Як боротьба з корупцією привела детективів НАБУ в кабінет антикорупційного прокурора
31.03.2018
Протистояння між антикорупційними органами сягнуло апогею. 30 березня голова Національного антикорупційного бюро Артем Ситник публічно виступив проти голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького.
Керівник НАБУ звинуватив колегу із САП у розголошенні матеріалів кримінальних справ та перешкоджанні роботи НАБУ. В якості доказів пообіцяв оприлюднити записи розмов Холодницького.
Детективи Бюро майже місяць записували розмови в кабінеті керівника САП. Для цього «завербували» прибиральника, що час від часу мив акваріум у кабінеті Холодницького. Записи Ситник планує оприлюднити на засіданні контрольно-дисциплінарної комісії, що має зібратися найближчим часом. Ситник наполягає — Холодницький повинен піти у відставку. У відповідь керівник САП обіцяє довести, що нічого незаконного в його діях не було.
Розслідування проти Холодницького Генеральна прокуратура розпочала ще півроку тому. Приблизно тоді ж керівники НАБУ та САП уперше публічно посварилися через справу проти голови Національного агентства із запобігання корупції Наталі Корчак.
Паралельно Артем Ситник відбивав атаку генерального прокурора Юрія Луценка та голови СБУ Василя Грицака. Вони намагалися переконати Верховну Раду спростити процедуру звільнення керівників антикорупційних органів, а відтак звільнити керівника НАБУ. Тоді міжнародні партнери переконали керівництво держави відмовитися від ідеї змінити законодавство про антикорупційні органи.
За чотири місяці Ситник об’єднався з Луценком, який найбільше наполягав на його відставці, для розслідування роботи Холодницького. У разі відставки керівника САП, генпрокурор посилить вплив на цей орган. Зі свого боку Ситник фактично лишиться сам-на-сам зі «старими» правоохоронними органами, які навряд чи відмовилися від планів відправити його у відставку.
Генеральна прокуратура розпочала розслідування проти Холодницького ще півроку тому (на фото — керівник САП Назар Холодницький (ліворуч) та генпрокурор Юрій Луценко (другий ліворуч) під час засідання регламентного комітету Ради, Київ, 4 липня 2017 року) Фото: Дмитро Реплянчук/Громадське
Третє попередження
Назар Холодницький мав півтора тижні на роздуми — тихо звільнитися за власним бажанням чи дочекатися публічних звинувачень від ГПУ та НАБУ. Інформація про те, що в кабінеті Холодницького встановлений «жучок», а на записах є докази проти голови САП, з’явилася в пресі 20 березня. Тоді ж неофіційно правоохоронці заговорили про те, що задля уникнення публічного розголосу Холодницький ще до Великодня піде у відставку. Утім, тоді ані НАБУ й ГПУ, ані сам Холодницький офіційно не підтверджували це.
За тиждень в ефірі програми «Свобода слова» генпрокурор Юрій Луценко вперше підтвердив, що справа проти Холодницького існує:
«Дійсно, відповідно до законодавства, Генеральна прокуратура України спільно з Національним Антикорупційним бюро проводила слідчі дії, які стосувалися, зокрема, й керівника САП, пана Холодницького».
Але й після цього очільник САП продовжував тримати паузу. Нарешті, вчора Артем Ситник в інтерв’ю «Дзеркалу тижня» повідомив подробиці спільного з ГПУ розслідування. Він стверджує: Холодницький «зливав» матеріали розслідування проти міського голови Одеси Геннадія Труханова. Нагадаємо, його обвинувачують у зловживанні службовим становищем та розтраті бюджетних коштів.
«Коли детективи НАБУ приїхали до Одеси з обшуками, з’ясувалося, що фігуранти дуже швидко й організовано роз’їхалися, а окремі — сиділи за кордоном майже два місяці, дистанційно «вирішуючи питання» із судами», — сказав Ситник.
Він підтвердив, що кабінет Холодницького прослуховували протягом місяця. Матеріали прослуховування детективи Бюро передали Генпрокуратурі, яка має визначити, чи достатньо їх для того, щоб оголосити Холодницькому підозру в скоєнні правопорушення. Ідеться про «злив» інформації про обшуки людям, «в яких ці обшуки мали проводитися» й тиску на суддів.
Керівники НАБУ та ГПУ звернулися до дисциплінарної комісії прокурорів з вимогою звільнити Холодницького з посади.
«У своєму поданні прошу КДКП розглянути питання зняття Назара Холодницького з посади заступника Генпрокурора — керівника САП», — написав Луценко у Facebook.
