Парламент ухвалив закон про Вищу раду правосуддя з правками активістів
21.12.2016
Парламент ухвалив Закон України “Про Вищу раду правосуддя” з урахуванням правок з надання Громадській раді доброчесності реальних повноважень контролю. Закон передбачає і фінансування нового органу.
Про це повідомила у Твіттері громадська організація “Реанімаційний пакет реформ”.
“Закон “Про Вищу раду правосуддя” прийнято. Судді які приймали незаконні рішення по Майдану і майданівцям не уникнуть відповідальності”, – у свою чергу написав депутат Леонід Ємець у Facebook.
“Судова реформа буде реалізована. Громадська рада доброчесності отримає реальні повноваження контролю”, – додав депутат.
Ємець зазначив, що законопроект набрав 271 голос “за”, а фракція “Опозиційного блоку” не дала жодного голосу.
Згідно з інформацією на сайті Верховної Ради, закон визначає статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя.
“Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів”, – зазначено в поясненні.
Прикінцевими та перехідними положеннями закону передбачено, що з дня набрання ним чинності Закон України “Про Вищу раду юстиції” втрачає чинність, а Вища рада юстиції реорганізовується шляхом утворення Вищої ради правосуддя. Міністр юстиції України та Генеральний прокурор України припиняють свої повноваження як члени Вищої ради юстиції.
Законом також передбачено механізм дообрання членів Вищої ради правосуддя на заміну тих, повноваження яких припиняються.
Законом внесено відповідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства, Кодексу торгівельного мореплавства, Кримінально-виконавчого кодексу, а також законів “Про оперативно-розшукову діяльність”, “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”, “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів”, “Про державну таємницю” та ін.
