Ні поліцейському свавіллю
20.02.2019
9 лютого поліція затримала 10 активістів мітингу «Хто замовив Катю Гандзюк?». Пізніше активістів відпустили, проте не віддали частину речей, за якими вони вирішили повернутися. В результаті були повалені силовиками з криками: «Лягай, Бандера!». 18 лютого, в день п’ятої річниці від штурму Майдану в столиці біля МВС під гаслами «Ні – поліцейському свавіллю» пройшла акція «Бандера, вставай» з вимогою реформи правоохоронної системи. До слова, 26 грудня 2017 року голова Національної поліції України Сергій Князєв заявив, що планує до 2020 року закінчити перехід від міліції до поліції.
Спеціаліст Асоціації УМДПЛ Євген Крапівін підкреслив, що такі акції не повинні дати затихнути резонансу навколо подій 9 лютого біля Подільського управління поліції. Тому що часто у нас буває так, що інформаційний привід перебиває інший і так до нескінченності.
Він нагадав, що всього три роки тому, 17 січня 2016 року, була так звана «справа Олійника», який, ймовірно, застрелив пасажира автомобіля BMW, але країна так і не почула судового вироку. «Хто ще пам’ятає про це? А тоді ж депутати і керівництво МВС відвідували судові засідання, так гучно було», – зазначив експерт.
Серед інших вимог, йшлося і про запровадження скандинавської моделі. Як пояснив експерт, скандинавська модель стосується виключно охорони громадського порядку. Мова в першу чергу йде про мирні зібрання. Суть в тому, що в залежності від рівня загроз на якомусь з мирних зібрань залучаються різні спецпідрозділи.
«Тобто, якщо це якесь мирне зібрання, немає ніякої інформації, що буде пронесено зброю, будуть якісь напади, то залучається поліція діалогу. Це патрульні поліцейські, які одягнені в жилети, але поліція діалогу налаштована в першу чергу на комунікацію, а не застосування силових методів. Далі, якщо вже є бійки, тоді привертають патрульну поліцію, а точніше підрозділ ТОР, який вже носить бронежилети, спецзасоби», – розповідає Євген Крапівін.
В крайньому випадку, уточнив експерт, коли вже є загроза життю кого-небудь, тоді привертають колишній «БЕРКУТ», поліцію особливого призначення, яка вже досить жорсткими методами рознімає людей, локалізує спалахи агресії, може когось затримувати.
За його словами, в ідеалі, ця модель могла б використовуватись на мирних зібраннях. Але, поліція діалогу є не у всій Україні.
«По-друге, керівник операції, як правило зі старої гвардії і абсолютно не зважає на нову поліцію діалогу, вважаючи, що це якісь недоучені патрульні й відразу починає використовувати ТОР або «БЕРКУТ», – зазначив експерт.
Крім того, часто, коли наприклад, акція носить відверто політичний характер, як було 9 лютого або у випадку з розгоном «МіхоМайдану», то у нас відразу приганяють поліцію особливого призначення, дають команду на силовий розгін, акцентував він.
І ніхто вже не питає чи була там поліція діалогу. Навіть якщо і була, то стояла осторонь, додав Крапівін.
Серед вимог мітингувальників – зробити пост глави Нацполіції дійсно незалежним. Провести реальну деполітизацію поліції, що безумовно має бути проведено, продовжив експерт.
Відносно вимоги заборонити використання балаклав, шапок-масок, які прикривають обличчя співробітниками правоохоронних органів при охороні громадського порядку, то як вважає експерт, принципове питання не в тому, є вони чи ні.
«Це питання ідентифікації. Якщо повністю маркований наприклад шолом, номер збігається з унікальним номером поліцейського, який вказаний в посвідченні, тоді не важливо – приховує він обличчя чи ні. Іноді, балаклава – засіб захисту, наприклад, якщо розпилюють сльозогінний газ. Проблема в тому, що часто номера, які вказані не збігаються з номерами посвідчення», – констатував Крапівін.
Крім того, за його словами, немає нормальної системи обліку, щоб потім притягнути до відповідальності. Ланцюжок загублений, так як номери не співпадають, є лазівки як цього уникають, навіть в законі «Про Нацполіцію».
Також, зазначив він, мітингувальники вимагають вказувати індивідуальний номер співробітників поліції на жетоні таким чином, щоб забезпечити можливість розпізнавання номера на відстані і в темний час доби.
«Однозначно, це повинно бути. Законопроекти №5700, 5701 лежать уже два роки у Верховній Раді і саме це пропонують. Не дивно, що пройшло 5 років після Революції, а ми до сих пір говоримо про проблему ідентифікації поліцейських», – вказав Крапівін.
В ході мітингу було озвучено вимогу провести профілактичну переатестацію співробітників поліції особливого призначення за участю психолога, міжнародних експертів, громадськості з правом вирішального слова і проходженням поліцейськими психофізіологічного дослідження з використанням поліграфа.
Як вважає експерт, це єдиний пункт, який трохи замудрили. Тому як органи влади діють виключно у спосіб, передбачений Законом. Статтею 57 Закону про Нацполіції сьогодні визначено порядок атестації, який може бути ad hoc застосований будь-яким керівником до свого підлеглого.
«Ось тільки його не застосовують, так як підзаконний акт – Наказ МВС України №1465 – настільки юридично незграбний, що за ним звільнений поліцейський вже завтра може відновитися в адміністративному суді, що б у нього не було в голові. Ну і Закон не містить вимог щодо психолога і поліграфа. Громадськість включити в комісію так, але це все. Тому швидше тут повинні ефективно працювати органи, які притягують до дисциплінарної/кримінальної відповідальності за конкретні порушення», – роз’яснює Крапівін.
Підсумовуючи, експерт вказав ще на одну вимогу мітингувальників, щодо притягнення до відповідальності всіх співробітників поліції, які порушували свободу мирних зібрань, перевищували свої повноваження, скоювали злочини відносно протестуючих з 2014 року і до цього дня.
«Органи прокуратури і ДБР повинні мати це за пріоритет, тільки от щось з цим якось у нас не складається. Що зі справами Революції, що порушеннями пізніше», – резюмував Євген Крапівін.
Відзначимо, що в акції взяли участь близько 500 осіб, в основному представники націоналістичних організацій.
Євген Крапивін
