Павло Безмащук. Прокурор відділу прокуратури м. Києва
21.06.2018
Серед осіб, які претендують на керівні посади в Державному бюро розслідувань, є багато тих, хто довгий час та до сьогодні працює в органах прокуратури. Отримуючи не надто високу заробітну плату, прокурорам дивом вдається придбати велику кількість елітного майна не тільки для себе, а і для своїх батьків.
Знайомтесь, кандидат на посаду директора територіального управління у місті Миколаєві/керівника Третього управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань – Павло Миколайович Безмащук.
Сьогодні Павло Миколайович Безмащук працює в столичній прокуратурі та обіймає посаду прокурора другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва.
Саме цю інформацію Павло Миколайович вказав при подачі документів на конкурс у ДБР. Слід відзначити, що Павло Безмащук претендує одразу на дві посади в цьому новому органі: директора територіального управління у місті Миколаєві та керівника Третього управління організації досудових розслідувань.
До цього Павло Миколайович намагався потрапити і до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Але це йому не вдалося.
Та нас зацікавив інший епізод з біографії прокурора. У період з 28 вересня 2012 по 20 березня 2015 року Павло Миколайович був першим заступником прокурора Подільського району міста Києва. А це означає, що він підлягав люстрації та навіть був включений до списку осіб, що підлягають звільненню. Однак люстрації Павлу Миколайовичу, схоже, вдалося уникнути.
Як ми можемо побачити із поданих ним декларацій, 23.10.2016 року він відзвітувався після звільнення. Однак вже через два дні, 25 жовтня, став кандидатом на посаду в Генеральну прокуратуру. А в декларації за 2017 рік вже вказує, що працює прокурором у прокуратурі міста Києва.
Тож відкритим залишається питання, як Павлу Безмащуку вдалося відновитися в прокуратурі. Можливою відповіддю на це питання є те, що прокурор брав участь в АТО протягом 2015 року. А як відомо, особи, які мають посвідчення учасника бойових дій, не підпадають під люстрацію. Зазначимо, що даний метод активно використовується працівниками правоохоронних органів для уникнення люстрації, адже, щоб отримати посвідчення учасника бойових дій їм не обов’язково їхати в «гарячі точки», інколи достатньо деякий час побути в містах Донецької та Луганської областей, де немає активних бойових дій.
Певний час Павло Миколайович попрацював у бізнесі. Протягом майже чотирьох місяців він був керівником ТОВ «ТАМЕЛ ЛТД». Однак, чи працював в цей час Павло Безмащук ще прокурором – невідомо. Тому сподіваємося, що це з’ясують відповідні правоохоронні органи, адже поєднання посади прокурора та керівника компанії – незаконне.
Інша квартира Юлії Безмащук розміщена теж в центрі Києва на Печерських Липках, за адресою: Костя Гордієнка (провулок Чекістів), 1А. За це житло у 2012 році пані Юлія заплатила більше 1 млн грн, або 134 тис. доларів.
Також Павло Миколайович у 2017 році став власником земельної ділянки в Полтавській області. Цю землю прокурор здає в оренду ТОВ «Чорнухи-птиця». Що цікаво, співвласницею цієї компанії є Тетяна Іванівна Ущапівська – дружина прокурора Генеральної прокуратури України. Ще однією квартирою в Краматорську Юлія Юріївна володіє разом із Людмилою Миколаївною Мащенко.
Цікаво, що власний автомобіль MINI One 2014 року прокурор придбав лише у 2018 році за 149 тис. грн., що очевидно не відповідає ринковій вартості авто. До придбання цього авто прокурор користувався FORD KUGA 2013 року випуску, придбаному у тому ж році. Власником автомобіля зазначена Марина Валеріївна Гаврилова. Про цю особу ми розкажемо більш детально згодом. А поки що розглянемо нерухомість батьків прокурора.
Микола Васильович Безмащук, 1944 року народження – батько прокурора. У його власності перебуває квартира площею 142 кв. м. у ЖК «Корона Нової Аркадії», що в престижному районі Одеси. Сьогодні ціни на таке нерухоме майно стартують від 160 тис. доларів. Інша квартира Миколи Васильовича має площу 113 кв. м. та знаходиться за адресою: вул. Маршала Говорова, 10-Б, що теж неподалік центру міста. Подібне житло сьогодні вартує 120 тис. доларів. Тож виникає запитання, звідки у Миколи Васильовича Безмащука кошти на придбання елітних квартир, вартістю близько 280 тис. доларів?! Можемо лише констатувати факт що ні він, ні його дружина (матір прокурора – Валентина Терентіївна Безмащук) бізнесом офіційно ніколи не займалися.
Вище ми згадували про Людмилу Миколаївну Мащенко, з якою дружина прокурора є співвласниками квартири в Краматорську, а також Марину Валеріївну Гаврилову – власницю автомобіля, яким користується сам прокурор. Відповідь на питання, ким є ці дві персони для родини Павла Миколайовича привідкриває декларація Марини Гаврилової. У ній вказано, що квартирою в Краматорську користуються всі троє: Людмила Миколаївна Мащенко, Марина Валеріївна Гаврилова та Юлія Юріївна Безмащук. При цьому Марина Гаврилова є дочкою Людмили Мащенко. Її дочкою є і Юлія Безмащук – от тільки від іншого чоловіка пані Людмили, з яким вона розлучилася і про що є відповідне судове рішення.
Доволі цікавою є персона Марини Валеріївни Гаврилової – впливової судді з Донецької області. У 2016 році Марина Валеріївна звільнилася з посади за власним бажанням. У документі вказано, що Гаврилова Марина Валеріївна з травня 1996 року по квітень 2012 року працювала суддею Краматорського міського суду Донецької області, з квітня 2012 року по травень 2013 суддею Апеляційного суду міста Києва, з травня 2013 року обіймає посаду судді Апеляційного суду Донецької області. Верховною Радою України 17 травня 2001 року обрана на посаду судді безстроково.
Більше того, пані Марина встигла побувати головою Апеляційного суду Донецької області та Краматорського міського суду. Після свого звільнення пані Марина займається адвокатською діяльністю.
Як бачимо, родина прокурора витратила на своє рухоме та нерухоме майно сотні тисяч доларів. Виникає логічне запитання про походження їхніх статків, адже жоден із родичів Павла Миколайовича бізнесом ніколи не займався. Сподіваємося, що відповідь на це запитання отримає конкурсна комісія ДБР, яка і буде проводити співбесіду із Павлом Безмащуком.
