Особливу увагу начальства викликав до себе представник державного обвинувачення. Квартири, які він орендував, ремонтні роботи, які він замовляв для державних будівель, — все перебуває під пильним оком керівництва.

Тричі Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів відкривала провадження проти прокурора Донецької області Олександра Лівочки. І щоразу закривала, не знайшовши підстав для накладення стягнення. Дві скарги із трьох на нього писав керівник генеральної інспекції ГПУ Володимир Уваров.

Першого разу він стверджував, що в деклараціях О.Лівочки за 2015—2016 роки  не відображені об’єкти нерухомості, якими він користувався. А також немає відомостей про місце проживання дружини.  Не сподобалося чиновнику й те, що прокурор два роки їздив на службовій машині, причому робив це не лише у робочі дні, а й у вихідні.

Щодо порушника відкрили дисциплінарне провадження, а через 1,5 місяця закрили через відсутність складу проступку. НАЗК дала пояснення щодо нерухомості: декларант зобов’язаний указувати лише те майно, яке є в

його розпорядженні в останній день звітного року, тобто 31 грудня. Прокурор пояснив, що за згодою власника квартири у м.Маріуполі проживав у одній з кімнат. Проте житло йому не належить і він його не орендує, а значить, підстав указувати його в декларації не було. Згодом він винайняв у Маріуполі іншу квартиру й хотів цю інформацію зазначити, але вона чомусь не збереглася. Прокурор двічі звертався до НАЗК, щоб повідомити про факт оренди. Але відповідей не отримав.

Користування службовим автомобілем у неробочий час також довести не змогли, і О.Лівочка вийшов сухим із води.

Через рік В.Уваров знову поскаржився. Цього разу причиною став ремонт приміщення. Прокуратура без тендерних торгів уклала договір з єдиним виконавцем на всі види ремонтних робіт, які були необхідні. Загалом на це витратили 1,5 млн грн.

Особа, з якою уклали договір, зареєструвалась як ФОП лише номінально, адже не займалася фінансово-господарською діяльністю, в будівлі Прокуратури Донецької області ніколи не була, будь-яких договорів, кошторисів чи актів виконаних робіт ніколи не підписувала. Цим займався бухгалтер.

У ГІ ГПУ вирішили, що договір про ремонт уклали з фіктивним підприємцем, отже, ремонт зробили з порушенням закону. А О.Лівочка очолював тендерний комітет, який уклав цю угоду.

Прокурор у своїх поясненнях зазначив, що ГІ ГПУ не має права проводити подібні перевірки, це обов’язки інших органів. Він стверджує, що провів 5 засідань тендерного комітету, на яких було прийнято рішення укласти договори з підприємцем, але дати цих засідань скаржник навмисне не вказує, оскільки вже минув термін притягнення до дисциплінарної відповідальності. За 2015—2017 роки з підприємцем уклали три договори — кожного року по одному. Ремонтні роботи виконані у повному обсязі та вчасно.

Провадження проти прокурора знову закрили. Але В.Уваров оскаржив до Вищої ради правосуддя закриття провадження за першою скаргою. Втім, і тут не поталанило, бо Рада не побачила підстав змінювати рішення КДКП. Тобто виходить, що прокурорам можна проживати в чужій квартирі без договору оренди й не декларувати факту безплатного користування нерухомістю.

Джерело