Чи відповідатимуть топ-чиновники за брехню в деклараціях?

136 кримінальних проваджень (70% від загальної кількості) розслідувались слідчими Національної поліції. Фігурантами даних проваджень, що і не дивно, були дрібні службовці: лісничі, працівники комунальних установ та закладів по різних містах України, працівники місцевих державних адміністрацій найнижчої категорії, які просто-напросто не подали е-декларацію. Вочевидь, згадані категорії службовців просто не знали про такий обов’язок або поставилися до нього безвідповідально, вважаючи що до них не дійдуть руки правоохоронців.

57 кримінальних проваджень (майже 30%) розслідувалось слідчими органів прокуратури. В свою чергу, фігурантами цих проваджень є колишні працівники поліції, Національної гвардії, Державної фіскальної служби, пожежники, які знову ж таки забували подати е-декларацію після звільнення.

Між тим, у січні справу за відповідною статтею (“декларування недостовірної інформації”) нарешті завершило і Національне антикорупційне бюро України. Співробітники НАБУ зазначили, що це перше обвинувачення у справі, яку вони відкрили за результатами аналізу е-декларацій.

За версією детективів, суддя у відставці не вніс до електронних декларацій за 2015-2016 роки відомості про транспортні засоби та об’єкти нерухомості, які перебувають у нього в користуванні. Також було повідомлено про майно, що перебуває у власності та користуванні його колишньої дружини, з якою він й надалі проживає після розлучення, на загальну суму понад 17 млн грн.

Тобто, у цьому провадженні Бюро якраз і йдеться про ті практики, які покликана викорінити стаття 366-1 Кримінального кодексу України. І нарешті перший посадовець, який збрехав в е-декларації, може понести відповідальність. Звісно, якщо вчергове провладні “еліти” не будуть гальмувати судовий розгляд, як це постійно відбувалось у Солом’янському районному суді столиці.

Що ж в результаті судових розглядів?

Переважна більшість кримінальних проваджень закінчується тим, що суд звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям. Тобто, хоч обвинувачений і визнає свою вину перед судом, суд не визнає його винним та не застосовує до нього кримінальної санкції. Трапляються випадки, коли з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності до суду звертається сам прокурор. Між тим, зазвичай це робить сам обвинувачений або його захисник.

З тієї кількості обвинувальних вироків, що нами була опрацьована, третина вже оскаржена в апеляційному порядку. Більшість вироків ухвалені на підставі угоди про визнання винуватості або з огляду на те, що обвинувачений визнав свою провину.

Наразі продовжують розслідуватися десятки кримінальних проваджень по цій же статті Кримінального кодексу. Проте знову фігуранти цих розслідувань знаходяться серед переліку дрібних службовців або екс-службовцями, що забули подати е-декларацію після звільнення.

Щоправда, окремі розслідування, які ще тривають, стосуються депутатів місцевих рад.

Зрештою можемо констатувати, що на найвищому рівні не ведеться відповідної роботи стосовно перевірки е-декларацій вищих посадовців, як це робиться щодо посадовців найнижчого рівня. В реєстрі помічено лише ті випадки, коли притягаються до відповідальності (досить умовно в контексті значення слова “притягаються”) місцеві чиновники.

Безумовно, існують об’єктивні причини, чому топ-чиновники не несуть відповідальності навіть в такій мізерній мірі, як це роблять службовці локального рівня.

По-перше, всі топ-чиновники внесли свої дані в систему. Тому за “неподання” притягти до відповідальності не можна. По-друге, доступ до 2/3 держреєстрів і баз даних, відсутність системи верифікації поданих до Єдиного державного реєстру декларацій, фактична перевірка е-декларацій в ручному режимі співробітниками НАЗК – унеможливлюють віднайдення “брехні в деклараціях”.

Але є одне але. І воно стосується ключового суб’єктивного фактору, який переважує всі об’єктивні.

Мова йде про наявність політичної волі щодо формування невідворотності покарання для осіб, які вчинили корупційне правопорушення.

Звісно, окремо можна пригадати, що влітку 2016 року відповідним департаментом фінконтролю в НАЗК керувала особа, яка наразі визнана винною у розкраданні 3 мільярдів гривень в податковій часів Януковича. Згадана особа – Тетяна Шкребко – не тільки 9 місяців “перевіряла декларації”, але й забезпечувала виконання відповідних функцій, що покладені на департамент з 16 липня по 10 серпня 2016 року. Це лише вишенька на торті, яка підкреслює загальну тенденцію.

Загалом ми підрахували кількість осіб, щодо яких були ухвалені обвинувальні вироки. Їх – 14:

позбавлення волі – 4 осіб (усі звільнені від відбування покарання з випробуванням);

громадські роботи – 6 осіб (1 звільнений від громадських робіт у зв’язку з амністією);

штраф – 4 осіб (3 звільнені від штрафу у зв’язку з амністією).

Окрім цього зазначимо, що кількість осіб, щодо яких були ухвалені виправдувальні вироки дорівнює 0 (нулю!). Наразі тривають кілька апеляційних оскаржень.

110 службовців було просто звільнені від кримінальної відповідальності. Іншими словами, більше половини службовців, що вчинили відповідні корупційні правопорушення, легко уникли відповідальності.

P. S. Проте ситуація кардинально змінюється, коли вищому політичному керівництву держави потрібно надто швидко перевірити дані, подані особою у своїй е-декларації. Це, в буквальному сенсі, робиться миттєво.

Показовий приклад – кандидатка на посаду судді Конституційного суду України Анжеліка Крусян. Агенство перевірило її декларацію за рекордних два (!!!) дні. І при цьому, за повідомленням наших партнерів з Dejure Foundation, на момент перевірки строк подачі документів на конкурс до КСУ вже сплив. Крусян небезпідставно пов’язують з одіозним “смотрящим за судочинством по Януковичу” Сергієм Ківаловим.

Так чи притягнуть топ-чиновників до відповідальності за брехню в деклараціях? 

За нинішних обставин і при діючому складі НАЗК, відповідь надто очевидна. Ні, не притягнуть. Агенство стало “дамокловим мечем”, що завис над головами незручних для провладних “еліт” політиків та антикорупціонерів з громадського сектору, що найближчим часом вперше подадуть свої декларації на рівні з публічними службовцями. Саме на них і зосередяться підлеглі Наталії Корчак.