Йшлося про справу проти організованої злочинної банди, яка у 2015-2016 рр. з метою незаконного заволодіння житлом громадян на території Києва, здійснювала викрадення людей, незаконно позбавляла їх волі, з подальшим вимаганням та примушуванням до укладення завідомо невигідних договорів, а також позбавлення їх життя, шляхом умисного вбивства.

Слідством встановлено, що до злочинів може бути причетний заступник начальника відділу управління карного розшуку ГУНП у м. Києві.

В кабінеті Швалюка вилучено документи, що стосуються незаконного заволодіння квартирами мешканців Києва, копії довіреностей та договорів купівлі-продажу квартир, записи з номерами телефонів фігурантів справи, оптичні носії інформації та інше. Встановлено начебто факти збирання Швалюком інформації про потерпілих осіб безпосередньо перед вчиненням злочину.

Крім того, у кабінеті виявлено та вилучено гроші та вироби з металу жовтого кольору, а саме: 104 508 доларів США, 610 Євро, 1000 грн., які визнано речовими доказами і ухвалою суду заарештовано.

Далі Швалюк неодноразово оскаржував арешт грошей. Він категоричо заперечував причетність до будь-яких злочинів. Пояснював, що документи з його кабінету – це копії матеріалів нерозкритих справ, по яких проводяться оперативно-розшукові заходи, вони зберігаються з метою встановлення усіх зав’язків фігурантів, та їх причетність до інших нерозкритих злочинів, оскільки їз скоюють, як правило, одні і ті ж організатори з різними виконавцями. А $100 тис. – це заощадження його батьків, які він раніше зберігав на депозиті, а потім у себе в кабінеті і зняття грошей підтверджував квитанціями з банку. Решта грошей – його особисті заощадження.

1 грудня 2017 року суддя Лариса Цокол арешт коштів скасувала.

Суд взяв до уваги, що з травня 2016-го слідчі так і не визначилися з причетністю власника майна до справи, яка розслідується, а також на тривалість арешту і відсутність переконливих доводів, що ці кошти набуті в результаті злочину. Суд визнав, що втручання в право володіння є надмірним та невиправданим і арешт скасував.

Але вже 26 грудня 2017 суддя Печерського суду Володимир Карабань знову арештував гроші.

Прокурор повідомив, що за даними Державної фіскальної служби, протягом 2007-2016 років Швалюк отримував доходи лише за основним місцем роботи – в ГУ МВС України в м. Києві. Крім того, він жодного разу не вказав у декларації активи в іноземній валюті в особливо великих розмірах.

5 лютого 2018-го апеляційний суд залишив арешт без змін.

26 лютого суддя Печерського суду Ірина Литвинова у клопотанні про скасування арешту відмовила.19 квітня відмовився скасувати арешт суддя Печерського суду Віталій Писанець.

Але 27 червня суддя Печерського суду Світлана Смик арешт знову скасувала.

Вона зазначила, що прокурор не надав доказів на підтвердження того, що кошти були одержані злочинним шляхом, внаслідок злочину чи є знаряддям злочину, не обґрунтував, яким чином ці гроші мають відношення до кримінального провадження, які саме сліди вчинення злочину могли залишитися на них, тощо. Крім того, через два роки у Швалюка все ще відсутній процесуальний статус, з яким закон пов’язує можливість накладення арешту на його майно, тобто він не є підозрюваним.