Володимир Сердинський. Суддя Броварського міськрайонного суду
01.11.2018
На минулому конкурсі з відбору суддів Верховного суду багато кандидатів так і не потрапили до списку переможців через різні причини: малу кількість балів, негативний висновок громадськості та недопуск з боку Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Однак сьогодні такі кандидати мають «другий» шанс, адже оголошено новий конкурс до Верховного суду.
Знайомтесь, суддя Броварського міськрайонного суду Київської області – Володимир Степанович Сердинський.
Володимир Степанович Сердинський народився 1973 року в м. Бучач, що на Тернопільщині. Протягом 1992-1997 років навчався у Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого, що у Харкові. Після закінчення навчання Володимир Степанович майже рік працював у Міністерстві юстиції, а після цього – помічником судді судової палати з цивільних справ Верховного суду України. Свою ж власну суддівську кар’єру Володимир Степанович Сердинський розпочав у 2002 році,коли його було призначено суддею Броварського міськрайонного суду Київської області. На цій посаді Володимир Степанович працює і досі.
У 2017 році Володимир Степанович Сердинський вирішив змінити роботу в Броварах на роботу в новому Верховному суді, в конкурсі до якого він брав участь. За результатами анонімного письмового тестування, він отримав лише 60,75 балів, ще 69,5 балів він отримав після написання практичного завдання. Та найбільше запитань з боку Вищої кваліфікаційної комісії та Громадської ради доброчесності було з приводу майнових декларацій Володимира Степановича. Саме через це суддя отримав негативний висновок ГРД, та в результаті був визнаний таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у новому Верховному суді.
Незважаючи на невдачу, Володимир Степанович Сердинський досі має бажання працювати у найвищій судові інстанції в Україні. Зараз він знову є кандидатом до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду та вже був допущений до участі в конкурсі. Та чи достойний Володимир Степанович обіймати цю високу посаду?
У висновку Громадської ради доброчесності можемо побачити, що, окрім як порушень декларування, суддя Володимир Степанович має сумнівну репутацію. Так, наприклад, у ЗМІ його звинувачували за прийняття рішення на користь однієї зі сторін на прохання колишнього члена ВККС Мікуліна. Також Володимир Степанович фігурує у статті про «сумнівне» отримання ним земельної ділянки під Києвом. Окрім цього, ГРД повідомила, що на портал Громадської ради доброчесності надійшла скарга від адвоката в інтересах громадянина Польщі, у якій стверджується, що Володимир Степанович брав участь у покриванні рейдерської схеми. До речі, у вільному доступі є кілька скарг на діяльність Володимира Сердинського. Наприклад, в одній із них сказано, що суддя наклав арешт на земельні ділянки, що належали громадянину, який не був стороною у справі. В іншій скарзі вказано, що суддя Володимир Степанович умисно та неправомірно затягує розгляд судової справи та недбало ставиться до своїх службових обов’язків.
У нас також виникли сумніви щодо правдивості вказаної суддею інформації у його досьє на попередньому конкурсі до Верховного суду. Наприклад, він зазначає, що не отримував повістку чи виклик до суду. Але у судовому реєстрі можемо знайти, що у 2014 році розглядалася справа про його розлучення із дружиною. У 2016 році ця справа розглядалася вже Апеляційним судом Київської області. Також у 2015 році було подано позов до Судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського Володимира Степановича про відновлення порушеного права, відшкодування майнової та моральної шкоди. Очевидно, що в усіх цих справах Володимир Степанович отримував виклики до суду, однак не вказав цю інформацію у своєму досьє.
Зі своєю дружиною Наталією Володимирівною Сердинською суддя розірвав шлюб лише 24 лютого 2017 року, що вказано у відповідному судовому рішенні. Після розлучення у них лишилася спільна дитина – дочка Юлія. Вже у 2018 році суддя Бориспільського міськрайонного суду (обрано цей суд було за рішенням апеляційної інстанції) відкрив провадження у цивільній справі про стягнення аліментів на утримання дочки з Володимира Степановича Сердинського.
