Як працюватиме закон про Антикорупційний суд
12.06.2018
Упродовж останніх чотирьох років формування системи антикорупційних органів було основою забезпечення державою власних зобов’язань за договірними відносинами із західними партнерами.
І створення Вищого антикорупційного суду не стало винятком.
Ідея створення ВАС, на жаль, не є абсолютно українською, оскільки виникла в результаті тиску ззовні, у першу чергу з боку МВФ. Нездатність держави самостійно вирішувати економічні проблеми на тлі політичної кризи призвела до крайньої необхідності в отриманні чергового траншу МВФ.
Розмір останнього з обіцяних становить 800 мільйонів доларів США. Однак обов’язковою умовою отримання кредиту є створення Вищого антикорупційного суду в Україні.
За таких обставин питання відповідності законопроекту міжнародним нормам є життєво необхідним як для країни, так і для її політичної еліти. Тому законопроект подається локальній та міжнародній громадськості як панацея в боротьбі з корупцією, документ, який розроблено за всіма канонами європейської демократії.
Каменем спотикання в питанні відповідності законопроекту міжнародним нормам є прагнення політичної еліти зберегти баланс між виконанням вимог міжнародних партнерів і збереженням власного впливу на представників усіх трьох гілок влади країни, у тому числі і за допомогою здійснення правосуддя на свій розсуд.
Судячи з невдоволення основних міжнародних партнерів, згадане вдається не цілком успішно.
Основною вимогою МВФ до законопроекту, яку підтримували Венеціанська комісія, ЄС і представники “Великої Сімки”, було надання громадській раді міжнародних експертів широких повноважень у призначенні суддів ВАС.
Але, судячи з висловленого невдоволення західних партнерів, визначені законопроектом повноваження громадської ради міжнародних експертів не є достатніми для присвоєння законопроекту статусу стовідсоткової відповідності міжнародним нормам.
З огляду на існування вже працюючих правоохоронних органів, що здійснюють досудове розслідування та виконують функції державного обвинувачення за кримінальними правопорушеннями у сфері антикорупційного законодавства (НАБУ та САП), створення Вищого антикорупційного суду забезпечує відправлення правосуддя відразу в трьох інстанціях в особі одного судового органу, що є завершальною ланкою в розбудові системи антикорупційних органів.
Ухвалення законопроекту є логічним завершенням у формуванні антикорупційної системи органів, що при успішному лавіруванні між національними інтересами й інтересами західних партнерів зможе привести до дійсно суттєвих змін у мінімізації наслідків тотальної української корупції та її подальшого викорінення.
Однак основним ризиком залишається корупційна складова, тепер у самій системі антикорупційних органів. Законопроектом передбачені випадки, за яких допускається можливість вчинення корупційних правопорушень суддями та працівниками апарату ВАС.
За вказаних обставин авторами законопроекту було вирішено доцільним фактичне делегування повноважень Апеляційному суду міста Києва щодо розгляду кримінальних проваджень, у яких судді та працівники апарату ВАС є обвинуваченими.
Проте навряд чи вказане є правильним рішенням, оскільки, по-перше, доцільніше було б передати такі повноваження Верховному Суду, як найвищому суду в системі судоустрою України.
По-друге, очевидно, що вибір суду з вказаними повноваженнями випав виключно на підставі територіальної ознаки, а не антикорупційних показників судового органу.
З огляду на вказане, створення Вищого антикорупційного суду, як мінімум, є логічним та послідовним завершенням формування системи антикорупційних органів України, тож після усунення наявних колізій, зокрема, в питаннях, що регулюються законом “Про судоустрій та статус суддів”, діяльність вказаного судового органу зможе бути насправді ефективною в здійсненні державою політики у сфері боротьби з корупцією в Україні.
Іван Герасименко, директор компанії з обслуговування іноземних інвестицій Investment Service Ukraine
Володимир Пищида, молодший юрист судового блоку компанії з обслуговування іноземних інвестицій Investment Service Ukraine, адвокат, кандидат юридичних наук
