Інна Отрош. Суддя Господарського суду міста Києва (розслідування)

23.08.2018

Під час згадки про суддю Отрош у багатьох виникають негативні асоціації з явищем, яке охрестили «печерське правосуддя». Так називають «правосуддя» залежного та корумпованого суду, який виконує політичне замовлення під виглядом судочинства.

Одіозна Інна Отрош у часи Януковича очолювала Печерський суд. У лютому 2014 року вона втікла з Києва, а нещодавно її люстрували. Проте для її дочки прізвище Отрош стало щасливим. Інна Отрош молодша змогла у юному віці стати суддею «козирного» господарського суду м. Києва та власником коштовної нерухомості. Незважаючи на очевидні сумніви у її доброчесності, вона має усі шанси успішно пройти оцінювання та здійснювати правосуддя довічно.

Знайомтесь, суддя Господарського суду міста Києва – Інна Михайлівна Отрош.

Інна Отрош спочатку навчалася у Харкові, але потім пішла в аспірантуру на юридичний факультет КНУ ім. Тараса Шевченка. У кінці 2010 року паралельно почала працювати помічником нотаріуса, а вже у червні 2013 року Віктор Янукович призначив її суддею Господарського суду Луганської області. Таким чином, суддею Інна Отрош стала у 26 років.

Однак у Луганському суді вона пропрацювала недовго. Через два тижні суддя написала заяву, де попросила перевести її до Києва. І якщо інші судді роками цього чекають, то прохання Отрош опрацювали блискавично. Вже 6 вересня 2013 року Янукович своїм Указом переводить її на бажане місце у Київ.

За правилами Інні Михайлівні потрібно було проходити конкурс на вакантну посаду, але на співбесіді вона не змогла згадати жодного прізвища своїх конкурентів, з якими вела боротьбу за крісло. Це ще раз підтверджує, що призначення у Луганський суд визначально було лише формальністю, місце у київському суді її чекало з самого початку.

І це не єдиний факт, який породжує сумнів у тому, що Інна Отрош чесно отримала посаду судді.

Так для того, щоб стати суддею, необхідно мати відповідний стаж. І з цим в Отрош є проблеми. В інформації про трудову діяльність з досьє написано, що суддя була аспірантом юрфаку з відривом від виробництва. Така відмітка відображена у трудовій книжці. І тут відразу починаються «цікавинки».

Цей запис у трудовій книжці робив не Університет, а нотаріус, у якого вона була помічником. Натомість університет на запит журналістів повідомив, що офіційно Отрош працевлаштована не була.

Відсутність трудових відносин з університетом встановлено і у рамках кримінального провадження № 42014000000000325 від 28.04.2014 р., яке розслідує Генеральна прокуратура.

Прокурори встановили, що службові особи ВККС незаконно діяли в інтересах І. Отрош і навіть коригували необхідний бал (збільшення) шляхом втручання в комп’ютерну систему.  Тобто ймовірно бали Інни Отрош були накрученими.

Усім відомо, що «просто так» суддями ніхто не ставав. Існували механізми, коли «потрібні» кандидати отримували високі бали та рекомендації ВККС. І саме ця справа могла перетворити припущення на факти. А встановлення та реальне покарання винних могли стати справжнім очищенням системи. У цьому, в першу чергу, мала би бути зацікавлена сама ВККС.  Нинішній голова ВККС Сергій Козьяков часто непрозоро натякає на те, що раніше суддями ставали нечесно. Але яквиявилось теперішнє керівництво ВККС не поспішало допомагати слідству, і навіть цьому перешкоджало.

За таких умов марно сподіватись на якийсь результат від даного провадження. Але висновки щодо причин успіху Інни Отрош можна зробити.

Причини ж сприяння ВККС призначенню судді треба шукати у її родинних зв’язках. Звісно що йдеться про матір судді – Інну Олексіївну Отрош. Тоді вона обіймала впливову посаду – голови Печерського районного суду міста Києва, а також члена Вищої ради юстиції.

