Антирейтинг НАБУ: чи затягують суди розгляд справ «антикорупціонерів»

На початку травня цього року НАБУ вкотре прозвітувало: з-поміж 127 проваджень, в яких детективи завершили досудове розслідування, а прокурори САП скерували обвинувальний акт в суди, у третині розгляд по суті не розпочато. У 48 справах навіть не відбулось підготовчого засідання. Лише у 29 справах ухвалені судові рішення. Більшість судових рішень – це угоди про визнання винуватості з другорядними учасниками корупційних схем. У двох справах засуджено трьох осіб.

На противагу НАБУ суди не ведуть подібної статистики, а саме: скільки подань чи обвинувальних актів представників НАБУ чи САП були подані з порушеннями законодавства. Більш того, працівники Феміди зауважують, що обсяги роботи в судах значно більші, ніж в новостворених антикорупційних органах, існують проблеми і в нестачі кадрів.

До прикладу, до Печерського райсуду впродовж року надходить близько 80 тисяч справ та матеріалів. Згідно з офіційною статистикою, один суддя місцевого загального суду у Києві у 2017 році щомісяця отримував в середньому 91 матеріал або справу.

***

У так званому «Антирейтингу НАБУ» перебуває п’ять справ. Перше місце посідає справа, порушена за фактом завдання збитків ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України». За даними НАБУ, підозрюваними виступають голова правління товариства, голова правління ПАТ «Рокитнянський комбінат хлібопродуктів», екс-генеральний директор ПАТ «Васильківхлібпродукт».

Справа розділена на окремі епізоди, які розглядає Печерський і Солом’янський райсуд Києва. Претензії НАБУ стосуються Печерського.

Суть справи полягає в тому, що, за даними слідства, колишній начальник управління ПАТ «ДПЗКУ» уклав контракти про продаж сільськогосподарської продукції з іноземними компаніями – SOMERTON BUSINESS LIMITED та LIRTAVIS ENTERPRISES LTD. Службовці корпорації підозрюються у заниженні реальної вартості зерна, після чого продавали його підконтрольному їм підприємству SOMERTON. Це підприємство проводило операції з перепродажу зерна іншим підприємствам, при цьому завищуючи ціну зерна на кожній операції. Після цього зерно надходило реальному покупцю за реальною ринковою ціною.

Сума збитків, за даними НАБУ, становить понад 1,6 мільярдів гривень: у вигляді неоплати проданої корпорацією сільськогосподарської продукції у розмірі понад 1,55 млрд грн та внаслідок заниження ціни товару за контрактами на суму близько 50 млн грн.

Інші провадження у справі стосуються закупівлі кукурудзу в «Васильківхлібопродукт» (на 38,5 млн грн.) та «Рокитнянський комбінат хлібопродуктів» (на близько 50 млн грн.), попри відсутність такого товару в цих підприємств. Згодом суд об’єднав ці провадження.

Справу щодо бенефіціарного власника SOMERTON BUSINESS LIMITED в кінці травня минулого року НАБУ направило на розгляд Печерському райсуду Києва з угодою про визнання винуватості. 24 травня було заплановане підготовче засідання.

Справа щодо одного з колишніх керівників «Державної продовольчої зернової корпорації» та представника міжнародного зернотрейдера (щодо збитків в 1,6 млрд грн.) розглядається в Солом’янському райсуді Києва з 12 квітня цього року по суті.

В Єдиному реєстрі судових рішень опубліковані рішення Печерського та Солом’янського райсудів Києві щодо епізодів цієї справи: про відкриття провадження у справі, неодноразові відводи суддів (у зв’язку з відсутністю в них достатнього досвіду для розгляду справ такої категорії на думку сторін процесу), перебування їх на лікарняному чи у відпустці, через неявку когось зі сторін процесу в судове засідання тощо.

Непоодинокі випадки (не лише в цій справі), коли судді переносять засідання, але не призначають дату наступного. Причиною може стати розгляд клопотань (як от: прийняття відводу судді означає повторний автоматизований розподіл справи між суддями), а також відстрочення судового засідання, аби розібратися з матеріалами справи.

У лютому цього року у зв’язку з відводами і самовідводами суддів голова Печерського райсуду Києва втретє звернувся до Апеляційного суду Києва, посилаючись на неможливість сформувати склад суду кримінальної колегії. Та суд вкотре не побачив причин для передачі справи в інший суд. Хоча підготовче засідання поки не відбулось.

***

Більше року судді не можуть розпочати розгляд у провадженні за обвинуваченням судді Жовтневого районного суду Дніпропетровська, якого підозрюють в отриманні понад 250 тис. грн., повідомляє НАБУ. За повідомленнями ЗМІ, йдеться про Вадима Галічого. Під час обшуків в його оселі правоохоронці виявили понад 54 тис. доларів США, близько 13 тис. євро, та майже 138 тис. грн готівкою.

