Справу чинного генерала МВС Гриняка передали до суду

30.05.2018

Інформація про передачу обвинувального акту до суду з’явилась на сторінці ДСР у понеділок, 28 травня.

У повідомленні йдеться про те, що справу було спрямовано до Печерського суду 25 травня. Обвинуваченим у справі є «один з колишніх керівників Департаменту громадської безпеки МВС України (на даний час проходить службу на керівній посаді у Національній гвардії України)». Зазначені посади та фабула справи, наведені у повідомленні, однозначно вказують на те, що йдеться про справу генерала Гриняка.

З цього моменту його статус «підозрюваного» змінюється на «обвинуваченого».

Обвинувачення висувається за такими пунктами:

• організація умисного вбивства двох і більше осіб, вчиненого способом, небезпечним для життя багатьох осіб, за попередньою змовою групою осіб [мова йде про 14 вбитих – ред.];

• організація спричинення тяжких тілесних ушкоджень;

• організація перевищення влади та службових повноважень працівниками правоохоронних органів, що супроводжувалось болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями, за відсутності ознак катування, вчиненому групою осіб, внаслідок чого постраждала 381 осіба;

• перевищення влади та службових повноважень;

• незаконне перешкоджання проведенню зборів, мітингів службовою особою, що вчинене службовими особами та із застосуванням фізичного насильства;

• надання неправомірної вигоди службовій особі;

• вчинення низки інших злочинів в період січня-лютого 2014 року (зокрема, зокрема під час силового розгону 18.02.2018 ходи «Мирний наступ» та штурму Майдану під виглядом антитерористичної операції).

За даними ТЕКСТІВ, справа складається з двох основних частин. Перша стосується ймовірної організаційної ролі генерала Гриняка під час силового розгону протестуючих в урядовому кварталі вдень 18-го лютого та нічному штурмі 18-19 лютого, внаслідок яких загинули люди. За даними джерел, слідство вважає, що він передавав незаконні накази від тодішнього голови МВС Віталія Захарченка та його заступника Віктора Ратушняка міліцейським підрозділам та їхнім командирам, а також керівникам нижчого рівня, зокрема, начальнику міліції громадської безпеки Києва Петру Федчуку.

Восени 2017 року на брифінгу ДСР були також оприлюднені дані про телефонні з’єднання керівництва Департаменту громадської безпеки ( у тому числі Гриняка) з командирами підрозділів “Беркуту” та вищими міліцейськими чинами під час подій 18-19 лютого.

Друга частина обвинувачення стосується організації грошових виплат через так звану «чорну касу» силовикам (переважно, «беркутівцям») за участь в силових діях щодо протестувальників.

Як стало відомо ТЕКСТАМ, у пункті обвинувачення «організація вбивства двох і більше осіб» йдеться про загибель принаймні 14 людей під час штурму Майдану силовиками 18-19 лютого.

«Дії обвинуваченого кваліфіковані за ч. 3 ст. 28 і ст. 340; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 365 (в редакції від 07.04.2011); ч. 3 ст. 27, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 (в редакції від 05.11.2009), ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 і ч. 2 ст. 121; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 і ч. 4 ст. 369 (в редакції від 18.04.2013), ч. 1 ст. 263 (в редакції Закону від 05.07.2012), ч. 4 ст. 27 і ч. 1 ст. 366 (в редакції від 13.05.2014) Кримінального кодексу України», – йдеться у повідомленні.

Досудове розслідування щодо встановлення інших організаторів та співвиконавців злочинів, вчинених під час протестних акцій, триває.

Підвищення після Майдану

Під час Майдану Володимир Гриняк був одним із заступників керівника Департаменту громадської безпеки – структури, до відання якої у тому числі належала робота силовиків на акціях протесту та організаційна функція щодо підрозділів «Беркут». Положення від 2012 року, чинне на момент Майдану, в одному з перших пунктів встановлює – Департамент громадської безпеки здійснює контроль за діяльністю «Беркуту», надає підрозділу організаційно-методичну та практичну допомогу.