3 квітня Холодницького викликали на допит у ГПУ. Ситник пообіцяв, що саме на засіданні дисциплінарної комісії оприлюднить записи з кабінету Холодницького.
Голова САП прийняв виклик Ситника та Луценко. Він пообіцяв прийти на засідання комісії і там доводити свою невинуватість.
Голова Національного антикорупційного бюро Артем Ситник публічно звинуватив очільника САП Назара Холодницького у «зливі» матеріали розслідування проти міського голови Одеси Геннадія Труханова (на фото — Ситник (у центрі) і Холодницький (ліворуч) під час засідання парламентського Комітету з питань запобігання та протидії корупції, Київ, 3 листопада 2017 року) Фото: Дмитро Реплянчук/Громадське
Третій зайвий
За словами Юрія Луценка, кримінальне провадження проти Назара Холодницького ГПУ відкрила півроку тому. Це точно сталося раніше 20 листопада 2017 року. Адже того дня генпрокуратура втратила повноваження самостійно відкривати провадження. Справою займається Департамент із розслідування особливо важливих справ у сфері економіки на чолі з Володимиром Гуцуляком. А він з Холодницьким має особисті рахунки.
За словами керівника САП, його підлеглі розслідують проти Гуцуляка справу за звинуваченням у незаконному збагаченні. Нові антикорупційні органи конфліктували з департаментом Гуцулюка ще від початку створення.
У серпні 2016-го слідчі департаменту затримали детективів НАБУ, які їх прослуховували. Тоді ж НАБУ та САП звинуватили в незаконному збагаченні тодішнього заступника Гуцуляка Дмитра Суса. Нині його справа слухається в суді.
Невідомо, як би склалася доля провадження проти Холодницького, якби підлеглим Гуцуляка не допомогли детективи Ситника. Саме вони орієнтовно в січні цього року встановили прослуховуючий пристрій у кабінеті Холодницького та отримали записи його розмов, які, за словами керівника НАБУ, доводять вину його колеги із САП.
Чому Ситник допоміг генпрокуратурі здобути докази проти Холодницького, який фактично був його партнером? Адже прокурори САП та детективи НАБУ разом працюють над розслідуванням топ-корупції. Ситник переконує: в нього не було іншого вибору, адже Холодницький фактично перешкоджав розслідуванню злочинів.
«Є системна діяльність керівника САП, яка нівелює результати роботи детективів та прокурорів. Це недопустимо, розумієте?» — сказав Ситник у тому-таки інтерв’ю «Дзеркалу тижня».
Холодницькиий наразі не висунув власну версію того, чому ГПУ та НАБУ зацікавилися його діяльністю. Звинувачення колег він відкидає й переконує: нічого протизаконного на записах НАБУ немає.
Звинувачення колег головний антикорупційний прокурор відкидає (на фото — Назар Холодницький під час брифінгу, Київ, 1 листопада 2017 року) Фото: Дмитро Реплянчук/Громадське
Не свій, не чужий
Проти самого Ситника ГПУ також давно відкрило провадження за схожими звинуваченнями. 16 листопада минулого року Луценко звинуватив керівника НАБУ в розголошенні матеріалів слідства. Тоді в мережу потрапив запис розмови офф-рекордс Ситника з журналістами кількох видань, на якому людина з голосом, схожим на Ситника, розповіла деталі кримінальних проваджень. Зокрема, у розмові розкрили дані прослуховування в матеріалах справи екс-прокурора сил АТО Констянтина Кулика.
Того ж дня, 16 листопада, прес-служба Антикорупційного бюро заявила, що з кінця жовтня НАБУ розслідує справу про незаконне збагачення Луценка.
З того часу Луценко та Ситник про результати розслідування справ проти одне одного не повідомляли. Натомість їхні підлеглі об’єднали зусилля задля розслідування діяльності керівника САП.
У «справі Холодницького» Артем Ситник укотре продемонстрував, що в нього немає союзників серед керівників інших правоохоронних органів, а є лише інтереси слідства. Раніше співпраця з головами Державної фіскальної служби та Міністерством внутрішніх справ не завадила Ситнику затримати спочатку колишнього керівника ДФС Романа Насірова, а згодом і сина голови МВС Олександра Авакова.
Натомість для Луценка та «старих» правоохоронних органів «справа Холодницького» — аргумент на користь того, що нові антикорупційні органи нічим принципово не відрізняються від них.
Максим Каменєв
Дмитро Реплянчук