Вячеслав Підпалий. Суддя Печерського районного суду міста Києва
26.09.2018
Нещодавно суддя Печерського суду Вячеслав Підпалий надав дозвіл на отримання усіх даних щодо телефонних дзвінків та смс журналісток-розслідувачок, чим викликав шквал обурення у медіаспільноти та іноземних партнерів України, а Європейський суд визнав, що цей факт може мати невідворотний негативний ефект та тимчасово заборонив отримувати ці дані. Ми ж вирішили більш уважно придивитися до цього судді та його діяльності загалом.
Знайомтесь, суддя Печерського районного суду міста Києва – Вячеслав Валерійович Підпалий.
Після закінчення університету Вячеслав Валерійович пішов на три роки працювати юрисконсультантом до нічного клубу. Згодом перевівся ближче до владних кабінетів: у секретаріат Верховної Ради України помічником нардепа з Криму Ніни Карпачової (до речі, колишнього Уповноваженого з прав людини та члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів).
1999 року Вячеслава Підпалого обирають на нову посаду – помічником судді Верховного суду України. 2006-го й сам стає служителем Феміди, коли указом Президента його делегували у Печерський районний суд Києва на п’ятирічний термін. Після завершення каденції нардепи продовжили В’ячеславу Валерійовичу суддівські повноваження безстроково.
У 2016 році щодо судді Підпалого зареєстрували кримінальне провадження за фактом постановлення завідомо неправосудного рішення (ст. 375 ККУ). Згідно з реєстром справа то закривалась, то знову поновлювалась і до цього часу достеменно невідомо її долю.
Вячеслав Підпалий відомий тим, що скасував арешт з рахунків колишнього віце-прем’єр-міністра Сергія Арбузова за клопотанням захисників екс-урядовця. Прийняте Підпалим рішення не підлягало оскарженню.
Підставою для зняття арешту з рахунків вказано в ухвалі: був той факт, що Арбузову не повідомили про підозри.
Як відомо, Генпрокуратура вносила відомості в ЄРДР щодо привласнення чужого майна шляхом заволодіння службовим становищем колишнім головою НБУ Сергієм Арбузовим. У рамках справи слідчим суддею Печерського райсуду Києва було накладено арешт на майно підозрюваного, та його дружини.
У ЗМІ писали, що на рахунках Арбузова могло бути близько 200 мільйонів гривень.
У зв’язку з цим рішенням щодо В’ячеслава Валерійовича Підпалого зареєстрували ще однекримінальне провадження № 2014000000001661 від 05.12.2014. У рамках слідства слідчий просивголову Печерського районного суду Києва надати доступ до матеріалів справи Арбузова, яку Підпалий розглядав, але отримав відмову. Тоді він звернувся до суду з клопотанням про надання такого дозволу, але і звідти він пішов ні з чим.
Цікавою була і справа за скаргою Сергія Горбатюка – відомого керівника управління ГПУ, яке займається розслідуванням справ Майдану. Заступник Генкрокурора Юрій Столярчук, очевидно, тиснув на слідство з метою розвалити кримінальну справу щодо одіозного голови Апеляційного суду Черкаської області В. Бабенка. Горбатюк максимально протидіяв цьому тиску, а коли він став явно злочинним – подав заяву про злочин. Це безпрецедентна подія, коли високопосадовець ГПУ подає заяву про злочин на свого керівника. Прокуратура прогнозовано відмовилась реєструвати справу і Горбатюк оскаржив відмову до суду. Скаргу розглядав Підпалий і показав просто майстер-клас, як затягувати розгляд. Відповідно до закону такі скарги мають розглядатись в межах 72 годин, а суддя Підпалий зміг розглядати її 3 місяці і 8 раз переносити розгляд. А в підсумку відмовив у задоволенні скарги та передав її на розгляд Ради прокурорів.
Гучно пролунала ще одна справа, яку розглядав Підпалий. Йдеться про дозвіл на отримання інформації про телефонні трафіки двох відомих журналісток: Наталії Седлецької з програми «Схеми» та Христини Бердинських з видання «Новое время». Медійне середовище одразу назвало рішення Вячеслава Підпалого наступом на свободу слова і втручання у діяльність журналістів. Інцидент набрав розголосу навіть за межами України.
Історія бере початок з розслідування можливого незаконного збагачення екс-прокурора сил АТО Костянтина Кулика. Вважається, що він сумнівним способом зробив мільйонершою свою цивільну дружину .
ГПУ звинувачує директора НАБУ Артема Ситника, що він розголосив дані, які є таємницею слідства, під час спілкування «офф рекордс» з журналістами. Хоча усім зрозуміло, що справа має на меті покарати занадто незалежного Ситника, а ще – отримати вичерпні дані про контакти і джерела інформації відомих журналістів-розслідувачів.
Цікаво, що спочатку зареєстрували клопотання відносно журналістки Христини Бердинських, де суддею мав бути Вячеслав Підпалий.
Одразу після Бердинських зареєстрували клопотання щодо Наталки Седлецької, однак суддю не визначали: справу «підшили» до Підпалого.
У підсумку, Підпалий дозволив отримати дані щодо усіх контактів, дзвінків, смс, а також місця знаходження журналістів при таких контактах за 1,5 роки.
