ДБР і скандали: яке “перезавантаження” чекає на Державне бюро розслідувань
25.11.2019
До своєї першої річниці Державне бюро розслідувань підходить під акомпанемент гучних скандалів. Президент і парламент тепер готуються “перезавантажити” цю структуру. Як саме – розбиралася DW.
Парадоксально, але саме Державне бюро розслідувань (ДБР) працює на рік менше від свого керівника – 22 листопада 2017 року президент Петро Порошенко своїм указом призначив Романа Трубу директором на той момент ще не існуючої установи. Втім, історія створення наймолодшої в Україні силової структури чи не вся складається із затримок і відтермінувань.
Концепція спеціального слідчого органу, який би займався злочинами правоохоронців, суддів та інших високопосадовців, обговорювалась понад 20 років. Нарешті у Кримінальному процесуальному кодексі від 2012 року передбачили створення Державного бюро розслідувань. Але тільки у 2015 році Верховна Рада прийняла відповідний закон. Ще два роки в конкурсної комісії з представників парламенту, уряду та президента пішло на підбір директора та двох заступників: попри обіцянки щодо політичної незалежності, “Блок Петра Порошенка” та “Народний фронт” тоді ніяк не могли поділити вплив на новий правоохоронний орган.
Ретельний конкурсний відбір не тільки керівників, але й слідчих та оперативників, залучення до роботи кадрів з-поза правоохоронної системи мав би забезпечити добру репутацію ДБР, але на практиці лише затягував запуск. І досі при граничній чисельності у півтори тисячі працівників штат ДБР укомплектований лише наполовину, зазначала член комітету Верховної ради з питань правоохоронної діяльності Олександра Устінова на останньому засіданні.
Згідно з даними соцопитування групи “Рейтинг”, проведеного у жовтні, бюро довіряє лише 23 відсотка громадян – менше, ніж поліції чи СБУ. Довіри до працівників ДБР немає і всередині правоохоронної системи, стверджує в розмові з DW колишній начальник управління спецрозслідувань Генеральної прокуратури України Сергій Горбатюк, звільнений у жовтні.
Справи Майдану та “фактор Портнова”
Саме до ДБР тепер має перейти більшість так званих “справ Майдану”, які Горбатюк із підлеглими розслідував останні п’ять років. З 20 листопада органи прокуратури втрачають функцію слідства.
18 листопада ДБР відзвітувало про створення окремого підрозділу, який займатиметься “справами Майдану” – наразі в ньому працює 20 слідчих. Та родичі загиблих учасників протесту та Адвокатська дорадча група (АДГ), яка представляє інтереси потерпілих учасників протесту, вимагають, аби разом із справами до бюро перейшли й слідчі з “управління Горбатюка”. При чому бажано на чолі із самим Горбатюком.
“Це забезпечить безперервність розслідувань злочинів. А якщо віддати все новим слідчим, вони ж кілька місяців тільки на читання витратять”, – пояснює DW один з членів АДГ Павло Дикань. Він не виключає, що адвокати потерпілих оскаржуватимуть слідчі дії ДБР у “справах Майдану”, якщо “запідозрять упередженість”.
В учасників Євромайдану є свої підстави для таких підозр – директорові ДБР Роману Трубі вони закидають непрофесійну співпрацю з колишнім заступником голови адміністрації Віктора Януковича Андрієм Портновим. Портнов втік з України в лютому 2014 року, повернувся тільки після обрання Володимира Зеленського президентом і чи не одразу ж завалив ДБР повідомленнями про злочини, нібито вчиненими Петром Порошенко та його політичними соратниками.
Заяви Портнова, які спершу скидалися на юридичний тролінг за півроку обернулись на 13 серйозних розслідувань – по них слідчі ДБР проводять обшуки в бізнес-партнерів п’ятого президента України, отримують доступ до стратегічних документів і навіть накладають арешт на “Ленінську кузню”. Адвокати Порошенка звертають увагу, що чи не про всі слідчі дії ДБР Портнов дізнається заздалегідь. “Така координація говорить про те, що у ДБР є якась особлива зацікавленість у взаємодії з Портновим”, – висловив свою думку адвокат Ілля Новіков, відповідаючи на запитання DW.
