В яких умовах утримують заарештованих у Лук’янівському СІЗО
19.04.2018
В Міністерстві юстиції порівнюють умови утримання в старих камерах слідчих ізоляторів з тортурами, але нічого вдіяти не можуть через брак державного фінансування.
В колишньому жіночому корпусі Київського слідчого ізолятора №13, відомому як Лук’янівське СІЗО, завершили ремонт трьох камер. Умови утримання тут, як кажуть чиновники, тепер відповідають “європейським стандартам”. До ремонту готують ще 22 камери ізолятора. Після завершення всіх робіт в оновлений корпус переведуть близько 100 осіб. Але це всього лише 4% підслідних, які перебувають у “Лук’янівці”.
Умови утримання в СІЗО зараз, за оцінками заступника міністра юстиції Дениса Чернишова, можна порівняти з тортурами. Однак грошей на те, щоб виправити ситуацію, у чиновників немає. Про те, як живуть арештанти в “Лук’янівці” і чому держава не поспішає покращувати їх побут – в репортажі РБК-Україна. В Україні функціонують 29 слідчих ізоляторів, в яких утримуються більше 19,2 тисяч осіб. Це цифри без урахування ізоляторів, розташованих на тимчасово окупованій території.
У найбільшому СІЗО країни – Лук’янівському, під вартою перебуває близько 2,5 тисяч осіб, пояснює заступник міністра юстиції Денис Чернишов, показуючи журналістам відремонтовані камери слідчого ізолятора. “На даний момент відремонтовано три камери – одна “одиначка”, одна на двох осіб, одна на шістьох людей. Ремонт в цьому корпусі ми почали майже два місяці тому. До липня планується відремонтувати ще 22 камери”, – ділиться планами чиновник.
За його словами, після завершення ремонту 25 камер в покращених умовах будуть містити 100 осіб. Тоді як всього закінчення судових розглядів в цьому СІЗО чекає близько 2,5 тисяч заарештованих. Іншими словами, у камерах зі свіжим ремонтом зможе жити тільки 4% від загальної кількості підслідних. В нові камери заарештованих переведуть через два місяці, відразу після того, як закінчать ремонт всього корпусу – 25 камер.
Проте за яким принципом будуть розселяти заарештованих з старих камер в відремонтовані, чиновники не змогли прокоментувати.
“Номери” на три зірки При вході в корпус відчувається запах свіжої фарби. Видно, що ремонт закінчили нещодавно. Стелі і стіни камер оздоблені штукатуркою, встелені нові підлоги, санвузол викладений плиткою та обладнаний новою сантехнікою. У кімнатах встановлені невеликі столи та двоярусні ліжка, пофарбовані в зелений колір. Заправлені ліжка чистою постіллю, хоча нові “мешканці” заселяться не раніше, ніж закінчиться ремонт в сусідніх приміщеннях. В кімнатах, куди завели журналістів, є електричні розетки, на стінах висять плоскі телевізори. У великій камері, яка розрахована на 6 чоловік, є кондиціонер, здається, єдиний на весь корпус. “Можна сказати, що тут у нас практично “три зірки”, – без іронії каже Денис Чернишов.
Після ремонту 25 камер в покращених умовах в Лук’янівському СІЗО будуть містити 100 осіб. Тоді як всього завершення судових розглядів в ізоляторі очікує близько 2,5 тисяч заарештованих. (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна).
На ремонт не витратили ні копійки державних грошей, запевняє т.в.о. начальника Державної кримінально-виконавчої служби (ДКВС) Олександр Крикушенко. З бюджету на ремонт СІЗО нічого не виділяється, скаржиться чиновник. “Ремонт у корпусі проводимо за кошти спецфонду ДКВС.
Спецфонд складається з благодійних внесків, у тому числі і від нинішніх, і колишніх арештантів. Також сюди входить відсоток від виручки продуктового кіоску, який розміщений на території СІЗО. Плюс відраховуємо у фонд частину грошей, які заробляють виробництва при установах КВС”, – розповідає Крикушенко.
За його словами, економити на роботах вдається за рахунок залучення до ремонту тих, хто вже відбуває покарання. “Двері, решітки, меблі – все зроблено власними силами на підсобних підприємствах Кримінально-виконавчої служби”, – зазначає Олександр Крикушенко.
