Поліцейське свавілля “по-новому”
04.04.2018
Багато жителів України, які пережили «лихі 90-е», знайомі із стійкими словосполученнями «ментовский беспредел», рекет і бандитизм.
Сьогодні в Україні, яка пережила два Майдани і потерпає від військової агресії, ці слова набувають нового змісту, бо рекетерамі стають самі представники недавно відреформованої Національної поліції, тим самим породжуючи нову назву їх діяльності – поліцейське беззаконня. Іншими словоми, як «поліцейське беззаконня», і не назвеш те, що недавно сталося під час обшуку в одному з офісів столичної фінансової компанії. Детальніше – в розслідуванні наших журналістів.
Невідомі зі зброєю вдерлися до офісу
Працює собі в одному з офісних приміщень в Солеменскому районі міста Києва одна фінансова компанія (назву в цілях безпеки упустимо), веде свою діяльність строго за законом, платить чесно податки і таке інше.
Одного разу в офісне нежитлове приміщення, яке належить ряду підприємств, постукали. Співробітник фінансової компанії навіть і не міг припустити, що на нього чекає, а очікувало його саме що ні на є справжнє поліцейське беззаконня «по-новому».
Як тільки хлопець (співробітник фірми), не зволікаючи, відкрив двері, в офіс увірвалися невідомі зі зброєю. Справа була, треба зауважити, в кінці робочого дня (18:00). Без будь-яких пояснень і надання постанови на обшук, не демонструючи службових посвідчень, працівників правоохоронних органів, які увірвалися, заштовхали хлопця в коридорне приміщення, показуючи при цьому зброю, після чого здійснили його особистий обшук без будь-яких законних на те підстав.
Далі в хід пішли співробітники ДСНС, які прибули за викликом правоохоронців. Працівники пошкодили кілька дверей в обшукуваному приміщенні, в фойє вибили броньоване скло і демонтували металеву решітку. Тобто, кажучи прагматичною мовою, завдали матеріальної шкоди власникам офісного приміщення. На питання, навіщо вони це зробили, працівники ДСНС сказали, що виконували вказівки слідчого прокуратури.
Те, що відбувалося далі, не могло відбутися в Європейській країні, правоохоронна система якої нібито активно реформується за нібито західним зразком. Те, що відбувалося більше скидається на «закон джунглів», властивий країнам третього світу, коли той, хто сильніший, бере те, що «погано лежить». Але про це докладно нижче.
Помилилися адресою, або “наїзд” на фінкомпаній?
Події, як пізніше з’ясувалося, відбувалися 6 березня 2018 року. В цей же день, коли невідоме «беззаконня» увірвалося в офіс фінансової компанії, керівництво фірми звернулося за правовою допомогою до адвокатського об’єднання «Авер Лекс», юристи якого негайно прибули на місце так званого обшуку. Адвокати зафіксували всі вищевказані порушення закону.
Тільки після тривалих переговорів, лайок і суперечок, адвокатів ознайомили з постановою суду. Після чого, адвокатами було відразу акцентовано увагу слідчого на тому, що підприємства, зазначені в ухвалі суду, за даною адресою не знаходяться і не зареєстровані.
Як вдалося з’ясувати нашим журналістам, в провадженні прокуратури АР Крим знаходиться кримінальне провадження № 42017010000000084 від 19.06.2017, внесене за фактом виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту підроблених грошових коштів (ст. 199 КК України).
Постановою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 23.02.2018 було надано дозвіл старшому слідчому з особливо важливих справ слідчого відділу прокуратури АР Крим на обшук приміщення в Солом’янському районі м.Києва з метою виявлення і вилучення грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, а також печаток, штампів, фінансово-господарської документації, звітів, контрактів, договорів, додатків до договорів, касових ордерів, товарно-транспортних документів, кошторисів, платіжних доручень на перерахування коштів, а також довіреностей, книг обліку операцій, видаткових накладних, податкових накладних, реєстрів, журналів, касових книг, та також особистих записів в блокнотах, які свідчать про «подвійну бухгалтерію», комп’ютерної техніки, електронних і магнітних носіїв інформації, засобів зв’язку, сім-карт мобільних операторів, інших предметів і документів, а також інших предметів, які можуть мати значення для встановлення істини в кримінальному провадженні. Як було сказано вище, дане кримінальне провадження та адреси, зазначені в ухвалі суду, не мають ніякого відношення до фінансової компанії, в офісі якої проводили обшук.
Повторні вимоги адвокатів про припинення протиправних дій були проігноровані правоохоронцями. Після 30 хвилин спілкування зі слідчим і оперативними співробітниками, стало відомо, що в даному приміщенні знаходяться також працівники ДФС, які проводять планову документальну перевірку фінансової компанії, де поки ніяких порушень податкового законодавства не встановлено.
