Наскільки терміново запрацює в Україні терміновий заборонний припис?

26.07.2018

У грудні 2017 року було прийнято Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», яким уведено цілу низку новацій у сфері боротьби з цим негативним явищем.

Зокрема, запроваджено терміновий заборонний припис стосовно кривдника – спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства.

Стаття 25 Закону детально описує механізм дії цього припису:

1.Терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

2.Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:

1) зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;

2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;

3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

3.Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.

Працівники уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України можуть у встановленому законом порядку застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника, якщо терміновий заборонний припис передбачає зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, а кривдник відмовляється добровільно його залишити.

4.Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.

5.Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.

6Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія – постраждалій особі або її представнику.

7.Дія термінового заборонного припису припиняється у разі застосування до кривдника судом адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні.

8.Кривдник, стосовно якого винесено терміновий заборонний припис, згідно з яким він повинен залишити місце спільного проживання (перебування) з постраждалою особою, зобов’язаний повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ органів Національної поліції України за місцем вчинення домашнього насильства.

9.Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України.

10.Терміновий заборонний припис не може містити заходів, передбачених пунктами 1 і 2 ч. 2 цієї статті (тобто, зобов’язання залишити місце проживання, заборона на вхід та перебування в місці проживання – Ю. Чумак), якщо кривдником є особа, яка на день винесення припису не досягла вісімнадцятирічного віку та має спільне місце проживання (перебування) з постраждалою особою.

Не зосереджуючись довго на питанні відповідності статті 41 Конституції України (яка гарантує, що «кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю» і «право приватної власності є непорушним») норми, що надає можливість тимчасово позбавити кривдника права користуватися приміщенням, яке належить йому на правах приватної власності, все ж зауважимо, що в деяких випадках винесення термінового заборонного припису працівниками поліції може дійсно врятувати життя та здоров’я особам, які стають жертвами домашнього насильства.

Може, але…

В Законі «Про запобігання та протидію домашньому насильству» зазначено, що терміновий заборонний припис «виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України». І відповідно пункту 4 розділу IX Закону визначено шестимісячний строк для забезпечення приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Шість місяців з моменту прийняття Закону минуло ще в червні 2018 року, тому ми спрямували до МВС і Національної поліції запити, в яких просили надати відповідь на просте питання: Чи прийнято Міністерством внутрішніх справ та/або Національною поліцією України нормативний документ, який регулює застосування термінового заборонного припису стосовно кривдника? (Прохання надати копію відповідного документу).

На що отримали відповідь: «З метою реалізації положень Закону Національною поліцією України розроблено проект наказу Міністерства внутрішніх справ «Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника» (далі – проект акта), який надіслано до МВС для внесення на розгляд Міністрові внутрішніх справ України та забезпечення подання на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України у визначеному законодавством порядку. Проект акта розміщено на офіційному сайті Національної поліції України».

Щоправда, на сайті Нацполіції проекту акту з такою назвою знайти не вдалося. Там розміщено документ із більш стислим найменуванням: «Проект наказу «Про затвердження Порядку винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника в Національній поліції».

Отже, проект дійсно існує, він доволі розлогий – із 6-ма додатками:

1) форма оцінки ризиків, пов’язаних з домашнім насильством;

2) бланк термінового заборонного припису;

3) технічний опис бланка термінового заборонного припису;

4) журнал реєстрації повідомлень про місце тимчасового перебування осіб, яким винесено терміновий заборонний припис;

5) журнал видачі бланків термінових заборонних приписів;

6) журнал обліку термінових заборонних приписів.

Працівники Національної поліції зазначали, що міжвідомча робоча група з розробки термінового заборонного припису працювала за підтримки ОБСЄ, міжнародних та українських партнерів. І обіцяли, що вже в червні поточного року цей припис запрацює на практиці. За інформацією з наших джерел, проект «Про затвердження Порядку винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника в Національній поліції» було підготовлено ще в травні. Та передано на розгляд міністрові внутрішніх справ.

Чому процес затвердження наказу гальмують у самому МВС? У Міністерства внутрішніх справ є (перепрошую за тавтологію) справи більш важливі?

Тому по сьогоднішній день терміновий заборонний припис – юридичний механізм, який міг би в руках поліцейських стати вагомим інструментом профілактики випадків домашнього насильства, на жаль, так і не працює.

Довідково:

Водночас, на інший наш інформаційний запит Національна поліція України повідомила, що за І півріччя складено 50,7 тис. адміністративних протоколів за ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування), виявлено 40,5 тис. осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені цією статтею КУпАП, на профілактичний облік поставлено 36,6 тис. кривдників (з них 33,1 тис. осіб чоловічої статі) та 26 особам анульовано дозвіл на право придбання, зберігання, носіння зброї чи боєприпасів.

Юрій Чумак, голова Харківського обласного осередку Асоціації УМДПЛ, фундатор громадської ініціативи «Чоловіки проти домашнього насильства»