17 січня Велика Палата Верховного Суду розглянула скаргу судді Октябрського районного суду Полтави Лариси Гольник на рішення Вищої ради правосуддя про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Рік тому, у січні 2018 року, зі скаргами на неї до ВРП звернувся голова Октябрського райсуду Олександр Струков. Таким чином, за словами самої Л.Гольник, він намагався помститися їй за принципову позицію: у січні 2015 року суддя відповіла відмовою на прохання міського голови Полтави Олександра Мамаєва закрити справу про адміністративне правопорушення, що знаходилась у її провадженні, та надала цій ситуації широкого розголосу.

Так, у дисциплінарних скаргах О.Струков вказав, що 28 вересня 2016 року Л.Гольник разом зі своїм чоловіком Ігорем Гавриленко та журналістами зірвала проведення зборів суддів Октябрського райсуду, систематично порушувала правила трудової дисципліни та розголошувала інформацію, що стала їй відома під час розгляду нею справи в закритому засіданні.

Крім того, голова суду звернув увагу ВРП на неетичну поведінку Л.Гольник, яка полягала у розміщенні суддею та її чоловіком некоректних публікацій в соціальних мережах, що стосувались її колег-суддів та безпосередньо самого О.Струкова.

Висновки ВРП щодо порушення Л.Гольник трудової дисципліни

Дослідивши обставини, наведені у скаргах О.Струкова, Третя Дисциплінарна палата ВРП вказала на те, що на той час, коли Л.Гольник, за словами О.Струкова, порушувала трудову дисципліну, п’ятирічний строк її повноважень сплив, а указу про її безстрокове призначення досі не було.

«Наявність тривалих періодів, протягом яких судді не мають повноважень щодо здійснення правосуддя, є ситуацією, на яку законодавство про статус суддів розраховане не було. Статус та обов’язки судді, який не має повноважень щодо здійснення правосуддя, законодавчо чітко не визначено.

Незважаючи на це, на думку Третьої Дисциплінарної палати, суддівська етика вимагає від судді, повноваження якого закінчилися, вживати всіх залежних від нього заходів щодо надання допомоги своєму суду. Суддя, строк повноважень якого закінчився, зберігає свій статус судді і продовжує отримувати суддівську винагороду в розмірі посадового окладу», — йдеться у рішенні Дисциплінарної палати.

І хоча з’ясувалося, що поодинокі випадки відсутності Л.Гольник на роботі все ж мали місце, однак суддя надала документи, що підтверджували поважність причин її відсутності. За таких умов Третя Дисциплінарна палата констатувала відсутність дисциплінарного проступку в зазначених діях судді Л.Гольник.

Щодо неетичних дописів у соцмережах

Як доказ порушення Л.Гольник вимог суддівської етики О.Струков навів одну з публікацій на особистій сторінці судді в соцмережі Facebook. У дописі йдеться про збори суддів Октябрського райсуду.

«Надання суддею Л.Гольник зневажливої оцінки усьому колективу суддів Октябрського районного суду Полтави, що виразилося у порівнянні їх з вівцями, що в українському суспільстві традиційно сприймається як образа, явно вийшло за межі допустимого здійснення свободи слова і становить порушення норм суддівської етики.

Відповідні дії судді Гольник Л.В. утворюють дисциплінарний проступок, передбачений п.3 ч.1 ст.106 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» (Допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях… дотримання… норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів).

Стосовно зриву Л.Гольник зборів суддів

28 вересня 2016 року в Октябрському райсуді було заплановано проведення зборів суддів, де судді мали обговорити характеристику Л.Гольник. Однак вона разом зі своїм чоловіком, журналістами та невідомими особами у камуфляжі зірвала проведення зборів — судді змушені були покинути зал через образливі вигуки, погрози у свій бік та штовханину.

Проаналізувавши відеозаписи зі зборів, надані самою Л.Гольник, Третя Дисциплінарна палата ВРП зазначила, що суддя не виявила належної поваги до інституту суддівського самоврядування: «Перешкоджанням проведенню зборів суддів є  запрошення на ці збори сторонніх осіб без згоди самих зборів, особливо у випадках, коли запрошені особи намагаються втрутитися у процес проведення зборів і спонукати суддів ухвалити будь-яке рішення.

За таких обставин запрошення на збори сторонніх осіб суддею Гольник Л.В. за умови відсутності з її боку будь-якої реакції на спроби запрошених втрутитися у перебіг проведення зборів явно не відповідає вимогам суддівської етики, зокрема, вимогам статті 1 Кодексу суддівської етики, згідно з якою «суддя повинен бути прикладом… дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду».

Виходячи із зазначеного, дисциплінарна палата вирішила притягнути Л.Гольник до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.

Після розгляду скарги Л.Гольник Вища рада правосуддя залишила це рішення без змін.

Зазначимо, що в рамках того ж дисциплінарного провадження ВРП розглянула і скаргу Л.Гольник щодо поведінки О.Струкова та наклала на нього дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.

Рішення Великої Палати ВС

На засідання Великої Палати, яке відбулося 17 січня, сама Л.Гольник не з’явилася, а її інтереси в суді представляв Роман Маселко.

«Така публічність пані Гольник та апелювання до суспільства — це остання надія судді-викривача захистити свої права. Її висловлювання були емоційними, однак вона не мала наміру образити чи принизити своїх колег. Якщо людина ображається на літературні порівняння — це її проблеми. Я думаю, сама Л.Гольник на таке не образилась би», — заявив представник Л.Гольник, надаючи пояснення суду.

Разом з тим, у якості прикладу неетичних висловлювань, допущених суддями, Р.Маселко навів лист Олександра Мамалуя (нині — суддя Касаційного господарського суду, а на момент написання згаданого листа — суддя Господарського суду Хакрівської області, — прим.ред.), надісланий «Олексію Станіславовичу Погребняку, який називає себе «судьей арбитражного суда города Севастополя».

«У своєму листі, надрукованому на офіційному бланку суду, О.Мамалуй написав: «…Я особисто прийду до тебе. Прийду — і повішу тебе за ноги на Приморському бульварі». Це неетично, але ж це ворог, і з точки зору громадськості, такі висловлювання з боку судді не мали негативного впливу на авторитет судової системи. Така поведінка сприймається нормально і ніким не засуджується», — підкреслив Р.Маселко.

Усвою чергу судді ВП ВС Ірина Саприкіна та Олександра Яновськазауважили, що Л.Гольник, як суддя, мала б проявити розумну стриманість при висловленні своєї позиції та викласти ту саму думку у прийнятній та коректній формі.

На питання судді-доповідача по справі І.Саприкіної, чи сприяла поведінка Л.Гольник підвищенню авторитету судової влади, Р.Маселко відповів ствердно.

У результаті, заслухавши пояснення сторін та отримавши відповіді на питання, що стосувалися обставин, за яких Вищою радою правосуддя було ухвалене оскаржуване рішення, Велика Палата ВС постановила скаргу Л.Гольник задовольнити, а зазначене рішення ВРП — скасувати.

Повний текст рішення буде складено 28 січня.

Як раніше повідомляла «Судово-юридична газета», 21 грудня 2018 року Лариса Гольник була присутня на засіданні Ради суддів України. «Головна проблема суддів Октябрського райсуду — страх перед головою суду. На моєму досвіді вони побачили, що відбувається із суддею, коли він з ним не погоджується. Ця проблема виникла в результаті розгляду мною справи міського голови, в результаті чого було викрито його корупційні діяння», — зазначила вона та додала, що очікує від РСУ ухвалення рішення про наявність конфлікту в діях очільника Октябрського районного суду міста Полтави Олександра Струкова.