Надія Стефанів. Суддя Касаційного кримінального суду ВС

09.08.2018

Про нові підходи в роботі Верховного суду, межу відкритості судової влади та суд присяжних в інтерв’ю з суддею Касаційного кримінального суду ВС Надією Стефанів.

Надіє Степанівно, розкажіть про нові підходи в роботі ВС, які свідчать про те, що судова влада якісно змінюється.

Нові підходи в роботі ВС стосуються, по-перше, більшої відкритості суддів, прозорості судових процесів та налагодженням ефективної комунікації із громадянським суспільством.

По-друге, це впровадження нової структури судових рішень, яка дозволяє зрозуміти як учасникам провадження, так і кожному, хто бажає з ними ознайомитись, історію провадження, обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, джерела права й акти їх застосування, межі касаційного перегляду, мотиви суду щодо доводів касаційних скарг та висновки за результатами розгляду.

По-третє, ВС як суд касаційної інстанції, що є судом права, своїми рішеннями розпочав формувати єдину судову практику, чим забезпечує дотримання принципу верховенства права у кримінальному провадженні. Реальні результати нових підходів, звичайно, будуть відчутні не раніше ніж через рік, але це шлях, який дасть суспільству змогу побачити та оцінити позитивні зміни, внаслідок чого довіра до Верховного Суду та й до всієї судової влади буде відновлена.

Що було найважчим за період Вашої роботи на посаді судді ВС?

Усвідомлення надзвичайно високого рівня відповідальності щодо ухвалення судових рішень, які є остаточними і оскарженню не підлягають. Така відповідальність зумовлена також необхідністю виправдання справедливих очікувань суспільства щодо діяльності Верховного Суду, в тому числі формування єдиної судової практики.

Непростим був період адаптації до нових умов праці. Зокрема, на зборах суддів ми обговорювали, що для ефективної роботи Касаційного кримінального суду необхідні додаткові зали судових засідань з обладнаннями для проведення відеоконференцій та забезпечення умов безпосередньої участі осіб, які тримаються під вартою і заявили про своє бажання брати участь в судовому засіданні касаційного суду. Наразі ці питання успішно вирішуються керівництвом суду.

Як вживаються судді з адвокатським та науковим минулим з кар’єрними суддями, чи немає конфлікту поколінь та світоглядів?

Можливо, спочатку з осторогою сприймали один одного, однак конфліктів не було. В Касаційному кримінальному суді працюють тільки два судді без попереднього суддівського досвіду роботи, оскільки решта таких колег делеговані до Великої Палати ВС.

На мою думку, колектив сформувався, судді з адвокатським та науковим минулим набираються професійного суддівського досвіду, кар’єрні судді прислуховуються до їх думок і міркувань.

Чому Ви обрали кримінальну спеціалізацію, адже тут важко навіть з психологічної точки зору?

Важко, але, на мою думку, більш важливо, а тому потребує ще більшої підготовки та віддачі від судді. І результат також є вагомим – ухваливши справедливе та законне рішення, водночас усвідомлюєш, що зміг допомогти потерпілій стороні відновити порушені права, забезпечити дотримання в змагальному процесі належних обвинуваченому прав і свобод, оцінити надані сторонами докази, врахувавши дані про особу, фактичні обставини, складність ситуації, в якій вони опинилися.

Які труднощі виникають з розглядом саме такої категорії справ?

Якщо ви мали на увазі категорію кримінальних справ, то, незважаючи на тяжкість злочину, за який особу засуджено, важливою є перевірка дотримання прав засудженої особи при розгляді провадження, в тому числі й на стадії касаційного розгляду.

Якщо говорити про нововведення до законодавства, чи вплинули вони на порядок та якість здійснення судочинства?

Суттєвих нововведень в КПК України у зв’язку з проведенням цієї реформи не було. Істотно вплине на дотримання розумних строків судового розгляду таке нововведення, що схоже з іншими процесами, – введення письмового провадження.

