Суддя втратив посаду, бо посягнув на права адвокатів
20.09.2019
Суддя дозволив арештувати майно одного адвоката, обшукати другого, а третього — прослуховувати. Така зухвалість не сподобалась юристам, і вони звернулися до дисциплінарного органу, щоб той поставив служителя Феміди на місце.
Четверо проти одного
На Вадима Сеніна із Солом’янського районного суду м.Києва поскаржився адвокат. Стверджував, що суддя прийняв ухвалу про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку, яке перебувало в користуванні підприємства та 6 осіб, непричетних до кримінального провадження. Вони зазнали шкоди.
Такого рішення зупинилася робота підприємства й адвокатського об’єднання. При цьому прокурорам не вдалося довести, що вилучене майно є доказом скоєння злочину. Крім того, у резолютивній частині використано слово «тощо», яке свідчить, що перелік майна — не конкретний.
Це, за твердженням адвоката, дало детективам Національного антикорупційного бюро можливість зловживати своїм становищем. Отже, «тощо», на думку скаржників, є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Київський апеляційний суд ухвалу про арешт майна залишив без змін, а касаційний — відмовився відкривати провадження.
Через півроку на В.Сеніна поскаржилися ще 2 адвокати. Одного з них він образив дозволом на обшук, а іншого — на прослуховування. Законник задовольнив клопотання про доступ до речей та документів, що становлять охоронювану законом таємницю.
Крім того, на думку заявників, порушив таємницю кореспонденції та телефонних розмов захисника, а також право на невтручання в особисте життя. Апеляційний суд скасував ухвалу В. Сеніна.
У цьому випадку дисциплінарна палата побачила у діях судді грубу недбалість. Адже фактично він дозволив втручання в приватне життя адвоката та його спілкування з клієнтами.
Не пройшло й місяця, як на суддю поскаржився ще один захисник. Цього разу служителю Феміди дорікали в тому, що він задовольнив клопотання про проведення будівельної експертизи. Однак водночас задовольнив клопотання про відвід експерта, який її мав провести, а нового не призначив. Окрім того, експертизу було призначено після завершення досудового розслідування.
Юрист кілька місяців поспіль продовжував надсилати скарги на В.Сеніна. А ухвалу останнього апеляційний суд скасував.
Не офіс, а квартира
Друга дисциплінарна палата відкрила провадження. З’ясувалося, що законник дійсно задовольнив клопотання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про проведення обшуку в офісі, в якому особа провадила адвокатську діяльність, але власником є інша людина.
Згодом прокурори потурбувалися про арешт вилученого в ході слідчої дії майна. Мовляв, воно могло бути доказами в кримінальному провадженні, яке стосується службових осіб товариств, які постачають нафту.
Державні обвинувачі підозрюють, що ці особи домовилися між собою та вчиняли антикорункурентні дії під час продажу сирої нафти, газового конденсату та скрапленого газу. Після аукціону юридичні особи самоліквідувались. За даними прокурорів, юридичний супровід здійснював адвокат, в офісі якого й відбувся обшук.
І все суддя зробив начебто правильно. От тільки за тією адресою, що вказана в ухвалі, знаходилась квартира, власником якої є зовсім інша особа, яка не має до справи жодного стосунку. Крім того, він дозволив здійснити обшук одному детективові, а провів його інший. Утім, це вже не провина судді.
Окрім усього, справжніх власників вилученого майна не повідомили про розгляд клопотання про арешт, і це, на думку заявників. порушило їхнє право на справедливий суд. Слово «тощо» в резолютивній частині також стурбувало дисциплінарний орган. Адже якщо вже накладати арешт, то варто перелічити, на що саме. Таким чином, у результаті ухвали детективи могли арештувати будь-що.
Згодом, того ж місяця, законник санкціонував обшук приміщення ще одного адвоката. Він дозволив це зробити з метою знайти комп’ютерну техніку, засоби телефонного зв’язку, а також «кошти, що мають незаконне походження та перебувають у тіньовому обігу».
Дисциплінарна палата дійшла висновку, що В.Сенін поверхово та формально розглянув клопотання. Його рішення свідчить про відсутність судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні.
В інших двох випадках ДП також констатувала порушення. Тож чотирьом адвокатам, які протягом року скаржилися на суддю, вдалося добитися для законника покарання у вигляді звільнення з посади. Проте суддя не збирався здаватись і оскаржив таке рішення до Вищої ради правосуддя.
Детективи підвели
На засіданні він пояснив, що наклав арешт на майно особи й не викликав її при цьому на засідання, бо так нівелюється сама мета накладення арешту. «Особа приходить на засідання, ми накладаємо арешт, а через годину арештовувати вже нема чого», — пояснив В.Сенін.
«А яким чином ви пересвідчилися, що це майно знаходиться в нежитловому приміщенні, а не у квартирі, як потім стало відомо?» — поцікавилася член ВРП Лариса Швецова.
«З матеріалів, поданих детективом НАБУ», — пояснив чоловік.
«Чи відомо вам, що це — квартира, якій саме особі вона належить?» — поставила Л.Швецова чергове запитання.
«Я не можу точно сказати, — відповів законник, — у мене були всі дані для постановлення ухвали про арешт».
Відповіді судді видалися членам Ради непереконливими, і вони залишили дисциплінарне стягнення в силі. Адже серед членів ВРП також є адвокати, яким не сподобалось би, якби їхні офіси обшуковували та прослуховували.
Павліна КАМЕНСЬКИХ
