Марш поліцейського свавілля

18.06.2018

Якщо вважати так званий марш рівності заходом просвітницько-правового характеру, то сьогодні він спрацював на всі 100.

Ми в черговий раз пересвідчилися, що держава в особі Національної поліції грубо порушує право громадян на свободу мирних зібрань та ряд інших прав людини. Я зараз свідомо абстрагуюся від аналізу цінностей, котрі рухали учасниками, просто кажу про наругу над Законом.

Перше. Дії поліції, традиційно беззаконні, сьогодні були аналогічні там, котрі були 9 травня минулого року, під час пропагандистських акцій “руского міра” – так званий “Бессмертний полк”.

Як і 9 травня 2017 року, так і сьогодні, для одних громадян поліція створила умови для того, щоб вони повною мірою і безперешкодно провели свою акцію. Іншим же було створено обмеження у проведенні їх мирного зібрання, котре було абсолютно так само анонсоване у передбаченому Конституцією порядку, як і їх опонентів. Обидві сторони належним чином інформували владу про свої акції, але поліція без рішення суду (порушення Конституції!) акцію одних обмежила, на користь інших. Це і називається “поліцейське свавілля”.

Так, за словами представників НПУ, паралельно з заявкою на проведення Маршу рівності була заявка на переведення молебню біля пам’ятника Грушевському, котрий знаходиться біля перетину вулиць Володимирської та бульвару Шевченка. Коли, зі слів поліції, учасники вийшли, на вулицю Володимирську, їх просто затримали. Попри те, що сама ж нацполіція фактично підтвердила, що діяли вони у відповідності до заявки.

Так, контр-мітинг перешкоджав основному мітингу. Але його учасники, на українським законодавством, мають таке ж право на вулицю для свого мирного зібрання, як і їх опоненти. І вирішувати питання пріоритетності цього права має суд. Нагадаю, у судах навіть у вихідні дні є черговий суддя, котрий при потребі за півгодини може прийняти відповідне рішення, за участі сторін.

Натомість нам показали, що у кого сила – у того і право на мирні зібрання, той “рівніший” за інших.

Друге. Надмірне застосування сили. Це видно на відео.

Сьогоднішню акцію з учора забезпечували під кураторством МВС у складі не менше бригади. Кілька тисяч співробітників силових відомств, старий Беркут та новий спецназ нацполіції. Такі сили дозволяли без проблем, якщо вже таке рішення прийнято у визначеному законом порядку, відтіснити кілька десятків учасників однієї з акцій та забезпечити коридор безпеки між двома мітингами.

До речі, Нацполіція це практично спромоглася зробити 9 травня 2017-го, практично тоді обійшлося без затримань. Натомість сьогодні затримали переважну більшість, 57 чоловік. Замість відтісняти, діють за бойовими правилами – оточити і знешкодити, тобто затримати.

Підкреслю, ніхто не нападав на поліцію, навіть взаємною “сутичкою” це назвати важко, це було просто масове побиття та затримання.

Силу застосовували у відверто незаконний спосіб. На відео видно, як перед затриманням громадян пропускають через так званий “стрій” чи “коридор”, наносячи їм удари руками і ногами без жодної на те підстави.

Мінімум 10 постраждалих, зараз 7 з них знаходяться в лікарні. Приміром, поліція побила 17-річну дівчину, котра, як свідчать оточуючі, не чинила жодних протиправних дій – просто дісталося за компанію з усіма. Є інформація про малолітнього постраждалого, яку зараз перевіряємо. Закон про нацполіцію суворо обмежує застосування гумових кийків, тим більше, навряд чи може складати небезпеку для спецпризначенця дівчина вагою менше 50 кг.

Отож, сьогодні – черговий день поліцейського насилля, день, коли усі ідеї рівності, принципи законності та засади мирного розв’язання спорів між громадянами України було розтоптано.

Свавілля, як і раніше. Право грубої сили.

Чи хотіли цього учасники “маршу рівності”, щоб їх опонентів пропускали через стрій, як це зробили сьогодні? Я впевнений, що у своїй масі ні.

Тестом на щирість їх відданості ідеї прав людини буде їх оцінка дій Нацполіції.

***

Безумовно, керівники сьогоднішньої поліцейської акції мають понести відповідальність.

Відео взяте з https://www.facebook.com/yevgen.karas/videos/2046102885460350/

Ігор Луценко

Джерело

Остання Публіцистика

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"