Навесні 2014 року, після втечі Захарченка та Януковича та приходу на посаду міністра Арсена Авакова, Гриняк не лише не був звільнений, а й просунувся по службі і став керувати своїм рідним Департаментом. За словамиАндрія Левуса, «самооборонівця» та нардепа «Народного Фронта», Гриняк був людиною, яка допомогла Авакову взяти під контроль МВС після Майдану.

Окрім того, у 2014 році наказом Президента за поданням міністра Гриняк отримав звання генерала. А також медаль від МВС «Ветеран служби» та нагородну зброю від Авакова.

Пізніше «Беркут» перейменували в «Полк поліції особливого призначення», а Департамент громадської безпеки, якому «Беркут» підпорядковувався – у Департамент превентивної діяльності. Однак за суттю після Майдану мало що змінилось – перейменовані «беркутівці» продовжували перебувати в розпорядженні перейменованого Департаменту громадської безпеки. А очолила цей Департамент (з перейменованим «Беркутом» у розпорядженні) людина, яка під час трьох місяців побиттів, катувань, викрадень і убивств «Беркутом» протестувальників входила в керівництво цього самого Департаменту, який був зобов’язаний контролювати «беркутівців».

В Нацгвардії опікується масовими акціями

У 2015 році Гриняк отримав посаду керівника Департаменту громадської безпеки вже у Нацгвардії, яку обіймає й досі. Цей департамент у Нацгвардії опікується у тому числі масовими акціями.

У ході здійснення досудового розслідування до суду вносились клопотання про відсторонення тоді ще підозрюваного від посади, у задоволенні яких відмовлено, апеляційні скарги залишені без задоволення.

На уточнююче питання ТЕКСТІВ у ДСР повідомили, що мова йде про принаймні три спроби відсторонення Гриняка від посади. Тричі судді першої інстанції відмовляли у цьому, і тричі їхні рішення підтримувала апеляція.

Спроба арешту та група підтримки від МВС і Самооборони

Після вручення підозри слідство намагалось також отримати у суді дозвіл на тримання Гриняка під вартою. Однак цьому завадили шестеро нардепів, афілійованих з керівництвом МВС, які клопотали про взяття генерала на поруки.

Серед них були: Володимир Соляр, Андрій Левус, Микола Величкович, Сергій Висоцький, Михайло Бондар (усі -НФ) і Андрій Антонищак (БПП).

Поручителів об’єднують такі речі:

• Вони нібито були «функціонерами» або учасниками Самооборони Майдану. Дехто з них називає себе «сотниками Самооборони»;

• П’ятеро з шести поручителів – з «Народного Фронту», як і Аваков;

• П’ятеро з шести поручителів згідно з даними Української правди, отримали нагородну зброю від Авакова, а шостий – Величкович – був заступником керівника МВС з березня по листопад 2014.

Пізніше поручителі не з’явились на продовження запобіжного заходу. У їхню відсутність продовжити поруки не могли, і суд обмежився «особистим забов’язанням”. Непогано, як для історії, яка починалась з загрози арешту на час слідства.

Народнофронтівець Андрій Левус опублікував заяву під назвою «Брат за брата», в якій пояснює своє рішення взяти на поруки генерала. Зокрема, у ній йдеться, що «Володимир був з нами в дні Майдану, є багато свідчень і свідків».

Проте подробиць нардеп не надає. Він також позитивно характеризує генерала через його участь в АТО і розбудові Національної Гвардії. «Всі докази слідства побудовані на показах харківської беркутні», – зазначає Левус.

Водночас, за інформацією ТЕКСТІВ, за три роки розслідувань генерал Гриняк не надав показів слідству про події на Майдані.