До речі, вже після інциденту з хабарем 13 квітня минулого року Вища рада правосуддя прийняла рішення про звільнення його з посади судді у зв’язку з порушенням ним законодавства під час розгляду двох клопотань слідчих про право власності на кошти конвертаційного центру. Матеріали щодо цього порушення на суддю надійшли до судових органів ще в 2016 році, однак, у зв’язку з реформуванням Вищої ради юстиції в Вищу раду правосуддя, кінцеве рішення було прийняло лише рік по тому.

Справу про хабар судді розглядає Вільнянський районний суд Запорізької області. НАБУ скерувало її до суду 30 січня минулого року. Щоправда, у відповіді на запит LB.ua у суді повідомили, що отримали справу 27 лютого минулого року.

НАБУ зазначає, що з моменту направлення матеріалів до суду призначено вже третю колегію суддів, однак засідання відкладають з різних причин: неявка учасників процесу, визначення підсудності (визначення суду, який компетентний розглядати справу) тощо.

Головуючий у справі Галичого – Андрій Кофанов. У відповідь на запит LB.ua голова суду порекомендувала звертатись до головуючого, аби дізнатись, на якій стадії перебуває справа. До моменту підготовки матеріалу відповіді на запит ми не отримали.

Разом з тим, у Єдиному реєстрі судових останнє рішення щодо цієї справи датоване 2017 роком та стосується лише направлення справи в Вільнянський райсуд.

***

Третє місце в «антирейтингу НАБУ» посіла справа щодо розкрадання майна державного проектного інституту «Запоріжцивільпроект». Підозрювані – директор ПП «Проектбудстандарт», юрисконсульт ДП «ДПІ «Запоріжцивільпроект», в.о. директора ДП «ДПІ «Запоріжцивільпроект».

За версією слідства, протягом січня-лютого 2015 року службові особи «Запоріжцивільпроект» за змовою із працівниками приватного підприємства «Проектбудстандарт» та іншими особами створили штучну заборгованість перед останніми. 30 січня 2015 року було укладено договір, за яким державне підприємство зобов’язувалось розробити проект багатоповерхового житлового комплексу на понад 155 млн грн. Приватне підприємство, у свою чергу, зобов’язалось скласти проектну документацію для «Запоріжцивільпроект» на понад 117 млн грн. Для видимості виконання договору працівники «Проектбудстандарт» скопіювали проектну документацію, яку виготовляли для державного підприємства раніше. Згодом через суд приватне підприємство відсудило в державного майже 19 млн грн. Щоправда, стягнути ці кошти не вдалось, правоохоронці помітили злочин.

За даними НАБУ, справу направлено до Печерського районного суду у березні минулого року.

Підготовче засідання 22 травня минулого року не відбулося через зайнятість судді, а 26 червня того ж року – через відсутність одного з суддів колегії. 24 жовтня минулого року на підготовче засідання не прийшли адвокати, а 11 грудня захворів один із суддів колегії. Така ж причина призвела до перенесення засідання з 12 лютого цього року на 17 квітня, повідомляє НАБУ.

В Єдиному реєстрі судових рішень міститься кілька рішень щодо цього провадження. Здебільшого вони стосуються обрання запобіжних заходів для учасників схеми та арешту їхнього майна. Такі клопотання розглядав Солом’янський райсуд Києва. Справу, до речі, розділено за підозрюваними, оскільки дехто із них перебуває в розшуку, тому судовий розгляд щодо них відбувається заочно.

***

У травні минулого року НАБУ направило в Солом’янський районний суд Києва справу щодо розкрадання коштів під час видобування і продажу газу за договорами спільної діяльності з ПАТ «Укргазвидобування». Підозрюваними виступають восьмеро учасників так званої «газової справи». За даними НАБУ, підготовче засіданні призначене на 30 травня.

За версією слідства, в період з січня 2013 року по червень 2016 року члени злочинної організації протиправно заволоділи коштами, отриманими від реалізації природного газу, в розмірі понад 1,6 млрд грн., внаслідок чого ПАТ «Укргазвидобування» спричинено збитки в сумі понад 740 млн грн.

Загалом слідством встановлено причетність до участі у «газовій схемі» 27 осіб. Під час досудового розслідування 9 із них визнали свою провину й уклали угоди про визнання винуватості. Ще 10 підозрюваних у кримінальному провадженні, у тому числі і ймовірний організатор корупційної схеми – народний депутат Олександр Онищенко, перебувають в розшуку.

