Що заважає карати за злочини Майдану: версії Генпрокуратури
22.11.2018
Критика, проведення реформ та маніпулювання з боку захисників осіб, причетних до скоєння злочинів під час Революції гідності, заважає швидкому та ефективному притягненню до відповідальності винних.
Таку думку сьогодні озвучили під час брифінгу в Генеральній прокуратурі представники відомства, передає кореспондент Центру інформації про права людини.
КРИТИКА ТА НЕДОСТАТНЄ ФІНАНСУВАННЯ ЕКСПЕРТІВ
Більшу частину свого 40-хвилинного виступу на брифінгу начальник управління спеціальних розслідувань Сергій Горбатюк присвятив згадуванню про “неконструктивну критику”. При цьому чиновник чітко не вказав, хто саме критикує відомства, що працюють над розслідуванням злочинів Майдану. Водночас, за його словами, є й конструктивна критика, яка може просувати справу вперед.
“Конструктивна критика йде від родин Небесної сотні, адвокатів та потерпілих. Вони допомагають встановлювати обставини, а тому ми маємо результати, і вони відчутні”, – зазначив Горбатюк.
За його словами, з 4700 епізодів скоєння злочинів на Майдані більшу частину, а саме 4100, розслідують працівники ГПУ. При цьому в штаті працює понад 40 слідчих та 30 прокурорів:
“Якщо говорити про ту роботу, яка вже зроблена (розкриття злочинів, встановлення обставин тощо – ред.), то чи дозволяють цифри вказувати на те, що результати відсутні? За кожною підозрою стоїть величезна робота слідчих та прокурорів, притому що є безліч перешкод – від небажання давати показання правоохоронцями до складнощів судового процесу”.
Також він згадав декілька конкретних прикладів:
“Є “справа п’яти беркутівців”, яку розглядають у суді, і все суспільство може побачити нюанси засідань, зіткнення прокурорів та захисників. Це дозволяє кожному зробити власні висновки про те, хто і як причетний до вчинення злочинів. З кожного засідання ведеться трансляція на YouTube, але ці записи дивляться 15 осіб, з них декілька працівників управління. Стільки людей слідкує за справою щодо осіб, яких звинувачують у вбивстві 48 людей та 80 вогнепальних поранень”.
Усе це, на думку Горбатюка, вказує на той факт, що критики, які постійно питають про результати розслідування злочинів під час Революції гідності та говорять про їхню відсутність, “намагаються таким чином заробити собі бали” та не хочуть дізнатися правдиву інформацію щодо перебігу слідства:
“Ті, хто хочуть, щоб реально були результати, мають зосереджувати увагу на питаннях конкретики”.
Окремо чиновник згадав про низьке матеріальне забезпечення експертів, що працюють над проведенням експертиз, пов’язаних зі злочинами на Майдані.
“У системі експертних установ досі користуються мікроскопами 1969 року випуску, а задля вирішення цього питання не вживається жодних заходів. Піднімають ці питання виключно родини Небесної сотні, коли мають таку можливість під час річниці. Чому в нас багато експертиз у рамках проваджень досі не виконані? Експерти завалені експертизами на роки, а законодавець приймає рішення обмежити роком досудове розслідування. Також не отримують фінансування на проведення експертиз судово-медичні експерти. За останні десять років київське СМЕ отримало лише один новий пристрій”, – запевнив Горбатюк, провівши паралелі з багатомільйонним фінансуванням лікарні “Феофанія”.
РЕФОРМИ
Однією з причин повільного розслідування та доведення до суду справ Майдану, на думку заступниці очільника ГПУ Анжели Стижевської, є проведення в Україні реформ:
“Розпочата і не закінчена судова реформа та зміни в законодавстві не сприяють швидкому та якісному розслідуванню навіть тих проваджень, які ми вже маємо. В нас прийняли зміни до Конституції, відповідно до яких у прокуратури немає функції проводити слідство, а тому те, що слідчі прокуратури займаються цим, – тимчасове явище. Всі функції перейдуть до нових органів, тож я не беруся говорити, наскільки довго буде проводитися слідство. Ми намагаємося зробити все в найкоротший термін”.
За словами Стижевської, наразі від судової реформи в Україні працівники ГПУ відчувають тільки проблеми, особливо гостро в питанні використання судово-процесуальних норм стороною захисту підозрюваних.
“НАЙГУМАННІШИЙ У СВІТІ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ”
Окремо про проблеми судового розгляду справ злочинів на Майдані розповів начальник відділу процесуального керівництва в кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Олексій Донський, який зауважив, що наразі ГПУ підтримує 56 кримінальних проваджень щодо 140 осіб.
“З цієї кількості справ, де прокурори та слідчі завершили свою роботу, понад рік судовий розгляд триває в дев’яти провадженнях, понад два роки – у восьми і понад три роки – у п’яти. Ще дев’ять розглядають у терміни від шести місяців до року, але наразі вони досі перебувають на початковому етапі розгляду (без проведення підготовчого засідання – ред.)”, – розповів він.
Донський розділив причини тривалого розгляду справ на три групи: об’єктивні, умовно-об’єктивні та суб’єктивні. На його думку, якщо перші дві групи ніколи або часто не залежать від суду, то остання категорія прямо говорить про зловживання судовими нормами стороною захисту підозрюваних.
“Ми бачимо це в окремих провадженнях: порушення розумних строків розгляду справи, відводи та самовідводи суддів. Ці процеси забирають певний час, а тому розгляд справ рухається повільно. Далеко не у всіх провадженнях ми бачимо це, проте є такі випадки, де немає ніякого логічного пояснення таким діям”.
Окремо Донський розповів про “схему”, яку назвав “диверсіями” з боку захисту обвинувачених у злочинах під час Революції гідності.
“Вони призначають засідання суду не часто, а через рік-два, посилаючись на практику найгуманнішого у світі Європейського суду з прав людини, звільняють з під варти людей через тривале тримання. Щонайменше три особи вже звільнили в такий спосіб, а їх обвинувачували в тяжких злочинах. Такі схеми не працюють, коли прикута увага преси, але бувають випадки”, – стверджує чиновник.
