Громадські активісти на прицілі у влади
28.03.2018
Минулого тижня народні депутати остаточно провалили спробу скасувати е-декларування для антикорупційних громадських активістів.
Це означає, що вже за 5 днів “учасники антикорупційних заходів” матимуть реальні шанси кримінального переслідування, штрафів та проблем з підрядниками.
Про недолугість цих норм, їх невідповідність міжнародним стандартам та дискримінаційніть заявляли і українські, і міжнародні організації. Навіть президент Порошенко з трибуни Верховної Ради визнав їх помилкою й закликав парламент виправити її.
Та попри оптимістичні очікування, що влада виконає свої обіцянки, народні депутати 15 разів провалили голосування про скасування е-декларування для антикорупційних активістів і навіть не змогли включити в порядок денний законопроекти про його відтермінування.
Це означає, що вже з 1 квітня 2018 року будь-який громадянин, який “проходив повз антикорупційний захід”, має всі шанси отримати кримінальне переслідування.
Не обов’язково, що ця справа закінчиться реальним тюремним ув’язненням на два роки чи штрафом у 51 тисячу гривень, проте вона може суттєво ускладнити йому життя.
Які конкретно групи людей стануть мішенями влади і що їм загрожує?
Громадські активісти, які подадуть е-декларації
Не секрет, що запровадження е-декларування антикорупційних активістів було помстою конкретним громадським організаціям. У першу чергу, це Центр протидії корупції, Transparency International Україна, “Автомайдан” і в принципі інші учасники Ради громадського контролю НАБУ.
Попри заяви провладних лідерів думок, що активісти бояться е-декларування, якраз представники цих організацій були першими з громадського сектору, хто сказав, що виконають вимогу закону і подадуть е-декларації.
Ці організації чітко розуміють, що саме на їхній спині влада намалювала велику мішень і збирається в неї поцілити, тому не хочуть давати їй додаткових можливостей для “пострілу”.
Вони готувалися до 1 квітня одразу після ухвалення “поправки Чорновол” – шукали адвокатів, проходили навчання та вели перемовини з підрядниками. Чорновики їхніх декларацій давно висять на сайті НАЗК і готові до оприлюднення, а їхні юристи готові відбивати будь-які спроби судового переслідування.
Проте крім них існують тисячі інших громадських активістів, які вважають, що вони підпадають під дію е-декларування, але до останнього чекали, що влада виконає свої зобов’язання, і вимога е-декларування буде скасована.
Саме в них є найбільші шанси зробити помилки під час заповнення декларацій.
У першу чергу, тут ідеться про регіональних активістів, особливо з малих міст, яким, на відміну від чиновників, ніхто не проводив навчання з правильного заповнення е-декларацій.
Громадські активісти, які не подадуть е-декларації
Крім активістів, які декларації подадуть, існує просто величезна загроза для тих, хто вважає, що вимоги законодавства на них не розповсюджуються, тому конкретно їм е-декларації заповнювати не потрібно.
Оскільки правки до закону прописано бездарно, а НАЗК в цій ситуації зайняло абсурдну позицію, надаючи різним організаціям різні відповіді, ніхто в Україні не може точно сказати, підпадає чи ні вимогу під е-декларування конкретний громадський активіст.
Навряд ви назвете боротьбою з корупцією діяльність екологічної громадської організації з захисту зелених зон від незаконної забудов. Чи діяльність студентських громадських організацій, які вимагають кращих умов освіти. Чи діяльність батьківського комітету в школі.
Проте законодавство прописано таким чином, що за бажання всі ці активності можуть назвати антикорупційними, а їх учасників засудити за неподання е-декларації.
Потенційно кожен громадський активіст може отримати кримінальну справу. І тут варто згадати, що адміністративна відповідальність не має зворотної дії.
Навіть якщо вже після 1 квітня парламент таки знайде голоси за скасування е-декларування для “антикорупційників”, все одно кожен, хто не подав е-декларацію, може отримати штраф до 51 тисячі гривень, уже постфактум.
Кожен активний громадянин отримав від законодавців маленьку мішень, яку можуть використати в будь-який момент.
Підрядники громадських організацій
Через незрозумілу позицію НАЗК, у зоні ризику лишаються прибиральники, власники офісів, тренери, друкарні та всі інші представники бізнесу, які надавали послуги громадським організаціям. Знову ж таки – всім, а не лише тим, яких ми вважаємо антикорупційними.
З одного боку, НАЗК готувало роз’яснення, що всі ці послуги не підпадають під вимогу подати е-декларацію, оскільки не є безпосередньою протидією корупції. З іншого боку – в індивідуальних листах громадським організаціям підтверджували, що таки підпадають.
Очевидно, що і в цьому випадку вимоги законодавства трактуватимуть так, як буде зручно чиновникам та ініціаторам кримінального переслідування.
Фактично, способу вирішити проблему вже немає – точку неповернення пройдено. Те, що починалося як дріб’язкова помста кільком організаціям, переросло в глобальну проблему відносин влади та громадянського суспільства.
Хиткі містки довіри та партнерства, які вибудовувалися протягом 2014-2017 років, тріщать під натиском хворобливого Его політиків, як і віра в успіх реформ в Україні.
Олександр Равчев, менеджер з комунікації Українського незалежного центру політичних досліджень, спеціально для УП
