Кримінальна відповідальність для антикорупціонерів
27.03.2017
1 
23 березня 265 народних депутатів Верховної Ради України, в тому числі члени фракцій коаліції (Блоку Петра Порошенка та Народного Фронту), Радикальної партії Ляшка, а також фракцій сформованих переважно з колишніх регіоналів (Опозиційний блок, Відродження та Воля народу) ухвалили в цілому президентський законопроект N6172 “Про внесення зміни до статті 3 Закону України “Про запобігання корупції” включно з правкою народного депутата від “Народного фронту” Тетяни Чорновол, якою зобов’язали кожного учасника акції протесту проти корупції подавати електронні майнові декларації за формою, передбаченою для державних чиновників, а також нести кримінальну відповідальність за їх неподання.
В документі серед кола осіб, на яких поширюється обов’язок електронного декларування, зазначено: “фізичні особи, які… беруть участь, залучаються до здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням, протидією корупції”.
Крім цього, законом передбачений обов’язок подавати електронні декларації представників громадських організацій, які займаються діяльністю у сфері запобігання і протидії корупції, підприємців, які надають їм послуги.
Які б аргументи не озвучували політики для виправдання цієї норми, ухвалений законопроект відкриває можливості органам влади для зловживання, зокрема, тиску на громадян, які наважилися активно висловлювати свою позицію та боротися проти корупції. Наголошуємо, що саме корупція, згідно з соціологічними дослідженнями, досі залишається головною проблемою для розвитку України.
Звертаємо увагу, що контроль суспільства за владою є ознакою демократичної країни. В той же час, коли влада запроваджує вибіркові механізми контролю за громадянами – це прояви переходу до авторитаризму.
Ганебно, що через три роки після Революції Гідності влада почала створювати перешкоди та суттєві обмеження для громадської антикорупційної діяльності. І до цього вдаються політики, які прийшли до влади завдяки повстанню громадян, в тому числі проти свавілля та корупції високопосадовців.
Якщо ж взяти до уваги, що саме завдяки наполегливості та безкомпромісності антикорупційних громадських активістів і організацій після Революції Гідності в державі створено нові антикорупційні органи НАБУ та НАЗК, запроваджено електронне декларування державних та місцевих чиновників і політиків, узаконено практику призначення чиновників на засадах відкритого конкурсу, то це рішення є помстою корупціонерів, які відчули для пряму загрозу нарешті отримати заслужене покарання.
Ми не уникаємо звітування щодо власного майна і статків: кожен з нас щороку подає до податкових органів декларації про майновий стан і доходи, деякі з нас оприлюднили електронні декларації-згідно чинного законодавства, або й за власною ініціативою. Наші організації публікують щорічні фінансові звіти, які доступні на наших сайтах.
Однак суть закону – не про це. Електронне декларування “антикорупційними активістами” нарівні з чиновниками – це лише популістична ширма, за якою стоять прописані законом механізми, покликані паралізувати діяльність громадських організацій та відштовхнути громадян від участі у будь-якій антикорупційній діяльності. Крім цього, в такому вигляді закон містить явні ознаки дискримінації (неоднакового ставлення) за ознакою роду діяльності.
Реанімаційний Пакет Реформ – коаліція провідних неурядових організацій, яка була створена задля реалізації цінностей Революції Гідності. Розуміючи резонанс та ризики цього неоднозначного та недемократичного рішення Верховної Ради, Реанімаційний Пакет Реформ звертається до Президента України з закликом повернути закон до Верховної Ради України для термінового повторного розгляду, включивши пропозиції вилучити дискримінаційні норми, які порушують права громадян і загрожують розвиткові демократії в Україні.
Ми також виступаємо з пропозицією до Президента України зустрітися з представниками громадянського суспільства в присутності журналістів, аби обговорити ситуацію та знайти правильний вихід, який би допоміг уникнути помилок та згуртувати суспільство.
Тарас Шевченко, співголова Ради Реанімаційного пакету реформ та співініціатор громадського руху “ЧЕСНО”, директор Центру демократії та верховенства права.