Телеграми та жучки
Роман Труба продовжує заперечувати координацію дій ДБР з Андрієм Портновим – слідчі, які розслідують справи за його заявами навіть пройшли перевірку на поліграфі. “Всі “справи Майдану”, що будуть передані в ДБР, продовжать належним чином розслідуватися. Це наш обов’язок як нового правоохоронного органу”, – пообіцяв він у своєму телеграм-каналі 21 листопада.
Та поширювати інформацію через популярний месенджер вміє не тільки директор ДБР. Цього тижня у мережі з’явився анонімний канал із промовистою назвою “Трубу прорвало” – в ньому публікуються аудіозаписи нібито зроблені таємно в службовому кабінеті Романа Труби. На них людина з голосом схожим на голос голови ДБР радиться з головою Офісу президента Андрієм Богданом щодо допитів Петра Порошенка, обговорює з Володимиром Зеленським по телефону пріоритетні розслідування та отримує поради “не перейматися щодо справ Майдану”.
21 вересня Роман Труба і сам повідомляв про виявлену в своєму кабінеті апаратуру для прослуховування. Однак зараз називає публікацію аудіозаписів провокацією та фейком, відмовляючись відповідати на запитання журналістів щодо конкретних розмов. У парламентській фракції Петра Порошенка “Європейська солідарність” вже заявили, що вимагатимуть створення у Раді тимчасової слідчої комісії з перевірки опублікованих аудіозаписів та тимчасового відсторонення від роботи їх імовріних фігурантів: самого Труби, генпрокурора Руслана Рябошапки, Андрія Богдана та його заступника Андрія Смірнова.
Удосконалення чи перезавантаження
Донині Верховна Рада дев’ятого скликання йшла на зустріч Роману Трубі – в вересні парламент надав ДБР можливість самостійно прослуховувати телефони підозрюваних, а в жовтні ухвалила в першому читанні президентський законопроєкт щодо удосконалення роботи бюро. Основні його положення Труба відверто підтримував: законопроект мав надати ДБР статус правоохоронного органу, замість теперішнього “органу виконавчої влади”, скасувати діючий колегіальний принцип управління, розширивши повноваження директора, збільшити штат бюро.
Та під час підготовки документу до другого читання в профільному комітеті з правоохоронної діяльності почали говорити не про удосконалення, а про перезавантаження ДБР. Комітет схвалив поправки, які дозволяють переводитись до бюро слідчим ГПУ у справах Майдану поза загальним конкурсом, змінюють принцип формування конкурсних комісій та головне – передбачають звільнення директора та його заступників.
“Цим законопроєктом ми кардинально змінюємо принципи роботи ДБР, тож логічно буде шукати для нього нових керівників”, – говорив на засіданні комітету 14 листопада його голова Денис Монастирський. “Наша робота не подобається лише тим, кому оголошено або готуються підозри. Петро Порошенко тільки й чекає, поки буде звільнено керівника ДБР”, – заявив у відповідь Роман Труба.
Наступного дня Рада почала розгляд законопроєкту, спрямованого на “перезавантаження”, але до закінчення пленарного тижня встигла обговорити лише кілька поправок.
Тим часом Роман Труба анонсував підозру п’ятому президенту у невиконанні судового рішення та закликах до захоплення влади. Генпрокуратура не квапиться погоджувати цей документ. У будь-якому разі вручити його Порошенку Труба зможе тільки після зняття Радою недоторканності. Станеться це не раніше 3 грудня, тоді ж парламент продовжить розгляд законопроєкта про ДБР.
А до цього часу одна з найвідоміших адвокаток родин Небесної сотні Євгенія Закревська оголосила голодування – вона продовжує вимагати створення у ДБР повноцінного слідчого відділу у справах Євромайдану.
Ігор Бурдига
