Звіт за результатами візиту до Селидівської виправної колонії № 82
27.02.2018
Загальна інформація
21 лютого 2018 року моніторингова група ХПГ відвідала Селидівську виправну колонію № 82. Селидівська виправна колонія № 82 – установа виконання покарань середнього рівня безпеки для утримання засуджених, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі, розташована у с. Гостре Донецької області. На сьогоднішній день в колонії відбувають покарання 920 осіб.
На базі установи відкрито учбовий професійно-технічний центр, де засуджені можуть отримати професії газоелектрозварника, електрослюсаря, кранівника, повара-кондитера. Крім того, при колонії працюють вечірні класи при загальноосвітній школі.
Засуджені можуть відправляти релігійні обряди. У колонії діють сім конфесій. За словами адміністрації установи, засуджені активно користуються своїм правом на свободу віросповідання: в колонії проводяться богослужіння, на минуле свято Водохрещі кожен засуджений мав змогу пірнати в ополонку.
Особливості місцерозташування
Селидівська виправна колонія розташована в зоні АТО, за вісім кілометрів від лінії розмежування. З початку воєнних дій на територію установи влучили 8 артилерійських снарядів, які, на щастя, пролетіли повз споруди, на території колонії було зібрано 4,5 кг уламків снарядів.
У 2015 році через пошкодження водоканалів в установі 8 місяців не було централізованого водопостачання. Питну воду завозили пожежними машинами, перед вживанням – перекип’ячували. З технічною водою також були проблеми: спочатку використовували власні резерви, згодом вимушені були в екстреному порядку пробивати свердловину. Не дивлячись на такі умови, адміністрації все ж таки вдалося уникнути епідемій інфекційних хвороб.
На даний момент в установі працюють близько 50 внутрішньо переміщених осіб, яким не компенсуються витрати на житло та проїзд до установи. Офіцерам не надано статусу учасників АТО. Крім того, вже більше 10 років держава не виділяє коштів на медичне обслуговування працівників колонії – медогляд проводиться за власний рахунок, відсутня відомча медицина.
Позитивним моментом є відсутність боргів установи за комунальні послуги, однак держава взагалі не виділяє кошти на ремонт колонії, а також на забезпечення її персоналу спецодягом.
Харчування
Харчування в колонії проводиться за графіком. Їдальня розташована в окремій будівлі. На кухні діє холодний цех, гарячий цех, в окремому приміщенні міститься пекарня. На добу в колонії випікають 540 кг хліба. У день візиту на обід давали кукурудзяний суп та овочеве рагу. Оскільки на території колонії не передбачений склад для зберігання їстівних продуктів, продукти завозять майже щодня. За словами адміністрації, останнім часом, м’ясо їм майже не постачають. М’ясні продукти у нормі 100 грамів замінюються, відповідно, тушонкою у нормі 70 грамів на особу. Двоє засуджених потребують дієти, на кухні моніторингова група побачила спеціальні продукти (курка, молочні продукти) для дієтичного харчування. Загалом, продукти виглядали свіжими та їстівними. Крім того, в колонії передбачений окремий холодильник для зберігання зразків приготованих продуктів.
Медико-санітарне забезпечення
В установі функціонує медично-санітарна частина, у складі якої діє: стаціонар на 14 місць, ізолятор та кабінети лікарського прийому. В колонії періодично проводить прийом лікар-стоматолог, інших лікарів немає. Гостро стоїть проблема із забезпеченням медикаментами, особливо антибіотиками. На момент візиту в колонії відбувало покарання 116 осіб хворих на ВІЛ, 57 з яких отримували замісну терапію.
Сектор ДІЗОПКТ
На момент візиту до установи виконання покарань у дисциплінарному ізоляторі перебували вісім осіб. Всі, окрім одного, зазначили, що з поміщенням до ДІЗО згодні, до адміністрації установи виконання покарань претензій не мають. Дві особи перебували у приміщенні камерного типу (ПКТ).
Сектор ДІЗО ПКТ перебуває у відносно задовільному стані. У приміщенні було тепло, є можливість відкрити вікно для його вентиляції. Санвузли не відокремлені від загальної кімнати та перебувають у напіваварійному стані, через що в приміщеннях відчувається характерний запах.
