Українські суди – найгуманніші суди в світі

Суддя Малиновського суду Одеси Олексій Буран – фігурант гучної корупційної справи. За версією НАБУ на початку 2016-го року він погодився за хабар у 500 тисяч гривен ухвалити рішення про стягнення боргу 62 тисячі доларів на користь однієї зі сторін в судовому спорі.

Переговори від зацікавленої сторони нібито вів адвокат Андрій Селіхов. І коли інформація про хабар дійшла до детективів НАБУ, суддю почали активно розробляти та збирати докази. За версією слідства гроші передавалися кількома траншами.

Останній – 250 тисяч він мав отримати вже по факту – після винесення домовленого рішення. І вже після детективи НАБУ прийшли додому до судді із обшуками. Але ж суддя виявився не із лякливих. Від правоохоронців він почав відстрілюватись із травматичного пістолета. Стріляв на ураження.

Далі – в судді різко погіршилось здоров’я, він зліг до лікарні. Намагався прикритися суддівським імунітетом. Але не допомогло. Парламент зняв недоторканність і таки погодив його арешт. Кадри затримання Бурана прямо у сесійній залі показали у всіх випусках новин. Справа набула великого резонансу і адвокатам одіозного судді не вдалося звільнити підзахисного навіть під заставу.

З моменту гучного затримання минуло майже два роки. Резонанс затих. І зі справою судді Бурана почали коїтися дивні трансформації. Попри те, що прокурори САП вже передали її до суду, дотепер вона ще жодного разу не слухалася по суті. Схоже, цей процес навмисне затягували – суди неспішно визначалися із підслідністю.

Відтак справа проробила шлях із Миколаївського районного суду до Миколаївського апеляційного, а звідти – до Вищого спецсуду. Зі столиці справу завернули знову на Миколаїв, де вона пройшла кілька районних і знову ж таки апеляційну інстанцію, зупинившись в суді Заводського району. Зауважу – на увесь цей футбол – знадобилося 2 роки!

Кілька днів тому відбулося чергове засідання – і вуаля – підозрюваного суддю Бурана з-під варти таки відпустили. Бо тримати далі його за гратами миколаївські колеги сенсу не побачили, повіривши його слову, що перестрілка під час затримання – це зовсім не то, що всі подумали.

Просто детективів НАБУ, які прийшли в березні 2016 року до нього додому із обшуками, здалися господарю зухвалими грабіжниками. Хоча ті офіційно представилися. Тепер, перебуваючи на волі, Буран будуватиме власну стратегію захисту від звинувачень у корупції. Можливо тепер розгляд його справи піде жвавіше?

До речі, суддя Буран – у своєму роді рекордсмен із перебування у СІЗО серед своїх колег у нещасті, тобто клієнтів НАБУ. Жоден суддя, посадовець, депутат – фігуранти корупційних справ не перебувають нині за гратами.

Мова навіть не про реальні вироки із позбавленням волі. На час судового слідства усі – вільні птахи. Ба більше, вони вдало відбиваються від усіх можливих санкцій у судах. Варто загадати навіть найсвіжіші судові рішення. Кооперативна схема імені Михайла Добкіна!

Так от днями суд скасував арешт двох житлових будинків і винного льоху в кримінальній справі, де він головний фігурант. Це майно мало би бути забезпеченням у майбутньому, у разі винесення вироку Добкіну у вигляді конфіскації майна та відшкодування завданих збитків.

А нардепу Полякову – фігуранту гучної бурштинової справи Феміда дозволила зняти електронний браслет. Тепер він геть вільний птах. Отже, про що це говорить?

Про неймовірну лояльність існуючих судів до фігурантів корупційних справ, про кругову поруку та небажання виносити прецедентні вироки! У таких умовах робота НАБУ та САП – скидається на дитячу гру у “кішки-мишки”. І це відбуватиметься надалі. На існуючу судову систему надії нема. Країні потрібний незалежний антикорупційний суд. Набридла антикорупційна безвихідь! Чекаємо на зміни в країні!