Чи були за всі роки Вашої суддівської кар’єри випадки, коли Ви пожалкували про свій вирок? Чи є справи, які залишилися в пам’яті?

Суддя про вирок жалкувати не може, бо це означає, що він був ухвалений поспіхом та необдумано. За доволі-таки тривалий час роботи на посаді судді мені не довелось ухвалювати вироків, за якими винуватим особам було призначено покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Звісно, що є такі справи, які залишаться в пам’яті назавжди. Це справи, що стосуються вчинення особливо тяжких злочинів щодо малолітніх, які набули значного суспільного резонансу. Можливо, тому тривалий час займалася вдосконаленням судового провадження, в яких учасниками процесу були неповнолітні – потерпілі, обвинувачені чи свідки.

Як Ви ставитеся до суду присяжних в тій формі, що він існує в Україні?

Не можу сказати, що ця форма є досконалою, але має право на існування, що засвідчує законодавство.

Українське законодавство запозичило континентальну (європейську) модель суду присяжних, які спільно із професійними суддями вирішують питання факту та питання права. В Україні суд присяжних діє лише в місцевому загальному суді першої інстанції (у складі двох професійних суддів та трьох присяжних (ч. 3 ст. 31 КПК України) та розглядає справи щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі. Однак такий розгляд можливий лише за умови клопотання обвинуваченого під час підготовчого судового засідання (ч. 2 ст. 384 КПК України).

Маю власний позитивний досвід на початку суддівської кар’єри щодо розгляду справ з участю народних засідателів, чий життєвий досвід і мудрість допомагали при ухваленні рішень. Вважаю, що громадяни можуть реально допомогти правосуддю. Присяжні, які не мають юридичної освіти, керуються здоровим глуздом, життєвим досвідом, своїм уявленням про добро і зло, нормами моралі звичайної людини. Тому під час вирішення справ за участю присяжних та професійних суддів відбувається процес ухвалення судового рішення, яке є і законним, і справедливим.

Зараз багато говорять про відкритість судової влади. Чи існує межа, до якої суд має бути відкритим для суспільства?

Межа є в усьому. Суд ще не дійшов тієї стадії відкритості, коли б можна було сказати «цього досить». Думаю, що в цьому має допомогти електронний суд, який забезпечить поінформованість учасників судового розгляду зі своєю справою на будь-якій стадії без особистих звернень до відділів звернень громадян, call-центру, забезпечить участь у засіданнях в режимі онлайн. Проголошення судового рішення відбувається відкрито завжди, навіть у тому випадку, коли засідання проходило в закритому режимі. Із впровадженням електронного суду проголошення рішення також має відбуватись в режимі онлайн.

Потребує вдосконалення робота Єдиного реєстр судових рішень, який наразі перезавантажений великою кількістю текстів судових рішень.

На якому рівні відбувається комунікація між ВС і судами першої та апеляційної інстанцій?

Комунікації між ВС і судами першої та апеляційної інстанцій відбуваються в режимі відеозв’язку щодо певних проблемних питань із застосування норм права, також під час проходження суддями професійної підготовки в Національній школі суддів України, а також під час особистого спілкування на конференціях і тренінгах.

Такого спілкування, на жаль, ще не достатньо. Однак саме цього потребують судді першої та апеляційної інстанцій, оскільки перші знакові рішення Верховного Суду відбулись. Мабуть, таке спілкування вже на часі, тому керівники касаційних судів будуть вирішувати питання організації таких заходів, підготовка яких потребує ґрунтовного підходу та планування.

Які завдання стоять перед суддями нового ВС? Виділіть три ключові.

На моє переконання такими завданнями є такі:

1. Забезпечувати єдність судової практики.

2. Відновити довіру суспільства до суду.

3. Бути професіоналами своєї справи.

Зеновія Суховерська, «Українське право»

Джерело

Останні записи про персони

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"