ЛГБТІ не мають повноцінного доступу до правосуддя в Україні

У Києві презентували результати дослідження “Доступ до правосуддя ЛГБТІ-спільноти в Україні”. Вони свідчать про дискримінацію цієї соціальної групи.

Дослідження ГО “Київ Прайд” тривало протягом першої половини 2018 року. Його автори вважають, що “реальні умови функціонування правової системи в Україні на сьогоднішній день показують, що не кожна особа має реальну можливість отримати захист своїх прав у суді відповідно до визнаних стандартів прав людини, без зазнавання юридичних, процедурних, соціально-економічних або культурних бар’єрів”.

Експертка проекту, доцентка кафедри теорії держави і права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого Олена Уварова сказала, що у представників юридичної професії існує велика прогалина у знаннях щодо визнаних стандартів захисту за ознаками сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності. Так у грудні 2014 року на круглому столі щодо включення у Конституцію терміну дискримінації за ґендерною ідентичністю прибічники цієї позиції були в абсолютній меншості. А представники юридичних вишів виступали активно проти. “У мене виникло враження, що це сталося від браку знань про цю проблему”, – сказала Олена Уварова. Саме для того і було зроблене представлене дослідження.

Дослідниця, правозахисниця, модераторка фокус-груп Марина Герц розповіла, що польове дослідження проводилося у чотирьох містах України: в Одесі, Харкові, Києві та Львові. Фокус-групи складалися з адвокатів, суддів та студентів юридичних спеціальностей. Для чистоти експерименту дослідники не акцентували увагу саме на ЛГБТІ людях, а розпитували про всіх людей, які мають складності із доступом до правосуддя. В результаті була помічена конфронтація поміж професійним та особистим ставленням до проблеми. Наприклад, звільнення транс-жінки з роботи у дитячому садочку вважалося однозначно незаконним. З іншого боку опитувані починали розмірковувати, наскільки взагалі подібна людина має право працювати на такій посаді. Так само було і з питанням обмеження в’їзду в Україну. Опитувані вважали, що можна обмежити в’їзд людям з ВІЛ.

Один із учасників фокус-групи проходив практику у суді і помітив, що суддя спеціально затягував розгляд справи щодо злочину на ґрунті гомофобії. Так само часто відбувається і з представниками правоохоронних органів, наприклад, Національної поліції, де відмовляються відкривати кримінальні справи щодо подібних злочинів. За результатами моніторингу правозахисної організації “Наш світ” у 2017 році зафіксовано 117 випадків злочинів на ґрунті ненависті щодо ЛГБТІ. Проблема у тому, що ці випадки зафіксовані громадськими моніторами, а не правоохоронними органами України. Відбувається це тому, що ЛГБТІ-люди звикли стикатися із гомофобією у поліції, тому дуже часто не звертаються туди із заявами про злочин. Якщо ж із такими заявами і звертаються, то вони здебільшого не кваліфікуються як злочини на ґрунті ненависті.

Начальник відділу взаємодії з органами державної влади та громадськістю МВС Олег Матвєйцов повідомив, що у зв’язку із Київ-прайдом, який відбудеться у столиці 17 червня, Національна поліція вживає просто безпрецедентних заходів безпеки під час проведення Маршу Рівності. Модератор круглого столу та координатор проекту із захисту прав представників ЛГБТКІ-спільноти (УГСПЛ) Владислав Петров сказав, що вже сам факт безпрецедентних заходів з боку Нацполіції є своєрідним маркером ставлення до меншин в Україні. Модератор зауважив, що боротися із упередженнями щодо ЛГБТКІ-спільноти та гомофобією можливо за допомогою просвіти.

Присутній на заході директор Представництва Freedom House Україні Метью Шааф сказав, що в Україні варто розвивати емпатію та співчуття до життєвого досвіду інших людей. “Це виклик для нас усіх – і для тих, хто надає правову допомогу, представників громадянського суспільства, і для чиновників, представників органів влади, – сказав він. – За даними наших опитувань, 90% українців вважають, що серед їхніх друзів та знайомих немає ЛГБТ. Якщо ти вважаєш, що таких людей немає, то тобі складно буде зрозуміти, як вони живуть, з якими проблемами вони зіштовхуються і таке інше”.

Директор Європейських та Євразійських програм Freedom House Марк Берендт нагадав, що у деяких країнах нашого регіону ситуація із захистом прав ЛГБТ є набагато гіршою. Наприклад, у Чечні, Азербайджані і Таджикістані влада збирає списки таких людей. У Киргизстані місцева ЛГБТ-спільнота сформувала механізм самозахисту. “У жодній із таких країн ЛГБТ не довіряють поліції, – сказав Марк Берендт. – Між іншим, подібна ситуація спостерігається навіть у деяких регіонах США. Несправедливо вимагати від ЛГБТ розкривати свій статус для того, щоб отримати правову допомогу, оскільки у багатьох країнах це може призвести до дуже небезпечних наслідків”.

Захід було організовано ГО “Київ Прайд” за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми “Нове правосуддя” у партнерстві із Українською Гельсінською спілкою з прав людини (УГСПЛ) та Правозахисним ЛГБТ-центром “Наш світ”.