Суд виправдав затриманого на хабарі копа через відсутність грошей, з якими втік його спільник
25.11.2019
Ленінський райсуд Полтави виправдав уже колишнього поліцейського Григорія Терентюка, якого понад 3 роки тому затримали за підозрою у хабарництві. Справа «розпалася» за браком доказів і суддя Наталія Крючко визнала старшого лейтенанта невинним. Про це «Полтавщині» стало відомо з реєстру судових рішень та офіційного сайту суду.
Нагадаємо, Григорій Терентюк працював у правоохоронних органах з листопада 2010 року. Після реформи, яка реорганізувала міліцію в поліцію, його призначили оперуповноваженим відділення № 1 Полтавського відділу ГУНП в Полтавській області — 4 березня 2016 року. За 1,5 роки йому надали звання старшого лейтенанта поліції.
У матеріалах справи було вказано, що 21 червня 2016 року полтавець Анатолій Пярін вчинив крадіжку. Він розбив скло Mazda CX-5, припаркованого поряд з будинком на вул. Соборності, 60-д, та забрав з салону жіночу сумочку. У ній було 920 грн.
Розслідування цього злочину проводив Григорій Терентюк та ще один поліцейський того ж відділення. Вони почали вимагати від Пяріна $2000. За ці кошти пропонували домовитися про закриття справи. Під кінець червня 2016-го вони знизили суму до $1500.
Подробиці затримання
Анатолій Пярін звернувся до СБУ. Ті оснастили його муляжами грошей, сказали додати своїх і відправили на фіксацію передачі хабара. Чоловік зустрівся із двома поліцейськими 5 липня поблизу пам’ятника Козацької слави. З собою мав мічені муляжі $900 та власні 2500 грн. Він сів до Kia Cerato, за кермом якого був другий поліцейський — спільник Терентюка. Сам же старший лейтенант був поряд — на пасажирському кріслі.
Далі усі троє поїхали через Леваду та виїхали на вул. Патріарха Мстислава — ближче до ТРЦ «Конкорд». Під час поїздки Пярін передав кошти. Він розповів слідчим та суду, що банкноти поклав у кепку — як йому наказав зробити Терентюк.
Перед перехрестям вулиць Патріарха Мстислава та Європейської Пярін вийшов з автомобіля. Там же працівники СБУ затримали Григорія Терентюка. При цьому його напарник встиг зреагувати. Він вдарив по газах і поїхав вулицею Європейською — у бік центру міста. При цьому збив людину та зіткнувся із двома автомобілями. Судячи з показів свідків, цим збитим був працівник СБУ.
Цей факт став одним з ключових у справі хабарництва, хоча і не єдиним. Напарник втік разом із грошима. Зокрема, саме їх наявності та вилучення не вистачило для доведення вини Терентюка. Його адвокат Олександр Гончаренко зміг довести, що суміш, якою позначали кошти для хабара, могла потрапити на руки поліцейського під час привітання.
Окрім цього, більшість доказів прокурорів та слідчих суддя просто не прийняла як належні. Вони були або зібрані з порушеннями, або суд не зміг з ними ознайомитися.
1. Різний розмір неправомірної вигоди.
Кримінальне провадження щодо хабарництва було відкрите 29 червня 2016 року — за відповідною заявою Анатолія Пяріна. Втім у двох документах була вказана різна сума, яку нібито вимагали поліцейські — $2000 та $1500.
2. Розкриття матеріалів справи до зняття секретності.
Перед тим, як передати справу до суду, слідчий та прокурор повинні надати стороні обвинувачення матеріали справи для ознайомлення. Гриф «розсекречено» на частину матеріалів поставили 17 квітня 2019 року. При цьому, ці документи інша сторона отримала вже наступного дня після затримання Григорія Терентюка.
3. Недоступність відеофайлів.
Аби зберегти неупередженість, суддя мала самостійно переглянути відеозапис затримання Григорія Терентюка. Для цього прокурор долучив диск з відео до матеріалів справи. Втім, відкрити файли на комп’ютері, що був у суді, так і не змогли. Тому цей доказ не врахували. Окрім того, суддя наголосила, що файли одного затримання різні за тривалістю.
4. Занадто різні покази свідків.
Таким чином, після перевірки матеріалів справи у суді, у слідчого та прокурора залишилися лише покази свідків — понятих. Але і ті підвели, бо давали занадто різну інформацію. Наприклад, один з них розповів, що з автомобіля Kia вийшов і Пярін і Терентюк, після чого спільник останнього втік. Інший же заявляв, що Терентюка витягли з машини правоохоронці і в його кишені були ті самі мічені купюри.
5. Перекваліфікація справи.
Сам факт перекваліфікації не зіграв для судді ролі у винесенні рішення по справі. Втім, його важливо відзначити.
Від початку провадження проти поліцейських було відкрите за ч.3 ст. 368 ККУ (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою). Коли обвинувальний акт передали до суду, то Григорію Терентюку інкримінували інші злочини:
-ч.2 ст. 190 ККУ (Шахрайство групи осіб за попередньою змовою);
-ч.2 ст. 15, ч.4 ст.27, ч.3 ст. 369 ККУ (Замах на підбурення до надання неправомірної вигоди).
