину є інформація на таких носіях. Завдяки таким змінам у слідства не буде потреби забирати комп’ютери, сервери, телефони та інші пристрої компанії, перешкоджаючи її діяльності. Особливо це стосується ІТ-компаній, які працюють з інформацією.

Не нашкодити бізнесу

Так, слідству для доведення злочину буде достатньо отриманих копій як речового доказу, оскільки всі копії, які знімаються з електронних пристроїв, зазначаються в протоколі огляду, з яким має ознайомитися і сторона (власник) таких пристроїв. Також слід зазначити, що у разі вилучення електронних пристроїв власнику також надається право на копіювання усієї належної інформації, яка міститься на такому пристрої. Копіювання інформації має здійснюватися безпосередньо під час вилучення пристрою або його складової, а у випадку неможливості копіювати таку інформацію особа, яка вилучає пристрої для опрацювання, передавання та зберігання електронної інформації або їхні складові, повинна надати таку можливість у будь-який зручний для власника (законного володільця) пристрою час.

На жаль, поширити такі обмеження на вилучення іншого майна, відмінного від електронних пристроїв, майже неможливо. Оскільки в цьому випадку закон захищає власника майна, що не може бути предметом злочину. В інших випадках буде застосовуватися вилучення саме речових доказів, які дійсно могли б довести, що ці речі є складовою злочину. Проте питання ширшого тлумачення терміна «речовий доказ» має місце і в інших сферах, у тому числі щодо підстав для такого вилучення, без заподіяння значної шкоди сторонам кримінального провадження.

Також позитивним моментом законопроекту є внесення змін до Кримінального кодексу з метою встановлення відповідальності посадових осіб слідчих органів та органів прокуратури за порушення відповідних вимог КПК. А саме — за умисне порушення слідчим або прокурором установленого Кримінальним процесуальним кодексом порядку тимчасового доступу до речей і документів або тимчасового вилучення чи арешту майна, а так само порядку вилучення речових доказів під час огляду або обшуку, якщо це завдало істотної майнової шкоди власнику (законному володільцю) цього майна чи документів. Адже саме безкарність слідчих органів уможливлює тиск на бізнес, зокрема шляхом вилучення майна підприємства. Вважаю, що саме відповідальність має породжувати порядок.

Ольга Драчевська

Джерело