Омбудсман знову просить декриміналізувати відмову у доступі журналістів до інформації
03.04.2018
У Щорічній доповіді Уповноваженого з прав людини за 2017 рік, яку було скеровано у Верховну Раду 13 березня 2018 року, наголошується на необхідності декриміналізації порушення Закону у разі незаконної відмови в доступі журналіста до інформації.
Про це йдеться в розділі “Аналіз законодавчого врегулювання права на доступ до публічної інформації”, повідомляє “Доступ до правди”.
Як пише видання, цю рекомендацію Офіс омбудсмана озвучив ще в попередній доповіді за 2016 рік. Однак її так і не було виконано.
У омбудсмана зазначають, що декриміналізація потрібна насамперед для прискорення розгляду скарг журналістів щодо доступу. Зараз такі скарги спочатку скеровуються до правоохоронних органів, щоб встановити, чи є в них склад відповідного кримінального злочину.
Так, ініціювання процедури притягнення до відповідальності за відмову у доступі журналіста до інформації за чинним законодавством мають вирішувати правоохоронні органи в порядку Кримінального процесуального кодексу України. Через це відповідні скарги журналістів, які надходять до Секретаріату Уповноваженого з прав людини, мають спочатку направлятись до правоохоронних органів, щоб ті встановили наявність складу кримінального злочину. Тільки після цього Секретаріат може ініціювати процедуру притягнення до адміністративної відповідальності в порядку Кодексу України про адміністративні правопорушення, йдеться в доповіді.
Таке законодавче регулювання тягне за собою ряд суттєвих негативних наслідків для журналістів, наголошують у омбудсмана.
По-перше, працівники правоохоронних органів мають недостатній рівень професійних знань у сфері законодавства в сфері доступу до інформації, і часто хибно встановлюють відсутність складу відповідного злочину.
По-друге, необхідність встановлення нявності складу кримінального злочину призводить до затягування в часі забезпечення доступу журналістів до запитуваної інформації (у разі якщо така інформація є відкритою, а відмова в доступі незаконною).
І, по-третє, у разі встановлення відсутності складу кримінального злочину подальший процес притягнення до адміністративної відповідальності за незаконну відмову у доступі до інформації є неефективним, оскільки на момент надходження відповідних матеріалів до Секретаріату Уповноваженого з прав людини строки для накладення стягнення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, вже минули.
Окрім того, в доповіді зазначається, що ухвалені зміни щодо встановлення кримінальної відповідальності за незаконну відмову в доступі журналіста до інформації мають ознаки неконституційності.
Раніше Європейський суд з прав людини зареєстрував заяву редакторки сайту “Доступ до правди” Лесі Ганжі проти України. Редакторка судиться зі Службою безпеки України щодо отримання доступу до публічної інформації.
