Нахабство і страх НАБУ
08.08.2018
Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура давно утворили такий собі комічний дует і показують нам нон-стоп шоу у жанрі абсурду під загальною назвою “типу боротьба з корупцією”.
І з усього видно, що дует скоро перетвориться на тріо – приєднається Антикорупційний суд.
Самовпевненість і нахабство антикорупціонерів, їх зневага до закону і водночас некомпетентність та безпомічність вже викликають не обурення, а сміх.
Отримали, наприклад детективи НАБУ повідомлення про те, що один з українських державних банків через посередника найняв закордонних юристів.
Дві юридичні фірми не з дешевих, а навпаки, з досить дорогих.
І без жодних тендерних процедур.
І без оприлюднення у відповідній звітності.
А до однієї з тих юридичних фірм Міністерством економічного розвитку і торгівлі України застосовано спеціальну санкцію – індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.
Якби детективи НАБУ дійсно вважали своїм завданням боротьбу з корупцією вони б мусили перевірити факти і дати тим фактам правову оцінку.
А що зробили детективи у реальному житті? А нічого.
Довелося заявникові звертатися до суду і вже суд змусив чесних і непідкупних зареєструвати кримінальне провадження.
Якби детективи НАБУ дійсно поважали закон і судові рішення, вони здійснювали сяке-таке розслідування.
А у реальному житті детективи те розслідування саботували.
Ось посилання на деякі судові ухвали, що ними суд зобов’язував антикорупціонерів виконувати свої обов’язки:
Дійшло до того, що суд змушений був ВІДВЕСТИ детектива НАБУ!
Тепер розумієте, навіщо нашим антикорупціонерам потрібен свій, Антикорупційний суд?
Але і без Антикорупційного суду детективи НАБУ разом з прокурорами САП мають чудові можливості ігнорувати вимоги закону та ухилятися від виконання судових рішень.
Естафету саботажу розслідування у детектива Дмитрієнко прийняв детектив Кровоспицький.
І марафон клопотань, заяв, скарг адвокатів і ухвал слідчих суддів продовжувався.
І щоб якось виплутатися з цієї халепи НАБУ спільно з САП застосували старий трюк, який так часто рятував їх наставників і у 30-ті, і у 90-ті, коли ті закрити справу не наважувалися, а продовжити розслідування не хотіли або боялися.
Просто позбулися справи з рук, скинувши таке незручне провадження Головному слідчому управлінню Національної поліції України.
Бо закон законом, факти фактами, а детективи НАБУ та прокурори САП добре знають, де можна шукати корупцію, а куди краще не потикатися.
І зауважимо, конфлікти “на публіку” між НАБУ та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою абсолютно не заважають чиновникам цих організацій спільно діяти за принципом “рука руку миє”.
Як Ви думаєте, яку відповідальність поніс вищезгаданий детектив Дмитрієнко, факт упередженості якого при здійсненні розслідування встановлено судом?
Правильно – жодної.
В усякому разі нам про притягнення його до відповідальності невідомо. Навпаки, нам відомо, що Генеральна прокуратура “пальцем об палець не вдарила”, отримавши заяву про можливу наявність діях детектива складу злочину.
Ще 25 червня 2018 року бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України визнано судом незаконною.
Уповноважені особи Генеральної прокуратури України настільки поважають закон і судові рішення, що не тільки через 24 години, а і через 24 дні заявник ніякого витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Нічого нового, адже безкарність чиновників-правопорушників – одна з головних умов існування тієї самої корупції, боротьбу з якою старанно імітують детективи та прокурори.
Як бачимо, казочки про НАБУ – новий небувалий орган для боротьби з корупцією, якому для повної перемоги над корупціонерами не вистачає тільки власного кишенькового суду, залишаються казочками.
У реальності на шию платників податків вдерлася ще одна типова зграя пов’язаних круговою порукою чиновників.
P.S. До речі, ця історія ілюструє подвійні стандарти НАБУ у справах, що стосуються державних закупівель.
Детективи НАБУ (коли хочуть) не вбачають у здійсненні закупівель без тендерних процедур передбаченого статтею 191 КК України злочину (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).
І Спеціалізована антикорупційна прокуратура абсолютно не проти!
А це може означати, що будь-яка з гучних “тендерних справ” НАБУ вже підготована до “злиття”.