Грошей немає, але ви сидіть
Брак коштів – одна з ключових проблем для ізоляторів по всій країні. Денис Чернишов каже, що за часи незалежності в Україні не було побудовано або капітально відремонтовано жодної виправної установи.
Щоб продемонструвати різницю між “трьома зірками” – камерами з ремонтом, де поки ніхто не міститься, і тими камерами, в яких очікують вироку суду підсудні, чиновники ведуть журналістів в найстаріший корпус ізолятора – Катерининський.
“На стінах тут, як і в коридорі, облазить штукатурка і буквально сиплеться на голови. На стелі і стінах видно чорну цвіль”. На фото: камера одного з корпусів Лук’янівського СІЗО, де ремонт не робили роками. (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна).
“Катька”, як її тут називають співробітники СІЗО, була побудована ще в 1862 році. При вході в корпус відразу відчувається неприємний запах. Тут смердить цвіллю, гнилими овочами і людськими випорожненнями. Темні коридори, на стінах облуплена штукатурка. Довго тут затримуватися не хочеться.
Журналістам пропонують зайти в одну з камер, де містяться громадяни, які очікують вироку суду. У прокуреній камері смердить потом, умов, щоб помитися, у камерах немає. Мабуть, радість прийому душу в цих стінах доступна небагатьом. На стінах тут, як і в коридорі, облазить штукатурка і буквально сиплеться на голови. На стелі і стінах видно чорну цвіль. Камера розрахована на шість осіб, але за фактом тут семеро підсудних.
Один з арештантів, сховавши обличчя і не ставши називати своє ім’я, погодився розповісти про умови утримання. “Я тут вже три роки чекаю рішення суду. Нам тут тісно всімох, спимо по черзі. Але я не скаржуся – бачив у “Лук’янівці” камери і гірше. Тут хоч взимку тепло було, топили нормально. Загалом, не скаржимося, телевізор є, хоч і старенький”, – говорить заарештований.
Камери Лук’янівського СІЗО до ремонту, в таких умовах до цих пір утримуються ув’язнені. Фото зроблені в кінці лютого 2018 року (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна).
Чернишов каже, що умови утримання в таких камерах можна порівняти з тортурами. Але це реальність, з якою доводиться стикатися. “За всіма конвенціями – це тортури. Тим більше, врахуйте, що це слідчий ізолятор, і тут знаходяться особи, які де-юре невинні. І всі вони змушені це терпіти”, – визнає чиновник.
Довідка: Конвенцію ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання Україна підписала і ратифікувала ще в 1987 році, будучи в складі СРСР. Згідно з цим документом, тортури – це “будь-яка дія, якою особі навмисне заподіюється сильний біль або страждання, фізичне чи моральне, щоб покарати її за дії, яке вона вчинила чи у вчиненні яких вона підозрюється, коли такий біль або страждання заподіюються державними посадовими особами чи іншою особою, що виступають в офіційній якості”.
Що ж стосується оголошених в 2016 році планів з приватизації Лук’янівського СІЗО, то, за словами Чернишова, будівництво нового ізолятора за межами Києва обійдеться потенційному інвестору в 6-7 років і близько 70 млн доларів. Однак поки бажаючих вкласти таку суму не знайшлося. Нагадаємо, у 2016 році в Мін’юсті оголосили план по реформі слідчих ізоляторів у Львові та Києві. Будівлі, в яких зараз знаходяться ізолятори, передбачається продати приватним інвесторам. Самі установи у міністерстві запропонували винести з центральної частини за межі міст.
Причому нові ізолятори повинні будуть побудувати самі інвестори, які погодяться викупити у держави території СІЗО. “Люди не можуть чекати роками, поки інвестор, якого ще потрібно знайти, побудує нове СІЗО. Тому ми і проводимо зараз ремонт, щоб поліпшити умови для заарештованих. Зможемо 100 осіб перемістити у відремонтовані камери – візьмемося за “Катьку”, будемо там робити ремонт. Ви ж самі бачили, в яких умовах тут люди чекають вироку”, – підсумував він.
Олег Грищак
Джерело