Особливості висвітлення судового розгляду справ у залі судового засідання
27.08.2018
Як відомо, частина сьома статті 129 Конституції України, стаття 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 7 Цивільного процесуального кодексу України передбачають, що судовий розгляд та вирішення справ здійснюються гласно та відкрито, крім випадків, передбачених процесуальним законом.
Розгляд справ у загальних судах відкритий, за винятком випадків, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, або за клопотанням учасників справи з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особистості сторони життя учасників справи або відомостей, що принижують їхню честь і гідність, а також в інших випадках, установлених законом (ч. 7 ст. 7 КПК України).
Важливо зазначити, що встановлені обмеження узгоджуються з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, відповідно до якої судове рішення оголошується прилюдно, але преса і відвідувачі можуть не допускатися в зал засідань протягом усього судового розгляду або якоїсь його частини з метою збереження моралі, громадського порядку або національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси малолітніх чи захисту конфіденційності особистого життя сторін або у разі крайньої необхідності, якщо, на думку суду, в особливих випадках привселюдність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених ЦПК України.
Водночас, збалансовуючи приписи частини першої статті 6 та статті 10 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, задля забезпечення права на справедливий суд та права на свободу висловлювання, питання про надання дозволу здійснення фото – відео зйомки повинно вирішуватись судом, що відповідає положенням частини другої статті 11 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.
З цією метою, для здійснення фото – і кінозйомки, відео -, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, представникам ЗМІ потрібно завчасно звернутися із КЛОПОТАННЯМ до головуючого судді у справі .
При цьому знімати в залі судового засідання ДО надання судом відповідного дозволу ЗАБОРОНЕНО. Перед початком судового засідання Ви можете налаштувати апаратуру, але ввімкнути її дозволяється виключно після оголошення судом рішення про дозвіл фото – та відео зйомки. Клопотання про фото – та відео зйомку розглядається на початку судового засідання, тому не варто перейматися, що щось не вдасться зафіксувати.
Для здійснення прямої радіо – чи телетрансляції судового засідання представникам ЗМІ потрібно звернутися також до керівництва суду (голови суду чи керівника апарату суду) з проханням надати дозвіл на встановлення спеціального обладнання у приміщенні суду.
Зазначені клопотання варто подавати заздалегідь, що дозволить створити більш зручні умови для виконання журналістами їх професійних обов’язків, зокрема, вирішити питання про слухання справи у більшому приміщенні, облаштувати місця для журналістів, операторів та фотокореспондентів, подбати про технічну допомогу представникам ЗМІ тощо.
Особливості фото – і відео зйомки у приміщенні суду, де знаходяться відвідувачі в очікуванні інших судових засідань.
Відповідно до статті 307 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути знята на фото -, кіно, теле – чи відеоплівку лише за її згодою. Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото -, кіно -, теле – чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя.
Журналісти, присутні у залі судового засідання, мають дотримуватися визначених законодавством загальних правил поведінки в залі судового засідання:
– вставати при вході до зали судового засідання суддів та при їх виході;
– заслуховувати рішення суду стоячи;
– дотримуватися тиші;
– виконувати розпорядження головуючого судді у справі;
– додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку;
– утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених в суді правил.
Чого НЕ ВАРТО робити в залі судового засідання – шість основних правил.
Сперечатися із суддею, судовим розпорядником або іншим працівником суду.
Користуватися мобільним телефоном (відключіть звук і не розмовляйте по телефону до закінчення слухання справи).
Вживати їжу, напої або жувати жувальну гумку.
Обговорювати з колегою хід судового засідання (під час розгляду справи необхідно дотримуватись тиші).
Ставити запитання судді (суддям) (це не прес-конференція, до того ж, відповідно до кодексу суддівської етики, судді не мають права коментувати судові рішення, а на ваші запитання зможуть дати відповідь сторони у справі після завершення розгляду справи).
Виходити із зали судового засідання до завершення розгляду справи або до оголошення перерви у справі.
Шановні представники засобів масової інформації! Пам’ятайте, що присутні у залі судового засідання журналісти не є учасниками процесу.
Представники ЗМІ, присутні на судовому засіданні (якщо вони не є стороною у справі) – просто спостерігачі, яким законодавством не надано можливості ставити питання суддям або сторонам у справі під час судового засідання.
За неповагу до суду і судді винні особи притягуються до юридичної відповідальності (ст. 129 Конституції України).
Зокрема, неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених правил, – тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян (ч.1 ст.185 -3 Кодексу України про адміністративні правопорушення).