Два роки судової реформи
02.10.2018
Цими днями виповнюється 2 роки зі старту судової реформи – 30 вересня 2016 року набули чинності зміни до Конституції в частині правосуддя та ухвалена нова редакція закону «Про судоустрій та статус суддів». За цей час повністю сформоване законодавче підґрунтя, необхідне для реформи правосуддя. Основні зміни були закладені саме до Конституції, а вже потім деталізовані у нових редакціях законів «Про судоустрій та статус суддів», «Про Вищу раду правосуддя», «Про Конституційний Суд України», «Про Верховний Суд». Крім того, внесені зміни до процесуальних кодексів, щоб привести їх у відповідність до нових реалій та осучаснити.
Вже за новим законодавством був сформований оновлений Верховний Суд. Конкурс до нього тривав майже рік і став унікальним не тільки для України, а ледь не у світовій практиці, коли одразу було обрано повний склад такої важливої інституції. Тоді з 846 претендентів, серед яких завдяки судовій реформі були науковці та адвокати, обрали 120 суддів. Вперше саме під час конкурсу до ВСУ до процесу була долучена громадськість у вигляді Громадської ради доброчесності. Вони ретельно вивчали досьє кожного кандидата і багато претендентів, навіть успішно склавши тести, не змогли стати суддями саме через негативний висновок ГРД.
Крім того, вже за оновленим законодавством був доукомплектований Конституційний Суд України, який не тільки змінив свої повноваження, а й організаційну структуру. Кандидатів на посади суддів КСУ від президента та парламента ретельно добирали конкурсні комісії, а новопризначені судді складали присягу перед діючими суддями КСУ, а не у Верховній Раді, як це було раніше. Що ж до важливих змін у роботі КСУ, то він відділений від судової гілки влади і більше не роз‘яснює закони, натомість розглядає конституційні звернення від громадян. Цей новий для України механізм має посилити саме на національному рівні захист прав громадян та зменшити кількість звернень до ЄСПЛ.
Наразі триває створення двох нових спеціалізованих судів – Вищого суду з питань інтелектуальної власності та Вищого антикорупційного суду. І якщо до першого ухвалення законодавчої бази та проведення конкурсу відбувається тихо, то з другим зовсім інша картина. Попри це, скільки не було сумнівів та скептичних прогнозів, Верховна Рада змогла ухвалити профільний закон «Про Вищий антикорупційний суд» врахувавши і вимоги вітчизняного законодавства, і вимоги міжнародних партнерів. І конкурс до ВАС також відбудеться – охочих 9 осіб на місце. Вже 3 жовтня розпочнеться тестування кандидатів до Вищого суду з питань інтелектуальної власності та перевірка поданих документів від претендентів до Антикорупційного суду.
Паралельно з цим триває так звана переатестація усього суддівського корпусу, що є вимогою розпочатої реформи. Пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді має кожен суддя, який планує продовжувати працювати. Разом із цим він має щорічно подавати майнову декларацію, декларацію родинних зав‘язків та доброчесності. Невиконання одного з цих пунктів є прямою підставою для звільнення, як і відмова від кваліфікаційного оцінювання чи не складання тесту. Повністю завершити переатестацію мають до кінця наступного року, бо йдеться про понад 5000 суддів, які продовжують працювати та розглядати справи. Звісно, цей процес міг би бути й швидшим, але переатестацію проводить Вища кваліфікаційна комісія суддів, що також проводить конкурси до Вищого антикорупційного суду та Вищого суду з питань інтелектуальної власності, добір суддів до Верховного Суду та місцевих судів.
Всі ці процеси відбуваються на тлі безпосередньої реорганізації самих судів, що передбачено відповідними указами президента.
Це, якщо коротко, що було зроблено за ці 2 роки. З глобальних питань, що залишилися – реформування адвокатури та вищої юридичної освіти. Президент вже вніс нову редакцію закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», щодо другого – декілька днів тому було створено Концепцію розвитку юридичної освіти.
Як бачимо, за цей час було зроблено чимало, хоч, звісно, могло бути й більше. Але так буває під час будь-яких глибинних реформ. Всі роки незалежності ми жили, фактично, з радянською системою правосуддя, яку отримали у спадок. Тому і зміни потребують часу та чималих зусиль.
