30.10.2016 у м. Києві за посередництвом невстановленої фізичної особи Сус за 10 тис. доларів нібито продав гральні автомати, чотири столи для гри в рулетку, сім столів для гри в покер, ігровий стіл на ніжках, п’ятнадцять барних стільців, металеву статую жінки та інші речі, раніше вилучені на обшуках в Білій Церкві. Покупцем виступив громадянин Якубик. Передача грошей відбулася біля ресторану «Моменто» по вул. Златоустівській за посередництва невстановленої до цих пір особи. У подальшому Сус нібито залучив своїх знайомих для вивезення речей вантажівками із приміщень по вул. Симона Петлюри, 7/9, де працівники ГПУ зберігали вилучене з обшуків майно, і з подальшим транспортуванням на склад по вул. Кирилівській, 86.
Справу передано до Головного слідчого управління ДФС без речових доказів. Всього йдеться про розтрату речових доказів на суму майже 814 тис. грн. Водночас потерпілих у справі немає і цивільний позов ніким не заявлявся.
«Провадження використовувалося, щоб масовіше провести обшуки. Вилучити все, що можна вилучити, а потім проводити з майно різні незаконні операції: повертати за грошову винагороду або, якщо кошти, то привласнювалися… Чим було вигідно?! На цей момент ведення грального бізнесу було незаконним і особи, в яких майно вилучалося, нікуди не скаржилися, бо розуміли, що будуть притягнуті до кримінальної відповідальності… Слідчими Департаменту проведено понад 40 обшуків. Хоча коли було визначено новий орган досудового розслідування – ДФС – провадження, яке було передано, складалося із трьох томів. Всі документи, що стосувалися вилучення майна і обшуків не долучилися», – говорив у вступній промові прокурор Олег Макар.
Крім того, Суса звинувачують у недостовірному декларуванні, бо він не повідомив про користування у 2015 році автомобілем Audi Q7. Власницею була записана його бабуся 1930 року народження. Середня ринкова вартість машини на час подання декларації становила 1,2 млн грн, а на час придбання в січні 2015 – 864 тис. грн.
Після оголошення обвинувачення суд Сус повідомив, що не розуміє, у зв’язку з чим вилучене майно мало перейти у власність ГПУ або його власність. Крім того, Сус стверджує, що деякі обшуки проводив не він, але йому інкримінується заволодіння речовими доказами. На його думку, в акті не виписано, хто відповідає за речові докази, не зазначені його обов’язки. Сус вважає, що обвинувальний акт радше виписаний під ст.367 ККУ – службова недбалість, а не ч.3,4 ст. 191 ККУ – привласнення і розтрата майна.
«Після затримання, під час обрання запобіжного заходу, перша підозра була, що я вкрав і відеореєстратор і жорсткий диск і жодних доказів тому надано не було. Вже змінено: реєстратор я не крав, крав якийсь інший реєстратор, в якому був жорсткий диск, який я витягнув і вставив у свій реєстратор. Мені взагалі незрозуміло, де той інший реєстратор, який я буцімто вкрав… Сус побачив відеореєстратор, який належав на праві власності Філатову… Філатов ні потерпілий, ніхто в цій справі. Я зподіяв майнової шкоди, а потерпілих нема. І повертаючись до Audi Q7, я, певно перша людина по кому ця справа, не по Кулику, як помилково вважає преса… У нас два місці дається на декларування… Працівники НАБУ, маючи дар яснобачення, до того, як закінчилася офіційна частина подачі декларації і 7 днів на виправлення, вже до реєстру внесли провадження», – коментував Сус після зачитання акту.
Прокурор Олег Макар уточнив, що епізод з Audi Q7 приєднали до раніше заведеної справи. Також він повідомив, що записи відеореєстратора з кабінету Суса і прилеглих приміщень використовувалися на досудовому розслідуванні, але доказового значення по епізоду злочинної діяльності вони не мають і, за окремими винятками, їх не будуть представляти в суді як докази. На початку диску з реєстратора міститься запис із приміщення по вул. Набережно-Печерська дорога,5, де слідчими ГПУ проводився обшук. «Коли почали з’ясовувати в орендаря, він підтвердив, що відеореєстратор стояв в нього в приміщенні… Накопичувач можна вставляти в різні відеореєстратори. Ми спочатку вважали, що реєстратор викрадений разом з накопичувачем, але коли проаналізували докази і надану обвинуваченим документацію, то встановлено, що відеореєстратор дійсно його, а накопичувач із попереднього відеореєстратора», – пояснив Макар.
Суд вирішив, що спочатку будуть досліджені письмові докази і допитані свідки обвинувачення, потім – докази і свідки захисту, а в кінці допитають обвинуваченого.
Дмитро Сус сказав, що вину не визнає і бажає давати показання. При встановленні його особи повідомив, що не працює, але до 7 листопада 2019 значився бенефіціарним власником ТОВ «Монблан Рітейл». Створена у серпні цього року фірма має видом діяльності управління нерухомим майном і сьогодні записана на дружину обвинуваченого – Альону Сус.
Суд перейде до дослідження письмових доказів 13 грудня.