Після закінчення перевірки, працівники ДФС і бухгалтер фінансової компанії почали виходити з приміщення на вулицю, але працівники поліції їх не випускали. Почалася тиснява, людям ставало погано, вони почали втрачати свідомість, а у бухгалтера підвищився тиск. Викликали “швидку” допомогу. Але працівники поліції, які проводили обшук, не допускали лікарів до виконання своїх професійних обов’язків. Тільки після тривалих умовлянь лікарі були допущені для надання допомоги.
Адвокати ще раз запевнили слідчого, що підприємства, зазначені в ухвалі суду, за даною адресою не знаходяться, а тут знаходиться зовсім інше підприємство, яке не має відношення до предмета розслідування кримінального провадження та здійснює свою діяльність відповідно до статуту та вимог чинного законодавства. Незважаючи на досить вагомі юридичні аргументи адвокатів, їх вимоги до слідчого були проігноровані: останній почав проводити слідчі дії.
Люди, які були присутні під час обшуку, звернули увагу на дуже тривожний і підозрілий момент: перед початком обшуку до працівників правоохоронних органів неодноразово підходив невідомий в цивільному одязі, який фактично негласно керував обшуком і давав вказівки слідчому, а також оперативникам, куди заходити, що і де шукати . Так би мовити, куратор “наїзду”.
Більш того, склалося таке враження, що під час проведення обшуку працівники поліції не розуміли, що шукати. Шарахалися з боку в бік, піднімали доріжки і зривали лінолеум, пересували шафи, зривали паперові карти зі стін, прощупували стіни будівлі, як ніби їм було цікавіше, яким чином проводився ремонт в приміщенні, ніж сам обшук. По телефону ті, хто проводили обшук постійно отримували вказівки і звітували, що нічого не можуть знайти.
Все це чітко свідчить про те, що працівниками поліції і прокуратури чинився фізичний та психологічний тиск на власників підприємства з метою примусу до виконання певних дій. Або, як нині прийнято говорити, «обілечування» і «віджимання».
Чого хотіли поліцейські і хто відповість за беззаконня і матеріальні збитки?
Як наслідок, після тривалого обшуку, який закінчився приблизно в 23-30, був складений протокол, в якому зазначено, що будь-які об’єкти з обшукуваного приміщення не вилучено. Очевидно, що це сталося завдяки адвокатам, які фіксували всі правопорушення служителів Закону.
На думку юристів, обшук був проведений з порушенням ч.2 ст.236 КК України, він завдав значної шкоди компанії, яку обшукували. Адвокати звертають увагу, що під час фіксації слідчої дії, було перервано відеозйомку, в зв’язку з нібито технічними проблемами. Слідчі дії при цьому тривали. Це при тому, що відеофіксація обшуку, яка згідно з КПК України є обов’язковою, не відновлювалась.
Таким чином, ми маємо цілий букет порушень:
– судом дано дозвіл на обшук групи приміщень в Солом’янському районі м.Києва, які належать підприємствам, що за фактом ніколи не були зареєстровані за вказаною адресою і ніколи там не знаходились, про що не могли не знати правоохоронці;
– перед початком обшуку і руйнуванням майна підприємства, слідчий і оперативні співробітники не надали уповноваженій особі копії постанови про обшук. Людям було незрозуміло, що відбувається і хто ці люди;
– слідчим було безпідставно прийнято рішення про пошкодження майна;
– власнику приміщення завдано значного матеріального збитку шляхом злому дверей, пошкодження вікна, вибивання броньованого скла, зрізання металевих решіток з вікон;
– слідчий дезінформував суд про реального власника приміщення, як наслідок, обшук проведено не у тієї особи;
– слідчий привернув до обшуку не уповноважених осіб, а саме оперативних працівників. На підтвердження повноважень зазначених осіб пред’явлено доручення без переліку та ідентифікації оперативних працівників.
Всі зазначені ушкодження і порушення можна було не робити, оскільки слідчому неодноразово акцентували, що слідчі дії мають проводитись тільки після ознайомлення сторони до постанови суду.
Так, власне, і обшук можна було не проводити, тому що не за адресою приїхали. Але, мабуть, даним правоохоронцям набагато важливіші вказівки їх кураторів, ніж суворе виконання приписів українського законодавства.
Також бентежить в цій всій ситуації, що вказані незаконні дії були підтримані іншими державними інституціями, які, до слова, фінансуються за наш з вами рахунок.
Під час зазначеного обшуку було задіяно підрозділ ДСНС зі спецтехнікою, задіяно підрозділ оперативних співробітників, службові автотранспортні засоби, які заправляються казенним бензином.
У зв’язку з цим, виникає ряд питань – яка мета цієї слідчої дії і куди йдуть кошти платників податків? Хіба на те, щоб бізнесмени-правоохоронці, які порушують закон, покращували своє матеріальне становище? Здається, що відповіді немає.
Якщо таке поліцейське беззаконня в Україні продовжиться, то гріш ціна усім так званим реформам, а майбутнє держави та її перспективи будуть вельми сумнівними. Тому, щоб виправити ситуацію, вищі органи повинні рубати на корені такі прояви правового нігілізму і беззаконня, обов’язково залучаючи винних до відповідальності.
Олег Юрьев
