Нареформували: як завдяки Раді може зникнути департамент Горбатюка
13.04.2018
У грудні минулого року новообраний директор Державного бюро розслідувань Роман Труба заявив, що вже за 9 місяців його відомство розпочне роботу. Місяцем раніше через зміни до законодавства прокуратура втратила можливість розслідувати нові провадження.
За перехідними положеннями до Кримінально-процесуального кодексу слідчі ГПУ мають два роки на дорозслідування своїх проваджень. Однак Конституція вказує, що вони остаточно втратять свої повноваження з моменту запуску ДБР.
Верховна Рада поки не поспішає виправляти цю колізію та ставити крапку у питанні завершення слідства у тисячах старих справ. Тим часом спливають строки подачі кандидатур у центральне управління Держбюро.
Слідчі прокуратури опинилися перед вибором: покинути свою роботу та йти до новоствореного органу чи дорозслідувати справи із перспективою залишитися на вулиці вже цієї осені.
Особливо гостро це питання постало перед працівниками Департаменту спеціальних розслідувань. Саме це відомство відповідає за “справи Майдану” та провадження проти високопосадовців часів екс-президента Віктора Януковича. Розслідування тривають роками і найменший хибний крок у них призводить до зняття санкцій чи позовів до Європейського суду з прав людини.
У рамках підготовки до запуску ДБР у прокуратурі проходить чергова реформа. Так, найближчим часом прокурори та слідчі мають опинитися у різних підрозділах. У департаменті Сергія Горбатюка вважають, що таким чином відомство намагаються позбавити незалежності, підпорядкувавши напряму генпрокурору та його заступникам.
INSIDER дізнавався, що очікує на слідчих прокуратури та як це вплине на “майданівські справи”.
Розділяй і володарюй
Під час підведення підсумків роботи Генеральної прокуратури за 2017 рік Юрій Луценко попросив своїх підлеглих готуватися до реорганізації у зв’язку із запуском ДБР. Присутні на зібранні запевняють, що було дане розпорядження провести цей процес до 15 квітня 2018 року, однак у протоколі йдеться про “збір пропозицій” до цієї дати.
Головна ідея наразі – це створення окремого Департаменту процесуального керівництва, куди увійдуть прокурори зі всіх слідчих підрозділів, окрім Головної військової прокуратури.
Зараз таких існує п’ять: Головне слідче управління, Департамент розслідування особливо тяжких злочинів у сфері економіки (так званий “департамент Кононенка-Грановського”), Департамент спеціальних розслідувань, слідче управління Костянтина Кулика в департаменті міжнародно-правового співробітництва, Генеральна інспекція (підрозділ внутрішньої безпеки) та управління з розслідування злочинів вчинених злочинними організаціями.
У більшості з них слідчі та прокурори вже виведені в окремі підрозділи. Однак у ДСР вони працюють разом, що на думку його очільника Сергія Горбатюка дозволяє пришвидшити роботу та уникнути тиску зверху. Він нагадує, що на святкуванні Дня прокуратури керівник ГПУ Юрій Луценко пообіцяв, що структура цього департаменту залишиться без змін.
“Коли вони виведуть прокурорів в окремий підрозділ, то його начальник буде доповідати напряму генпрокурору чи його заступнику і відповідно всі процесуальні рішення будуть прийматися за погодженням керівництва ГПУ. Так відбувається сьогодні у всіх інших підрозділах, але в нашому я намагаюся забезпечити можливість прокурорам і слідчим діяти відповідно до закону, а не до побажань керівництва”, – пояснює Горбатюк. Крім того будь-яке реформування підрозділу на тривалий час дестабілізує роботу.
Розділення слідчих та прокурорів прописане в антикорупційній програмі Генпрокуратури. Логіка проста: якщо вони знаходяться у одному департаменті, то їх керівнику чи профільному заступнику Луценка легше впливати одночасно на слідчих і прокурорів.
За словами Горбатюка, зараз найбільше проблем виникає у тих справах, де повідомлення про підозру має підписувати заступник генпрокурора: стосовно суддів, адвокатів, депутатів місцевих рад тощо. Мовляв, ці провадження або забираються незаконно з Департаменту або ж штучно затягуються, і у випадку реорганізації керівництво ГПУ зніме будь-які запобіжники щодо незаконного впливу на прийняття рішень у таких та й інших кримінальних проваджень.
“На сьогодні я вбачаю у цій ситуації намагання вплинути на самостійність слідчих і прокурорів Депаратменту, яка не влаштовує керівництво, щоби взяти під контроль прийняття усіх рішень в кримінальних провадженнях, які нами розслідуються”, – додає керівник Департаменту спецрозслідувань.
