Очередное признание факта нарушения ст.3 Конвенции о защите прав человека и основоположных свобод, в которой пребывание в маленькой камере приравнивается к пыткам, постоянно вытягивает из бюджета достаточно большие средства на компенсации преступникам.

Заявник із Литви у справі «Oskirko v. Lithuania»довів, що в кількох пенітенціарних установах йому бракувало місця в камерах. Надані йому квадратні метри варіювалися від 2 до 9, залежно від кількості сусідів. Бувало й таке, що в камері він був єдиним хазяїном. Незважаючи на це, чоловік зазначив у заяві до Європейського суду з прав людини неналежні санітарні умови, недостатньо поживну їжу, нечасті походи в душ і відсутність прогулянок на свіжому повітрі та побачень.

Прикметно, що литовська юстиція погодилася з певними порушеннями «пенітенціарників» і присудила йому компенсацію в розмірі €1400.

У заяві, поданій до ЄСПЛ, потерпілий попросив у рази більше — майже €87 тис., зазначивши, що в його випадку було порушено і ст.3, і ст.8 конвенції. У Страсбурзі моральну шкоду прирівняли до €8900. Щодо непередбачених побачень, то тоді, коли закон їх дозволяв, до заявника просто ніхто не приходив. Тому подвійного порушення конвенції Суд не констатував.

Якщо підрахувати кількість подібних принижених арештантів, вийде сума, за яку можна було б збудувати 5-зіркову тюрму з усіма зручностями та кілька ізоляторів принаймні стерпного тримання.

Можливо, органам юстиції варто було б ознайомитись із сумами, які присуджують жертвам порушення ст.3 конвенції. Іноді змінити умови тримання під вартою взагалі не коштує ні цента, а останнім часом розміри відшкодувань значно збільшилися.

Джерело