Сектор максимального рівня безпеки(СМРБ)
У Селидівській виправній колонії функціонує сектор максимального рівня безпеки. У ньому відбувають покарання чоловіки, засуджені до довічного позбавлення волі. На момент візиту до колонії у ньому відбувало покарання 70 засуджених. Всього для сектору максимального рівня безпеки виділено 25 камер, норми площі на одного засудженого виконуються. Засуджені в усіх камерах мають змогу відкривати вікна, в камерах дійсно тепло. Загалом можна сказати, що камери СМРБ перебувають в задовільному стані. Туалет в камерах відгороджений високою шторою, відносно чистий, запах відсутній.
Засуджені нормально харчуються, скарг на адміністрацію установи виконання покарань не мають.
Сектор середнього рівня безпеки
У цьому секторі відбувають покарання чоловіки, які вже раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі.
Матеріально-технічні умови в секторі частково незадовільні, в деяких приміщеннях підтікає стеля, що призводить до розвитку плісняви та грибка, однак в секторі активно провадиться ремонт за власні кошти та власними силами засуджених. В камері відчувався стійкий запах фарби, проте засуджені вказали, що приміщення провітрюється та запах їх не турбує.
Адміністрація колонії планує провести капітальний ремонт приміщень колонії, наразі через багаторічний брак фінансування можливо робити лише косметичний ремонт і тільки власними силами осіб, які відбувають там покарання.
В секторах частково не дотримуються вимоги до житлової площі на одного засудженого, використовуються двоповерхові ліжка, не створено належних санітарно-гігієнічних умов, меблі старі та занедбані. В приміщеннях, де ремонт зроблено, чисто, світло та затишно.
Туалети в задовільному стані, окремо є пісуари, кабінки відділені перегородками, однак сама сантехніка покрита іржею та протікає.
Засуджені мають змогу дивитися телевізор, готувати собі їжу, кожний засуджений має особисту шафочку. Є доступ до питної кип’яченої води. Моніторингова група відмічає, що на території колонії велика кількість кішок, які вільно проникають у приміщення, через що в приміщеннях жилої зони відчувається стійкий запах їх життєдіяльності.
Окремо моніторингова група хоче відмітити лазню. Засуджені мають змогу відвідувати баню згідно до розкладу. Приміщення лазні чисте та відремонтоване. На момент візиту ремонт у лазне-пральному комплексі продовжувався, зокрема, ремонтувалася саме кімната для прання. Душові кабінки відокремлені та обладнані шторками, приміщення тепле, запах сирості відсутній.
Промислова зона
Площа промислової зони – 12,6 га. З 1960 року в колонії були обладнані площадки для випуску промислової продукції – резервуарів для пального та водонапірних веж для потреб сільського господарства. Згодом колонія займалася виробництвом ще й різноманітних резервуарів для нафти, металевих сіток, металоконструкції тощо. Однак на момент візиту моніторингової групи жодне з вищеперерахованих виробництв – не працювало. Причина не в застарілому обладнанні або небажанні засуджених працювати, причина – у відсутності державного замовлення, а відтак відповідного фінансування на витрати та заробітну плату.
На даний момент в колонії функціонує лише швейний цех. Необхідно відмітити, що і він працює не на постійній основі. У разі, коли є замовлення, на виробництво виводяться близько 20 засуджених. Заробітна плата також залежить від замовлення, а отже кількості виробленої продукції. З усіма працюючими укладаються договори.
Ще кілька засуджених працюють на благоустрій колонії (приготування їжі, прибирання, ремонт, опалення котельні), для оплати їх праці держава виділила колонії 10 тисяч гривень на рік. Це означає, що офіційно залучити до таких робіт на 0,25 ставки можливо лише 12 осіб.
На території колонії розташовано підсобне господарство, де вирощують велику рогату худобу, свиней, птицю. На момент візиту підсобне господарство складалося з однієї телички та 37 свиней. Крім того в колонії розводять птицю, в тому числі і фазанів, а також вирощують нутрій.
