Верховний суд перегляне справу екс-судді, який змусив арештанта безкоштовно працювати на будівництві
21.05.2019
Верховний суд направив на новий касаційний розгляд справу екс-судді Радомишльського райсуду Житомирської області.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на постанову від 24 квітня 2019 року.
У 2009 році суддю Гриба і місцевого дільничного міліціонера визнали винними і засудили до 5 років позбавлення волі умовно.
У 2007 році працівники СБУ затримали на будівельному майданчику особу, до якої суддя застосував адмінарешт за злісну непокору працівнику міліції. Роботи проводилися у будинку батька судді. Чоловік пояснив, що працював безкоштовно, боячись, щоб до нього не застосували більш суворі заходи. За матеріалами справи, вперше суддя Гриб залучив цього чоловіка у квітні 2007, пояснивши керівництву міліції, що йому потрібна особа для виконання суспільно-корисних робіт у приміщенні Радомишльського районного суду. Однак фактично чоловік з першого дня виконував фізичні роботи на будівництві будинку батька судді, що не входить у перелік підприємств, на роботи в яких можуть залучатись адмінарештовані.
По відбуттю 15-добового арешту суддя нібито домовився з чоловіком про добудову паркану біля будинку. А в листопаді 2007 до робітника додому прийшли працівники міліції і повідомили, що від судді Гриба надійшла заява про крадіжку електрокабелю під час будівництва паркану. Із показань свідка, суддя Гриб сказав: «Що, не бажаєш працювати за гроші, тоді будем працювати безплатно» і пригрозив «згноїти» його в камері. Чоловіка завели в кабінет судді Гриб, який повідомив, що застосовує до нього 15 діб арешту. Далі арештанта привезли до будинку судді, де він знову працював безкоштовно.
У вироку йшлося, що міліціонер підробив протокол про крадіжку кабеля в судді і діяв за змовою із суддею. Міліціонер в суді вину визнав частково, а суддя заперечував, кажучи, що будинок належав не йому, а його батьку і він до цього не мав ніякого відношення.
Водночас ані сам потерпілий, який безкоштовно працював на будівництві, ані інший робітник-свідок, показань в суді не дали, оскільки на виклики не з’явилися і їх місцезнаходження не встановили. Раніше суддя підготував проекти заяв про відмову цих свідків від наданих на досудовому слідстві показань і возив чоловіків до нотаріуса.
Суд визнав суддю та міліціонера винними і призначив по 5 років позбавлення волі умовно. Суддя був звільнений з посади і оскаржував вирок. У 2010 році Верховний суд скасував додаткове покарання для Гриба у виді позбавлення кваліфікаційного класу судді. Також було виключено посилання на показання одного свідка, але в решті вирок залишено без змін. Екс-суддя Гриб звернувся до Європейського суду з прав людини.
14 грудня 2017 року ЄСПЛ у справі «Гриб проти України» дійшов висновку про порушення принципу рівності під час розгляду справи у Верховному суді. А саме, що касаційні скарги обвинувачення і захисту розглядалися у присутності тільки прокурора. Гриб у заяві до ЄСПЛ стверджував, що його не викликали в це засідання.
Розгляд справи касаційним судом проводився за правилами ст. 394 КПК України 1960 року, за якими неявка учасників процесу на засідання суду не є перешкодою для розгляду справи, якщо інше не передбачено Кодексом або рішенням суду.
Однак ЄСПЛ вважає, що прокурор мав перевагу бути присутнім у засіданні Верховного Суду та на відміну від сторони захисту мав можливість зробити усні зауваження, що мало на меті вплинути на думку суду. Посилаючись на свою попередню практику у справах щодо України, ЄСПЛ вказав, що процесуальна справедливість вимагала, щоб заявнику також була надана можливість зробити усні зауваження у відповідь.
ЄСПЛ визнає, що хоча право обвинуваченого бути судимим у його присутності в Конвенції прямо не згадується, воно має «першорядне значення». А тому влада має завчасно інформувати обвинуваченого та його захисників про дату, час і місце слухання, викликати їх в суд. Водночас обвинувачений може добровільно відмовитися від свого права бути присутнім на судових слуханнях, проте така відмова має бути встановлена недвозначним чином, бажано в письмовій формі. Натомість в випадку з Грибом суд не встановив його відмови від присутності у розгляді справи. Крім того, раніше слухання відкладалися з ініціативи сторони захисту, свідчило про бажання заявника та його адвоката бути присутніми особисто під час касаційного розгляду.
ЄСПЛ постановив, що держава Україна повинна сплатити Грибу 1 тис. євро на відшкодування моральної шкоди і 105 євро – компенсації судових та інших витрат.
Окрім того, Гриб звернувся до Верховного суду про перегляд справи за виключними обставинами. Суд заяву задовольнив і призначив справу на новий касаційний розгляд.