Самі поручителі, яким нібито «зливав інформацію» Гриняк, за три роки також не знайшли нагоди поділитись цими цінними данними зі слідством. «Лише один з поручителів був за цей час на допиті, і цінної інформації ним надано не було», – повідомляють джерела.

Тривалий час Гриняк, перебуваючи у статусі підозрюваного, мав особисту охорону з числа бійців Нацгвардії, через буцімто погрози на його адресу.

У серпні 2017 року Гриняк, перебуваючи під слідством, вимкнув мобільний телефон та не з’явився за повісткою на допит. Згодом виявилось, що, отримавши від ГПУ повістку, його керівництво вже наступного дня підписало наказ про термінове відрядження генерала у зону АТО. Куди він і відбув без погодження зі слідчим («особисте забов’язання» передбачає отримання дозволу слідчого на виїзд за межі Києва).

Згодом, після резонансу у ЗМІ, генерал таки повернувся і прибув на допит. Однак суд не побачив підстав для жорсткішого запобіжного заходу навіть після цього випадку.

Втеча підозрюваних у вбивствах беркутівців

У квітні 2014 року під київським главком МВС, де намагались провести допити та затримати підозрюваних у вбивстві беркутівців з «чорної роти», відбувся збройний бунт. В облогу будівлю взяли близько 300 силовиків, частина яких, за свідченнями екс-заступника Генпрокурора Олексія Баганця, були озброєні.

Як розповідає Баганець, тоді, за попередньою домовленністю з Аваковим, беркутівців мали викликати в Главк начебто для службового розслідування.

Там їх мали чекати слідчі ГПУ, які мали провести допити та у разі потреби затримати підозрюваних. Не дивлячись на домовленності, МВС свої забов’язання не виконало, на призначений час “Беркут” не викликали, і знадобилось чимало часу і зусиль, аби вони прибули, хоч і зі значною затримкою.

Допитів, однак, провести не дали фізично – в кабінети вривались міліцейські керівники, погрожували слідчим та зривали слідчі дії. Знадвору будівлю оточили озброєні силовики і не давали вивезти затриманих. ГПУ вдалось вивезти з конвоєм лише трьох. Пізніше більшість з тих бійців, з якими не змогли провести допити і\чи затримати у ту ніч – утекли.

Департамент громадської безпеки, очолюваний Гриняком, мав у цих подіях подвійну відповідальність. По-перше, главк оточили переважно бійці «Беркуту», яким тоді опікувався саме цей депарамент. По-друге, подібна акція та громадська безпека під час неї – це пряма зона відповідальності Департаменту громадської безпеки, його профіль та спеціалізація. Саме Департамент Гриняка мав брати під контроль ситуацію з блокуванням будівлі, однак не зробив цього.

Як вказує адвокат Закревська, незважаючи на її численні звернення, бодай внутрішнього розслідування щодо цих подій у Департаменті громадської безпеки проведено не було. За збройний бунт, наслідком якого став зрив слідчих дій і втеча підозрюваних у вбивствах осіб, з лав силовиків не було звільнено жодної людини.

Захист впевнений у своїх силах

На сторінці Станіслава Іваніцького, який є одним з адвокатів Володимира Гриняка, нещодавно був опублікований допис, який підтверджує завершення слідства і висунення обвинувачення генералу.

«Сьогодні стороні захисту вручено обвинувальний акт по справі. Таким чином було остаточно завершено досудове розслідування по данному криминальному провадженню. Очевидно, численні беззаперечні докази, що зібрані стороною захисту, не переконали слідчого та прокурора у безпідставності висунутих обвинувачень, і справу все ж таки буде передано до суду для розгляду по суті», – йдеться у повідомленні.

Іваніцький називає справу проти генерала «безпідставним кримінальним переслідуванням». Він запевняє, що готовий довести свою правоту в суді, навіть якщо для цього «знадобляться довгі роки виснажливої і безкомпромісної процесуальної боротьби».

Автор: Оксана Вірна

Джерело