Ожесточенное сотрудничество
27.02.2019
По замыслу законодателя, борьбу с коррупцией в Украине должны вести 5 органов. Однако оборачивается ли количество качеством, ведь иногда одни мешают работать другим?
Прийшли не всі
За минулий рік Україні вдалося покращити показники індексу сприйняття корупції. До 30 балів, набраних у 2017 р., додалися 2, що дозволило піднятися на 120-ту сходинку серед 180 країн. При цьому з-поміж сусідів обійти вдалося тільки Росію, відповідний індекс в якій становить 28 балів, що відповідає 138-му місцю. А от Польща (60 балів), Словаччина (50), Румунія (47) і навіть Білорусь (44) і досі залишаються для України недосяжними.
Ситуація, переконані експерти, має змінитися, коли в державі на повну потужність запрацюють усі антикорупційні органи. Таких є 5: Національне агентство з питань запобігання корупції, Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, а також
Вищий антикорупційний суд. Поки лише 3 з них — НАЗК, НАБУ та САП — устигли напрацювати ґрунтовну практику. АРМА набирає обертів. А ВАКС перебуває в стані формування.
Про те, чи зможуть перелічені структури сформувати повноцінну антикорупційну систему та перевершити показники інших країн, які нині ставлять Україні за приклад іноземні партнери, спеціалісти подискутували під час інтерактивної зустрічі «Антикорупційна система: навіщо вона нам?». Організатором заходу виступив акредитований представник глобального руху Transparency International «Трансперенсі Інтернешнл Україна». Участь у дискусії взяли представники САП, НАБУ, АРМА та активісти, котрі відслідковують формування ВАКС. А от працівники НАЗК, пославшись на завантаженість, проігнорували запрошення.
Сама зустріч складалася з двох частин. У першій, офіційній, посадовці розповіли про завдання антикорупційних органів. А в другій — присутні дістали змогу поспілкуватись із чиновниками в неформальній атмосфері. Така можливість привабила чимало громадських активістів, яких цікавить ситуація з боротьбою з корупцією в Україні.
Безрезультатне листування
На думку заступника керівника САП Володимира Кривенка, результативність «антикорупційної тріади» має істотно зрости. Проте відбудеться це тільки за умови співпраці та відсутності порушень з боку кожного з органів.
Наприклад, НАЗК варто було б не обмежувати можливість прокурорів приймати рішення про відкриття проваджень за стст.3661, 3682Кримінального кодексу. А детективам НАБУ — допускати менше порушень прав інших учасників, утягнутих в орбіту кримінального процесу.
Зокрема, у САП не раз звертали увагу на факти недотримання детективами гарантій адвокатської діяльності. Із цього приводу прокурори направили близько 100 листів до ради громадського контролю при НАБУ — органу, який має стежити за додержанням агентством вимог закону. Крім того, на сторінці САП у «Фейсбуку» неодноразово розміщувалися дописи, в яких зачіпалася зазначена проблема. Однак результату немає. В.Кривенко сподівається, що вплинути на ситуацію зможе новий склад РГК.
А от інше наболіле питання — щодо підслідності — практично вирішене завдяки сформованій практиці та принциповій позиції судів. Якщо в перший рік діяльності САП у розслідування могли втручатись інші органи, то тепер це стало непрактичним: докази, здобуті під час слідчих дій, проведених із порушенням підслідності, визнаються судами неналежними й недопустимими.
Не судом єдиним
Іншої думки про українську Феміду дотримуються в НАБУ. Заступник керівника підрозділу детективів бюро Олександр Скомаров переконаний, що неквапливість володарів мантій негативно позначається на роботі органу. Правоохоронець зазначив, що робота вимагає
проведення багатьох слідчих дій, кожну з яких має санкціонувати слідчий суддя. Через надмірну завантаженість останніх клопотання детективів про проведення тої ж виїмки можуть розглядатися до місяця. Якщо ж інформація, здобута під час однієї виїмки, зумовлює необхідність проведення іншої, час істотно затягується.
Що ж стосується самих справ, то судовий розгляд окремих з них узагалі тривалий час не призначають. На сайті НАБУ навіть розмістили антирейтинг таких проваджень. О.Скомаров уважає, що затягування з розглядом має штучний характер і спрямоване на те, аби фігуранти уникали відповідальності.
Великі надії правоохоронець покладає на створення ВАКС — за умови, що до його складу потраплять доброчесні люди, а сам суд спроможеться забезпечувати оперативність процесу.
З нетерпінням очікують створення цієї установи й в АРМА. Думка НАЗК із цього приводу залишилася невідомою. Відсутність його представників стала приводом для іронізування в кулуарах відносно злагодженості роботи антикорупційних органів. Якщо вони не підтримують одне одного під час спілкування з громадськістю, чи варто розраховувати на це надалі?
КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»
Олександр СКОМАРОВ,
заступник керівника підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України:
— Ми віримо в те, що остаточне формування ВАКС прискорить нашу роботу. Якщо вдасться відсіяти недоброчесних кандидатів і суд запрацює як дійсно незалежна від будь-якої політичної сили установа, впевнений: це принесе успіх.
Зараз основною проблемою є те, що наші справи не розглядаються. Вони призначаються раз на 2 чи 3 місяці, потім хтось із колегії хворіє. Поступальність судового розгляду не зберігається. На нашому сайті є антирейтинг справ, розгляд яких суди не можуть розпочати понад 3 роки. У багатьох випадках рух справ зупиняється штучно. Поки справи без руху, фігуранти не несуть покарань і не відшкодовують збитків, завданих державі.
Володимир КРИВЕНКО,
заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури:
— Виокремлю 2 негативні аспекти впливу НАЗК на нашу роботу. Перший: рішення НАЗК про те, що САП не має відкривати проваджень за стст.3661, 3682 Кримінального кодексу без її висновку, ми вважаємо напівзаконним. Я переконаний, що рішення про відкриття кримінального провадження за цими статтями має бути прерогативою прокурора чи слідчого, якщо вони вбачають ознаки злочину, незалежно від того, яким чином було отримане повідомлення — чи то оголошення в пресі, чи то допис у соціальній мережі, чи то напис на стовпі тощо. Ніякого висновку іншого органу ні слідчий, ні прокурор не мають потребувати.
Другий: у ході розслідувань ми дуже часто звертаємося до НАЗК. Просимо перевірити декларацію того чи іншого посадовця, провести перевірку способу життя тощо. Адже це їхні, а не наші функції. Водночас у нас є справи, в яких такі перевірки проводяться рік.
Тамара Волина
