Яким є вплив жінок на судову систему України
26.06.2019
За останній рік три жінки очолили найважливіші суди України.
Антикорупційний суд обрав Олену Танасевич, Конституційний – Наталю Шапталу, Верховний суд – Валентину Данішевську.
Як і в інших посткомуністичних країнах, жінки-судді й до цього не були рідкістю в українських судах.
В новітній історії кількість суддів-жінок навіть зрівнялась з кількістю суддів-чоловіків. Але бачити жінку суддею на керівній, ба більше того на найвищій судовій посаді, досі нетипово.
Та чи може гендерна ідентичність нової “лідерської трійки” впливати на українські суди і як?
Дослідження Розмарі Хантер і Еріка Воетена про взаємозв’язок між статтю (гендером) і процесом прийняття судових рішень може допомогти відповісти на це питання.
Україна входить до числа країн з найбільшою чисельністю жіночого населення в світі: у 2017 році на 100 жінок припадало 86 чоловіків.
З точки зору демократичної легітимності представленість жінок в органах судової влади, яке також включає призначення на вищі судові посади, має відображати гендерний склад населення України.
Таким чином, 50% суддів-жінок і набагато менший відсоток жінок на високих і провідних судових посадах є недостатнім.
Тому призначення жінок суддями трьох провідних судів повинно розглядатися як крок вперед до вирішення проблеми гендерного дисбалансу в секторі.
Призначення також сигналізують про поліпшення ситуації з рівними можливостями для жінок і доводять, що процес відбору не є упередженим за ознакою статі.
Роль обраних суддів-жінок також є джерелом натхнення, підбадьорення і надає можливості наставництва для молодих юристів, що в цілому сприяє досягненню гендерного балансу в судовій системі України.
Крім того, жінки-судді зазвичай більш чуйні по відношенню до обвинувачених сторін, свідків та інших учасників.
Присутність жінок на суддівській лаві, з поміж усього, зменшує сексистські коментарі та гендерну упередженість в загальних рисах у залі суду, а також за його межами. Тим більше, якщо ця жінка керівник.
Це важливо, оскільки інші дослідження показують, що позитивний досвід вкрай важливий для тих, хто “програє”, щоб визнати судовий результат справедливим, незважаючи на їхню поразку.
Зрештою, судді-жінки можуть змінити результат справ, привносячи в суд так звану “гендерну чутливість”.
Вони можуть зробити це двома способами:
1) привнести свій життєвий досвід жінки (наприклад, з гендерною дискримінацією та насиллям, вагітністю, сімейними обов’язками) і змішати його з більш домінуючою точкою зору суддів-чоловіків;
2) застосовуючи жіночу “етику турботи”, на відміну від чоловічої “етики справедливості”.
Але чи керуються судді-жінки інакше, ніж судді-чоловіки?
Відповідь – так, іноді в залежності від обставин.
Судді теж люди
Відмінності між жінками і чоловіками були виявлені в різних областях, таких як психічне здоров’я, когнітивні здібності, особистість і схильність до агресії.
Ряд факторів впливає на розвиток цих відмінностей, в тому числі генетика, структура та функції мозку, гормони, але також і соціально-психологічні особливості, які посилюють гендерні ролі в суспільстві.
У нашій частині світу риси, що розглядаються як чоловічі є обмеженими емоціями, прагненням до досягнень і статусу, впевненість в своїх силах, міцність, агресія, але також і гомофобія.
Риси жіночності включають в себе м’якість, співчуття, чутливість, турботу, терпимість, повагу і успіх.
І все це впливає на поведінку й рішення людей. Судді – чоловіки чи жінки – не виняток.
Щоб довести це, дослідники в США вивчили вплив випадкового призначення судді-жінки до складу колегії апеляційного суду.
Вони виявили, що присутність жінки викликає зміни в загальному словнику, поряд з вираженими змінами в значущих юридичних термінах, посиланнях і моделях цитування.
Ці зміни мали додатковий вплив на темпи, з якими конституційні поправки і основні рішення Верховного суду були процитовані.
Зокрема, в країні загального права, де судові рішення є джерелом права, все перераховане вище безпосередньо впливає на прийняття судових рішень.
Інше дослідження Європейського Суді з Прав Людини прагнуло відповісти на питання: “Чи є заклики жінок до засобів правового захисту більш успішними, якщо на суддівській лаві буде більше жінок?”
Дослідження не знайшло доказів того, що судді-жінки більш сприйнятливі до справ про права людини, поданим жінками.
Особливо примітно, що проблемна область, в якій жінки непропорційно реєструють справи, права власності, також є проблемною областю, в якій судді-жінки не більш активні, ніж судді-чоловіки.
З іншого боку, вони представили докази того, що судді-жінки більш сприйнятливі до заяв про дискримінацію, поданим жінками – можливо, тому, що вони з більшою ймовірністю стикалися з чимось подібним, – і з більшою ймовірністю винесуть рішення на користь виявлення порушень.
Вони особливо опікуються питаннями прав на фізичну недоторканність, а також зверненнями, поданими ув’язненими.
Крім того, жінки в цілому більше підтримують гуманітарні обмеження у боротьбі з війною та менш каральні.
Але в цілому, коли мова йде про жінок і чоловіків на керівних посадах, у суддів багато спільного.
Спільні цінності, ідентичне навчання, взаємний вплив і ефект колегіальності забезпечують основу, яка гарантує базову послідовність і справедливість прийняття рішень.
Чи щось зміниться?
“Лідерська жіночі трійка” суду може, але не буде неминуче міняти судову систему.
Управління судом, культура, яку вони заохочують і внесок, який вони привнесуть за лаштунки і в позасудовому порядку – тут ймовірність змін найвища.
Клієнтоорієнтоване і орієнтоване на бідних ставлення головного судді Данішевської підтверджує це.
Що стосується прийняття рішень, то зміни можуть відбутись за певних умов: поєднання можливостей, особистих зобов’язань, сміливості, прихильність і мужність їхніх суддів.
Люба Бердслі, стратегічна група радників з підтримки реформ, спеціально для УП.Життя
