Пастки е-декларування: про наслідки «холодної війни» з громадськими активістами
03.04.2018
Першого квітня антикорупційним громадським організаціям та їхнім активістам було не до жартів. Саме цього дня спливав термін подачі електронних декларацій за минулий рік – громадські діячі, згідно із законом, мають задекларувати своє майно та статки. Відтепер їх перевірятиме Національне агентство з питань запобігання корупції.
Відповідні зміни до законодавства були запроваджені ще в березні минулого року. Тоді Верховна Рада ухвалила законопроект №6172, звільнивши деяких військовослужбовців від обов’язку подавати е-декларації. Водночас у документі була врахована низка поправок, які зобов’язали членів громадських організацій декларувати їхні заробітки та майно. За законопроект у другому читанні та в цілому проголосували 268 народних депутатів – підтримали ухвалення документу фракції БПП та «Народного фронту», «Опозиційного блоку» та Радикальної партії Олега Ляшка, депутатська група «Відродження». Цікаво те, що президент не зміг ветувати цей закон нібито через те, що не хотів підставляти військовослужбовців.
Ще влітку минулого року після шквалу критики як з боку громадськості, так і з боку західних партнерів президент визнав це нововведення помилкою та ініціював процес скасування е-декларування членами ГО та їхнім керівництвом. Особливо ганебною, на думку громадських активістів, виглядала норма про необхідність заповнювати декларацію іноземним активістам, які працюють в українських ГО чи громадських установах.
Втім, подані президентом два законопроекти мали на меті замінити декларації для громадських діячів на розширену податкову звітність. Як відомо, ГО мають статус неприбуткових організацій, а їхні статки не оподатковуються. Тож, згідно із текстом пояснювальних записок до законопроектів, держава та громадянське суспільство начебто мають право дізнатися інформацію про джерела та використання коштів громадськими організаціями, які звільнені від оподаткування.
Питання лише в тому, з якою метою отримані дані можуть бути використані в подальшому. ГО регулярно звітуються перед своїми донорами та вже подали електронні декларації. Однак до таких заходів контролю не вдається жодна країна світу. Враховуючи те, що такі дії законотворців суттєво нашкодять міжнародному іміджу держави, залишається лише припускати, в чому полягає спотворена логіка ухвалення таких законів.
За сприятливих обставин
З літа минулого року президент неодноразово наполягав, щоб Верховна Рада скасувала скандальну поправку до закону «Про запобігання корупції». «Петро Порошенко наполягає, що Верховна Рада та всі її фракції без винятку нарешті мають почути аргументацію громадянського суспільства, наших партнерів, глави держави та ухвалити відповідальне рішення про скасування електронного декларування (антикорупціонерів)», – йдеться в оприлюдненій заяві прес-служби президента.
Однак поки виглядає так, що глава держави переклав відповідальність на парламент, який, своєю чергою, зовсім не поспішає вносити зміни до законодавства. Що цікаво, народні депутати навіть не підтримали ініціативу відтермінувати декларування громадських активістів – для цього забракло голосів.
Спікер Верховної Ради Андрій Парубій запропонував розглянути питання про скасування обов’язкового електронного декларування для активістів громадських організацій уже цього тижня. Для цього мав зібратися профільний комітет, утім, цього так і не сталося через те, що на його засідання не з’явилися народні депутати від БПП та «Народного фронту». Тож поки парламент показово блокує це питання, не реагуючи ані на аргументи громадських активістів, ані на реакцію західних партнерів, ані на заяви глави держави.
Битва законопроектів
Президент направив на розгляд до Верховної Ради законопроект №6674, в якому пропонувалося замінити обов’язкове декларування доходів активістами на подачу ними спеціальних фінансових звітів. Утім, документ так і не набрав достатньої кількості голосів і був відхилений.
Громадські активісти розраховували на ухвалення ще одного проекту закону №6271 авторства Юлії Тимошенко. Проте й для його подальшого просування забракло голосів. Саме цей законопроект мав повністю скасувати обов’язкове декларування для громадських активістів, що протидіють корупції в Україні.
Ще вранці у спікера парламенту Андрія Парубія була надія на те, що бодай один із законопроектів буде ухвалений. Він навіть анонсував ще два нових законопроекти, які скасовують декларування для громадських активістів. Один із них був внесений самим Парубієм та низкою народних депутатів від БПП та «Народного фронту». Документ одночасно скасовує е-декларування й запроваджує декриміналізацію для громадських антикорупційних діячів та іноземців, які входять до наглядових рад відповідних ГО.
Інший законопроект вніс колектив авторів – народні депутати від фракцій «Батьківщини», «Самопомочі», позафракційні. В ньому пропонується встановити, що дія закону України «Про запобігання корупції» не поширюється на громадських активістів, які отримують кошти, майно в рамках реалізації в Україні програм технічної або іншої допомоги у сфері запобігання та протидії корупції.
Втім, Верховна Рада так і не зняла напругу довкола цього питання. І провладні, і опозиційні фракції обвинувачували одна одну в зриві голосувань та засіданні профільних комітетів. Своєю чергою представник президента в парламенті Ірина Луценко заявила про непереборне бажання фракції БПП скасувати е-декларування громадських активістів. Мовляв, всі й так побачили, що в заповнених антикорупціонерами деклараціях зазначені статки, які перевищують доходи президента, прем’єра та генпрокурора.
Ціна помсти
Варто зазначити, що слова Ірини Луценко таки не відповідають дійсності. Однак у них прочитуємо чіткий меседж – мовляв, займатися антикорупційною діяльністю є вигідною справою. Звісно, це виправдувальна позиція, й вона немає нічого спільного з професійною діяльністю як політиків, так і громадських діячів-антикорупціонерів.
Україні вже дали кілька суттєвих сигналів з ЄС та США про необхідність скасувати е-декларування для громадських активістів. Найбільш резонансною стала заява єврокомісара з питань політики сусідства Йоганнеса Гана, який зазначив, що такі кроки шкодять задекларованому Україною вектору на європейську інтеграцію. Державний департамент США також висловив чітку позицію: потрібно оперативно скасувати закон про е-декларування громадських активістів, а також надати «тимчасову амністію для тих осіб, які не подають декларації у встановлені терміни». Свою стурбованість ситуацією довкола антикорупціонерів висловили й посли держав «Великої сімки».
Усі ці заяви свідчать про те, що довго церемонитися із Україною на Заході не збираються. Там готові до мови ультиматумів та знають, як можна швидко переконати нинішніх українських державних діячів. Мало не вперше дивує те, як методично та зухвало влада, використовуючи різноманітні процедурні хитрощі, ігнорує заяви західних партнерів. Це говорить про те, що цього разу поступатися на Печерських пагорбах так просто не збираються. А це значить, що нас чекають нові повороти в «холодній війні» між владою та антикорупціонерами. Союзники в ній можуть бути різні, а от переможець – лише один.
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»