Причиною зміни обвинувачення стало те, що слідчі з’ясували — поліцейські обіцяли не самостійно закрити справу проти Анатолія Пяріна, а лише бути посередниками. Ці кошти за вирішення проблеми Григорій Терентюк зі спільником мали нібито передати начальнику слідчого відділення відділу № 1 Полтавського відділу ГУНП в Полтавській області та начальнику того ж відділу № 1. При цьому, гроші вони не й планували віддавати і про свої «справи» нікому з керівників не повідомляли.
У результаті суддя Наталія Крючко все одно визнала Григрія Терентюка невинним за жодним із пред’явлених обвинувачень. Вона його виправдала та скасувала підписку про невиїзд.
Вирок поки не набув законної сили і прокуратура має шанс оскаржити його до Полтавського апеляційного суду до 18 грудня.
Григорій Терентюк більше не працює в поліції
Мабуть, це єдине покарання, яке поніс старший лейтенант поліції. За два дні після затримання його посадили у СІЗО із правом внесення застави. Та вже за 3 дні за нього внесли 110,2 тис. грн. Пізніше міру запобіжного заходу змінили на особисте зобов’язання.
15 липня 2016 року Октябрський райсуд Полтави постановив відсторонити Григорія Терентюка від посади на 1,5 місяці на час проведення розслідування. Вже 29 липня його звільнили за результатами службового розслідування.
Терентюк оскаржив це рішення, поновився на посаді та отримав компенсацію за час вимушеного прогулу.
ГУНП в Полтавській області подало на рішення Харківського апеляційного суду касаційну скаргу і виграло. Обласна поліція довела, що Григорій Терентюк неодноразово зустрічався із ймовірним злочинцем без відповідного доручення. Оскільки було місце для дисциплінарного проступку, Верховний Суд вирішив, що Терентюк все одно поводив себе так, як не мав поводити поліцейський.
Остаточно його звільнили у березні 2018 року, а закріпив це рішення Верховний Суд 25 квітня 2019-го.
Спільник Григорія Терентюка 4-й рік у розшуку
В обвинувальному акті проти Григорія Терентюка вказано, що матеріали стосовно його спільника виділені в окреме провадження. Що саме інкримінують іншому поліцейському, хто він такий і яка фабула — невідомо. Поки нам не вдалося найти відповідних записів.
Також у справі Терентюка зазначено, що після того, як напарник втік з місця затримання, його оголосили у розшук як безвісти зниклого. Чому його не позначили як особу, яка переховується від органів слідства, також незрозуміло. Адже мотивів наче достатньо — співучасть у хабарництві та вчинення ДТП із потерпілим та двома транспортними засобами.
Анатолій Пярін, у якого вимагали хабар, мав уже вийти із в’язниці
Крадіжка жіночої сумки з автомобіля для Анатолія Пяріна була не першим злочином. Так, за даними реєстру судових рішень, перший вирок він отримав у серпні 2006 року за шахрайство. Тоді він мав сплатити 650 грн штрафу, але за 7 років покарання замінили на 38 годин громадських робіт.
Після цього було ще 4 судових рішення через пограбування, шахрайство та крадіжки. Пярін пробув у в’язниці трохи більше 6 років — з грудня 2009-го до січня 2016-го. За кілька місяців після звільнення він вчинив нову крадіжку — забрав планшет з автомобіля біля 5-ї школи. Отримав за це 3 роки умовно.
На суді, де розглядали справу Григорія Терентюка, Анатолій Пярін розповів, що після крадіжки планшета Терентюк зі спільником постійно приїжджали до нього. Вони просили розповідати про криміногенну ситуацію в його районі, а також «по 300 грн на бензин».
За словами Пяріна, 21 червня 2016-го був черговий такий візит. Поліцейські знову вимагали гроші, яких у нього не було. Саме через це він нібито і вирішив знову залізти в чужу машину. Одразу після крадіжки до нього приїхали Терентюк із напарником. Сказали, що у них є відеозапис злочину і почали вимагати хабар.
Вирок за цю крадіжку Пярін все одно отримав. 6 жовтня 2016 року суддя Київського райсуду Полтави Андрій Антонов засудив його до 3 років ув’язнення. Загальну вартість нанесеної шкоди власниця сумки з грошима оцінила у майже 1,5 тис. грн.
Анатолій Пярін навіть намагався оскаржити це рішення. Він не заперечував, що крадіжка була, але просив більш м’яке покарання, бо має 6-річного сина і є єдиним годувальником для нього та дружини. Втім, він не надав апеляційному суду жодних доказів цього, тому чоловіку відмовили. Касаційну скаргу він вже не подавав.
Якщо Пярін, не вчинив нового злочину, то, за нашими підрахунками, вже мав вийти із в’язниці. Термін його покарання сплинув у жовтні — на початку листопада цього року.