9 червня минулого року підготовче засідання по справі не відбулось через самовідвід суддів. А 7 серпня того ж року провадження направили до Апеляційного суду Києва для визначення підсудності (суду, який розглядатиме). 4 жовтня підготовче засідання у Солом’янському райсуді Києва не відбулося, оскільки в одного із суддів колегії закінчувався термін повноважень. Згодом суд вирішив призначити додаткового суддю в справі, зважаючи на тривалий термін розгляду. Однак знайти суддю не змогли, тож голова суду подав клопотання до Апеляційного суду Києва, щоб перенаправити справу до іншого суду. Але справа знову повернулась до Солом’янського райсуду.

Підготовче засідання відбулось 28 лютого цього року. Наступне було відкладене через неявку одного із захисників.

У суді LB.ua зазначили, в окремих випадках сторони затягують розгляд справи: подають надмірну кількість клопотань, не приходять на засідання, просять про його відкладення тощо. Більш того, справа містить 11 томів. А в суді на момент початку її розгляду було всього п’ятеро суддів з повноваженням і ще така ж кількість відряджених. Особливо складно було, зважаючи на малу кількість суддів-криміналістів.

***

Останнє місце в «антирейтингу» посідає справа щодо завдання збитків ДП «ДГ «Червоний землероб», направлена НАБУ до Кіровського райсуду Кіровограда у червні 2017 року.

За версією слідства, директор ДП «Червоний землероб», який діяв за попередньою змовою з двома очільниками приватних підприємств, прийняв рішення, щоб безоплатно повернути одному з цих підприємств зерно пшениці вартістю 749 тис. 872 грн, чим завдав збитки державному підприємству.

Кіровський райсуд розглядав справу лише щодо директора держпідприємства. Матеріали щодо інших підозрюваних були передані в Кіровоградському райсуді.

Справу розглядала колегія у складі трьох суддів. Участь усіх суддів обов’язкова під час кожного засідання.

На запит LB.ua у суді повідомили, що справа надійшла до суду 30 червня минулого року. На той момент, зазначають у суді, сплив термін дії запобіжного заходу підозрюваного, а відповідного клопотання не подавали. Зважаючи на навантаження суддів, перебування у відпустці суддів та адвокатів підозрюваних, підготовче засідання було призначене на 2 жовтня. Того дня сторона захисту подала клопотання про зміну підсудності у справі. Після повернення справи до Кіровського райсуду засідання призначили на 30 листопада. Наступне засідання – 25 січня – не відбулося, у зв’язку з тим, що сторона захисту не змогла приїхати до суду через погодні умови.

Розгляд справи по суті був призначений на 22 березня цього року, однак адвокати підозрюваного просили оголосити перерву, оскільки в апеляційному суді Кіровоградської області розглядався позов про об’єднання провадження щодо директора «Червоного землероба» з іншою справою, що стосується розкрадання врожаю з липня по грудень 2015 року на цьому ж підприємстві, в якому підозрюваними перебувають ще четверо осіб. Справу перенаправили до Кіровоградського райсуду Кіровоградської області.

Разом з тим, на сайті НАБУ повідомляється лише про причини перенесення розгляду справи щодо зміни підсудності та хвороби одного з суддів.

Головуюча у справі суддя Ірина Загреба повідомила у відповіді за запит, що минулого року у суді фактично працювало 8 із 19 суддів. Вона головувала у 14 кримінальних справах, ще у 18 брала участь під головуванням інших суддів. Розгляд цих справ відбувався колегіально або судом присяжних. Інші двоє суддів, що розглядали справу «Червоного землероба», – Руслан Бурко і Алла Панфілова мали 43 і 12 справ на розгляді відповідно.

***

За порушення строків розгляду справ (як правило, до двох місяців з моменту відкриття провадження) Вища рада правосуддя може притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності (п.2 ст.106 Закону «Про судоустрій і статус суддів»). Щоправда, це стосується випадків, коли суддя штучно затягував процес розгляду. Цей факт ВРП може встановити лише під час розгляду відповідної скарги на служителя Феміди з боку особи, якої стосується судовий процес. Більш того, факт штучного затягування потрібно довести.

За інформацією із сайту ВРП, за минулий рік було притягнуто до дисциплінарної відповідальності 51 суддю, з яких дев’ять – отримали попередження за затягування розгляду справ. Як зазначається в окремих рішення ВРП, ні відпустка судді, ні навантаження на нього, ні розгляд чималої кількості клопотань не можуть стати причиною тривалого розгляду справи.

За словами члена Вищої ради правосуддя Андрія Бойка, судді часто порушують процесуальні строки, але до відповідальності їх притягнути складно, оскільки навантаження на суддів сьогодні досить значне. Тож вони пояснюють, що об’єктивно дотриматися процесуальних строків неможливо. Тому ВРП важко встановити умисел чи недбалість судді під час прострочення термінів розгляду скарг.