Таке рішення однозначно є порушенням права журналістів та й будь-якої людини. Ці дані у всіх демократичних країнах підлягають розголошенню лише у виняткових випадках, особливо, якщо це стосується журналістів-розслідувачів. Жодної необхідності отримувати дані у таких обсягах не було, тому рішення Підпалого є свавільним і, очевидно, незаконним. Це підтверджується і тим, що Європейський суд з прав людини у надзвичайно короткий термін застосував невідкладні тимчасові забезпечувальні заходи щодо справи головного редактора програми «Схеми» Наталки Седлецької та вказав уряду України, що він має «забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних, наведених в ухвалі слідчого судді Печерського суду від 27 серпня 2018 року»
ЄСПЛ застосував «Правило 39» свого регламенту, яке використовується у виняткових випадках, коли порушення може мати незворотній та масштабний негативний ефект.
Ми також проаналізували всі доступні декларації Вячеслава Підпалого за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 та 2017 роки. Його дохід складається виключно із заробітної плати, який за вказаний період склав 1 096 954 грн.
Щодо родини судді, то відомо, що у 2012 році у нього народилась дочка. Однак ні дочки, ні її матері у жодній із декларацій не вказано.
З родичів у анкеті суддя вказав свою дочку та батька, який працює у Міжрегіональній академії управління персоналом та є адвокатом.
У декларації родинних звязків суддя повідомив, що з іншими родичами стосунків не підтримує, а тому не знає чи серед них є судді, прокурори чи державні службовці.
З декларацій судді випливає, що 47-річний суддя не має у власності жодного рухомого та нерухомого майна чи значних заощаджень.
З 2008 року прописаний у суддівському гуртожитку і має там 10 кв. м. простору. Однак постійно, а саме з 2016-го, як свідчить декларація, проживає Вячеслав Валерійович у квартирі Володимира Федоровича Труханова. До речі, у паперових документах про гуртожиток ні слова. Вимоги закону майже не змінювались: слід вказувати майно, яким декларант користується.
На цьому перелік задекларованого нерухомого майна вичерпується.
Однак відомо, що у бідного судді, зазвичай, багаті родичі. Суддя Підпалий не виняток. Достатньо лише уважніше подивитися на власність 73-річного батька судді Підпалого Валерія Львовича, чиї статки більш ніж вражають.
Валерій Львович є власником півгектара землі під Києвом. Ділянка зареєстрована на підставі свідоцтва про право на спадщину. На цьому місці будується чималий двоповерховий житловий будинок.
Але недобудований будинок це лише невелика частинка коштовної нерухомості пенсіонера. Так, Підпалий Валерій Львович у 2016 році став власником 372 кв. м. нерухомості на Хрещатику в Києві. Майно теж має спадкове походження.
На головній вулиці столиці він зареєстрував іще 56 кв. м. у 2015-му.
В історичний частині міста, а саме – неподалік Софії Київської, Підпалий-старший має ще два нежитлові приміщення: 262 та 187,9 кв. м. Неймовірно, але це теж спадок. Йдеться про павільйон та літній майданчик при кафе, барі чи ресторані, розміщені у сквері.
Комунальне підприємство «Київблагоустрій» вважало об’єкти самочинно побудованими, і такими, що підлягають знесенню. Оскільки департамент містобудування та архітектури не присвоював поштову адресу, а власник звертався заявами для отримання дозволу на експлуатацію тимчасових споруд. Тобто це звичайний МАФ, встановлений на комунальній землі. Попри це Підпалий-старший через суд заборонив КП «Київблагоустрій» зносити самобуди.
Однак нотаріус чомусь зареєстрував це майно як об’єкт нерухомості, хоч і не з першого разу. Набувач зобов’язав реєстратора Проскудіну Людмилу через суд зареєструвати спадкове майно. Схема схожа на легалізацію самочинно побудованого приміщення.
Цікаво, хто ж ця загадкова особа, яка просто засипала спадковим майном Валерія Підпалого, ще і таким коштовним? Нею є дружина Валерія Львовича, тобто мати судді. Нагадуємо, йдеться про нежитлові приміщення у центральній частині Києва.
Копнувши глибше, вдалося дізнатись, що спадкодавець, тобто дружина Підпалого-старшого, нерухомість купувала. Так згідно договору купівлі-продажу від 06 грудня 1999 року, одне з приміщень вона придбала у ТОВ «Злагода, ЛТД». Співзасновник фірми незмінно є Підпалий Валерій Львович. І цей факт аж ніяк не знімає питання про джерела походження коштів, за які купувалася нерухомість. Коло замкнулося.
Суддя Вячеслав Підпалий родинні зв’язки з батьком, схоже, підтримує. У своїх майновій декларації він вказує право користування батьковим автомобілем Toyota Land Cruiser 4,7. На Валерія Львовича зареєстрований також мотоцикл KAWASAKI та авто Renault kangoo.
Суддя Вячеслав Підпалий незабаром буде проходити перевірку та співбесіду з Вищою кваліфікаційною комісією суддів, однак точної дати поки немає. Враховуючи наведені факти, які далеко не повністю описують діяльність судді, вважаємо, що є підстави сумніватися у його доброчесності. Сподіваємось, що суспільна увага до персони Вячеслаа Підпалого змусить ВККС більш ретельно вивчити ці факти. А ми будемо уважно слідкувати за співбесідою судді, а матеріали нашого розслідування направимо до відповідних органів.