Після перемоги Революції Гідності вона, як і інший суддя Печерського суду Родіон Кірєєв, подались втекли з Києва. Досі її місцезнаходження невідоме. Віце-президент асоціації юристів України у соцмережі написав, що Отрош-старша після анексії Криму переїхала до Ялти і влаштувалася у нелегітимний суд. Про це ж писала і екс-нардеп Інна Богословська, назвавши звільнену креатурою Андрія Портнова. Однак додаткових підтверджень цьому факту немає. Хоча Отрош-молодша відвідувала Крим влітку 2014 року.

Ще один цікавий момент полягає у тому, що Інна Олексіївна регулярно подавала електронні декларації. Останню «перед звільненням» вона оформила у березні цього року. В ній екс-суддя написала, що живе у Києві, користується службовою кімнатою, яка менша ніж машиномісце, та готівковими заощадженнями, яких тоді було 240 650 грн.

Про батька чинної судді інформації менше. Відомо, що чоловік працював завідувачем відділу договірно-правового управління Міністерства закордонних справ України. Тобто перебував на державній службі. І у 2013 році він вже не працював.

Також в Інни Отрош є брат Володимир Михайлович. Донедавна місцем його роботи значиласьпрокуратура міста Києва. У декларації «після звільнення» він зазначив службову квартиру, автомобіль Volvo XC60 та готівку 407 864 грн.

Ми також проаналізували декларації судді за 2013, 2014, 2015, 2016 та 2017 роки. За цей період Інна Отрош мала переважно суддівську заробітну плату. У 2014 році отримала подарунок – 1 083 899 грн, але це очевидно вартість отриманої у дар квартири. Загалом за вказаний період Інна Михайлівна заробила трохи більше двох мільйонів гривень.

Станом на попередній рік Інна Отрош була власницею трьох великих квартир у Києві, двох паркомісць, будинком та земельною ділянкою.

Поки Інна Михайлівна закінчувала університет і вступала до аспірантури, під Києвом у неї почав будуватися приватний будинок на 456 кв. м. Знаходиться він в елітному поселенні Вишеньки. Тоді був 2008 рік, а Отрош-молодшій лише виповнився 21 рік.

Вже через рік на пані Отрош переписують ще два об’єкти: квартиру на 96 та 146 кв. м.Переписали, бо, будучи студенткою Луганського вишу, майже неможливо самостійно купити дві квартири ще й в Києві. Особливо коли багато коштів пішло на будівництво котеджу.

А одразу після перемоги Революції Гідності мати судді подарувала Інні Михайлівні власну квартиру на 139 кв. м. у центрі Києва. До речі, у цьому ж будинку є нерухомість і в Андрія Портнова.

На той момент мати Інна Олексіївна працювала у Печерському райсуді Києва, а паралельно була членом Вищої ради юстиції. Оскільки інших впливових родичів Інна Михайлівна не має, її мати, ймовірно, і є тією особою, яка переписувала усе майно на доньку. Нагадуємо, Отрош-старша працювала суддею з 2004 року і вносила у декларації лише невеличку службову кімнату.

У свою чергу під час співбесіди Отрош-молодша, посилаючись на дані податкової, переконувала, що майно придбане у законний спосіб. А будь-які додаткові пояснення давати не захотіла, оскільки, на її погляд, предметом дослідження повинне бути майно і кошти, що набуті у період суддівства.

Цікаво, що, коли пояснення від пані Інни намагались отримати журналісти, вона спершу просто втікала від них, а потім запитала чи журналістка до психіатра зверталась. Ось така суддівська етика.

Ми ж поки звернулися до нерухомості батька – Отроша Михайла Івановича. Виявилось, що чоловік має чотири великі земельні ділянки у Чернігівській області з призначенням для ведення товарного сільського виробництва. Крім того, у 2014 році він приватизував квартиру на 98 кв. м.

Мав батько судді ще одну квартиру у Києві на вул. Драгоманова, площею 92 кв. м., але у січні 2018 року подарував її 19-тирічному Отрошу Михайлу Михайловичу.

Щодо автопарку, то Інна Михайлівна Отрош з 2012 року має у власності лише один транспортний засіб: Lexus RX 350, придбаний за 576 528 грн. Але водночас вона володіє двома паркомісцями, для чого ще одне – незрозуміло.

Брат Володимир Отрош, екс-прокурор, пересувається на Volvo XC60, яка у 2016 році коштувала 1 284 257 грн або близько чотирьох річних прокурорських зарплат.