Як уже було зазначено, найбільше запитань до судді з приводу його майна у деклараціях за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 роки. За цей період Володимир Степанович Сердинський заробив 1,1 млн грн – весь цей дохід складається виключно із заробітної плати. Колишня дружина судді за період 2013-2016 років заробила лише 12 тис. грн. Однак саме Наталія Володимирівна досі є власницею будинку в Броварах площею 297,70 кв. м. Попри розлучення, суддя досі користується цим будинком, що вказано в його декларації за 2017 рік. За словами Володимира Степановича, землю під будинком його дружина отримала від Броварської міськради. Гроші на зведення цього житла суддя отримав від продажу 10 соток землі (за 100 тис. доларів) у 2007 році. Цю ділянку він теж отримав від Броварської міської ради.
Незважаючи на наявність розкішного будинку, з 2008 року і до сьогодні Володимир Степанович Сердинський користується службовою квартирою. Задекларована її площа – 98 кв. м.
Також у безпосередній власності Володимира Сердинського є квартира в м. Бучач (Тернопільська область). ЇЇ площа 46 кв. м, а її власником суддя став у 2012 році. Також у власності Володимира Степановича є земельна ділянка у с. Літки, що на Київщині, яку він теж отримав від держави.
Володимир Сердинський після розлучення також декларує нежитлові приміщення своєї колишньої дружини, що розміщені в Броварах, а їхня площа 10 кв. м.
Немає у судді навіть власного авто. Володимир Сердинський користується автомобілем свого брата – Toyota Prado 2007 року випуску. При цьому, право користування Володимир Сердинський має з того ж 2007 року. Тобто, виходить, що його брат придбав автомобіль і одразу ж віддав у користування судді.
Оскільки Володимир Сердинський розлучився із Наталією Сердинською – частина її майна зникла із суддівської декларації. Зокрема мова йде про квартиру в Броварах, площею 44 кв. м. та автомобіль GEELY EMGRAND 7 2014 року випуску.
Колишня дружина судді нині працює консультантом у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду та подала відповідну електронну декларацію. Нас зацікавило, що з 2013 року Наталія Володимирівна користується квартирою невідомої особи, площею 39 кв. м. Однак у жодній декларації Володимира Сердинського за 2014-2016 роки це житло не згадане. Також відомо, що в період 2007-2014 років Наталія Володимирівна була зареєстрована фізичною особою-підприємцем.
Наразі подружжя розлучилося та живе окремо. У своєму досьє на конкурс до Верховного суду Володимир Степанович вказав цивільну дружину – Олену Ігорівну Костик. Але в декларації за 2017 рік Олена Ігорівна відсутня. У реєстрі речових прав на нерухоме майно можемо побачити, що з 2014 року вона є власницею квартири в Броварах, площею 110 кв. м.
Батьки судді сьогодні є пенсіонерами, а до цього обіймали посади в державних органах м. Бучач. Тож, очевидно, із купівлею майна та будівництвом майна вони допомогти не могли.
Як ми змогли побачити, у власності судді знаходиться чимала кількість майна, яка навряд чи відповідає рівню його доходів. Однак повернімося до негативного висновку Громадської ради доброчесності щодо Володимира Сердинського. У ньому згадуються наступні порушення судді:
• У декларації за 2011 р. Кандидат не задекларував квартиру площею 98, 6 кв. м, яка відповідно до даних електронної декларації перебувала на праві користування Кандидата з 2008 року, а, отже, підлягала декларуванню.
• У цій же декларації Кандидат мав задекларувати дві земельні ділянки у Київській області, площею 1000 кв. м кожна, однак задекларував лише одну з них. Також Кандидат не повідомив про право користуванням автомобілем TOYOTA PRADO, яке відповідно до даних електронної декларації з’явилося у 2007 р.
• У декларації за 2012 р. Кандидат задекларував квартиру (-и) загальною площею 95,9 кв. м, хоча відповідно до даних електронної декларації загальна площа квартир Кандидата складала 190,4 кв. м. Одна із земельних ділянок площею 1000 кв. м також була не задекларована Кандидатом.
Вже згодом Володимир Степанович Сердинський повторно проходитиме процедуру відбору на конкурсі до Верховного суду. Минулого разу Вища кваліфікаційна комісія суддів України не дозволила судді досягнути бажаної мети. Подивимося, чи цього разу аргументи громадськості будуть враховані Комісією.