Майбутнє слідчих
Якщо реорганізація відбудеться згідно із планом, із департаменту Горбатюка виокремлять відділ процесуального керівництва, куди перейдуть прокурори, та залишиться слідчий підрозділ, що за логікою має набути статусу управління. Доля якого також поки незрозуміла.
Слідчі ГПУ втратили право починати розслідування 20 листопада 2017 року. Нові провадження з того часу реєструють СБУ, НАБУ та Нацполіція. Перехідні положення до Кримінального процесуального кодексу дають слідчим ГПУ можливість дорозслідувати провадження ще два роки. В той час як Конституція, що має вищу юридичну силу, зазначає, що вони втратять свої повноваження із запуском ДБР.
Наразі триває конкурс до Держбюро розслідувань, проходить добір до НАБУ та САП. Слідчі прокуратури не розуміють, чи їм залишатися працювати над своїми провадженнями, чи йти до нових органів, поки ще не пізно.
“На сьогодні декілька слідчих приходили і питали, що їм робити. 11 чоловік подали документи в ДБР на конкурс, ми їх втратимо виключно тому, що ніхто не дає розуміння, як ми будемо далі працювати. Це впливає на мотивацію слідчих.
Законодавець мав пояснити: вони будуть переведені у ДБР, чи у прокурори – але ніяких гарантій немає”, – розповідає Горбатюк.
Його департамент у керівництві ГПУ закріплений за заступником генпрокурора Анжелою Стрижевською. INSIDER вона розповіла, що провела зі слідчими вже кілька нарад із цього приводу. Однак висновок невтішний: реорганізація таки буде, а долю слідчих має визначити парламент.
“Справи Майдану дуже болючі для суспільства. Ми пропонували зарахувати до ДБР слідчих разом із провадженнями, щоби вони могли дорозслідувати їх до кінця і не були потім викинуті на вулицю. Зараз слово за Радою”, – каже Стрижевська.
Також вона пояснює, що строки, які даються на дорозслідування старим підрозділам також має відкоригувати парламент. Конфлікт між нормами КПК та Конституції був закладений законодавцем і тільки він може його виправити.
“У нас є висновок профільних університетів, що Конституція, як норма прямої дії може застосовуватися лише тоді, коли інший порядок не передбачений. Але статтю 19 Конституції теж ніхто не скасовував, яка говорить, що всі органи мають діяти в межах і в спосіб передбачений законами і Конституцією. Спосіб – це КПК”, – стверджує заступник генпрокурора.
Старі нові справи
Поки Рада не поспішає виправляти свої помилки, у ГПУ неофіційно обговорюють як можливий варіант дій, що може врятувати ситуацію наступне. За альтернативним планом більшість слідчих будуть переведені на посади прокурорів, між тими, хто залишиться, розділять близько 50 “майданівських справ” та 40 проваджень проти колишніх високопосадовців.
“За законом прокурор може здійснювати всі слідчі функції, але не може проводити розслідування без слідчого. Тому між цими 5 людьми можна розкинути всі ці справи, але роботу насправді здійснюватимуть прокурори”, – розповідає співрозмовник у прокуратурі.
Сергій Горбатюк погоджується, що в ідеалі слідчі у справах Майдану мають перейти до ДБР разом зі своїми провадженнями. Більшість справ знаходяться на стадії досудового слідства і їх передача може зруйнувати напрацювання і затягнути строки.
Водночас, у кількох інтерв’ю директор Державного бюро розслідувань Роман Труба чітко висловився, що його відомство буде займатися тільки новими провадженнями.
“ДБР починає роботу з чистого аркуша. Ніяких справ ДБР ні в кого забирати не буде. Ці справи повинні розслідувати ті органи, які зараз їх ведуть. Ми не будемо ні за ким підчищати, нічого не будемо доробляти”, – розповів він УП.
Анжела Стрижевська вважає, що для закінчення реформи прокуратури парламент має передбачити “правила гри”, коли ГПУ нічого не буде дорозслідувати і справи перейдуть до нових органів. Вона нагадує, що встановлений термін, впродовж якого прокуратура завершує свої впровадження.
“Як ви собі уявляєте: у нас паралельно буде існувати НАБУ, ДБР, Нацполіція, зараз ще Фіскальна поліція, а старі провадження буде розслідувати орган, який немає на це конституційних проваджень? Це дуже прекрасно починати з чистої сторінки, а все інше залишити і тикати пальцем: ви такі, ви недореформовані”, – каже вона.
